ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" квітня 2012 р. Справа № 12/027-12
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Грабець С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
управління містобудування та архітектури
Бориспільської міської ради Київської області
про стягнення заборгованості у розмірі 156 827,61 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -представник (довіреність №12-31-209 від 13.01.2012 року);
від відповідача: ОСОБА_1 (посвідчення №32, видане 16.02.2011 року);
ОСОБА_3 -адвокат (свідоцтво №2761/10 від 27.01.2005 року);
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
ОСОБА_2 -представник (довіреність №102/1-17 від 13.02.2012 року),
ВСТАНОВИВ:
20 лютого 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (далі -позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області, про стягнення заборгованості у розмірі 156 827,61 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що 04 квітня 2007 року між ним та відповідачем були укладені договори на право тимчасового користування місцем розташування об'єктів зовнішньої реклами та встановлення пріоритету №20, №21, №22, №23, а 04 липня 2007 року був укладений договір на право тимчасового користування місцем розташування об'єктів зовнішньої реклами та встановлення пріоритету №63 (далі -договори), згідно з умовами яких позивач зобов'язувався встановити за відповідачем пріоритет на місце для розміщення об'єкту зовнішньої реклами (далі -ОЗР) та надати право на тимчасове користування місцем розміщення ОЗР, а відповідач зобов'язувався вносити плату за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР вчасно та в повному обсязі.
Відповідач плату за право тимчасового користування місцем розташування ОЗР оплатив частково.
З 20.06.2011 року до 29.07.2011 року Головним контрольно-ревізійним управлінням України була проведена планова виїзна ревізія бюджету м. Бориспіль за період з 01.01.2010 року до 01.07.2011 року (далі -ревізія).
За результатами ревізії було встановлено, що за період з 01.01.2010 року до 30.06.2011 року міським бюджетом внаслідок зміни коефіцієнту диференціації з 2 на 4, а також внаслідок самовільного збільшення площі ОЗР та відсутності їх освітлення, недоотримано кошти в розмірі 117 120,00 грн.
Позивач врахував виявлені за результатами ревізії помилки у розрахунку плати за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР та вважав, що перерахунку підлягає плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР за період з 01.07.2011 року до 31.12.2011 року, вважав, що за цей період місцевим бюджетом недоотримано кошти в сумі 33 288,00 грн.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР у розмірі 6 419,61 грн. та кошти, недоотримані місцевим бюджетом за період з 01.01.2010 року до 31.12.2011 року, в сумі 150 408,00 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2012 року та призначено до розгляду 07 березня 2012 року.
07 березня 2012 року представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі -третя особа), в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 21 березня 2012 року.
21 березня 2012 року представник позивача направила на адресу суду письмові пояснення щодо обставин справи.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомили.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 04 квітня 2012 року.
04 квітня 2012 року відповідач направив на адресу суду відзив на позовну заяву, а також заперечення на позовну заяву, у задоволенні позову просив суд відмовити.
У судовому засіданні представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд у його задоволенні відмовити.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 11 квітня 2012 року.
05 квітня 2012 року представник позивача направила на адресу суду письмові пояснення щодо обставин у справі.
11 квітня 2012 року представник третьої особи направила на адресу суду письмові пояснення щодо обставин справи.
Представник відповідача направив на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач та його представник у судовому засіданні просили суд у задоволенні позову відмовити, вважали його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку:
Порядок розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Борисполі (далі -Порядок) регулює правові відносини між Бориспільською міською радою, виконавчими органами Бориспільської міської ради і комунальними установами та фізичними і юридичними особами, незалежно від форми власності та підпорядкованості, що виникають у процесі розміщення об'єктів зовнішньої реклами на території м. Борисполя, та визначає порядок надання дозволів на їх розміщення.
Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що робочим органом є управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бориспільської міської ради, який уповноважений міською радою виконувати покладені на нього цим Порядком та Положенням про управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бориспільської міської ради функції з оформлення, реєстрації та видачі дозволів на розміщення ОЗР, підготовки проектів договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР та встановлення пріоритету.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Так, 04 квітня 2007 року між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області (далі -позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -відповідач) були укладені договори на право тимчасового користування місцем розташування об'єктів зовнішньої реклами та встановлення пріоритету №20, №21, №22, №23 (далі -договори), згідно з умовами яких позивач зобов'язувався встановити за відповідачем пріоритет на місце для розміщення об'єкту зовнішньої реклами (далі -ОЗР) та надати право на тимчасове користування місцем розміщення ОЗР, а відповідач зобов'язувався вносити плату за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР вчасно та в повному обсязі.
04 липня 2007 року сторонами був укладений договір на право тимчасового користування місцем розміщення об'єктів зовнішньої реклами та встановлення пріоритету №63 (далі -договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався встановити за відповідачем пріоритет на місце для розміщення ОЗР та надати право на тимчасове користування місцем розміщення ОЗР, а відповідач зобов'язувався вносити плату за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР вчасно та в повному обсязі.
Відповідач плату за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР сплатив частково.
Тому, позивач звернувся до суду, просив суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР у розмірі 6 419,61 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
Відповідач документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують внесення ним плати за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР, суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Документи, долучені представником відповідача не відповідають вищевказаним вимогам закону, а відтак не можуть спростовувати або підтверджувати доводи представника відповідача, в обґрунтування яких вони подані.
Інших документів, що підтверджують оплату боргу по сплаті за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР позивачем перед позивачем у сумі 6 419,61 грн., представник відповідача суду не надав.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР у розмірі 6 419,61 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти, недоотримані місцевим бюджетом за період з 01.01.2010 року до 31.12.2011 року, в сумі 150 408,00 грн.
З 20.06.2011 року до 29.07.2011 року Головним контрольно-ревізійним управлінням України була проведена планова виїзна ревізія бюджету м. Бориспіль за період з 01.01.2010 року до 01.07.2011 року (далі -ревізія).
Згідно з п. 3 Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України (в редакції, що діяла на момент проведення ревізії), основним завданнями ГоловКРУ України, зокрема, є забезпечення в установленому порядку реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю за використанням відповідно до законодавства міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими бюджетними установами, а також підприємствами і організаціями незалежно від форми власності, організаційно-правових форм, відомчої належності та підпорядкованості, які отримують кошти з бюджетів та державних цільових фондів, коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, веденням і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
За результатами ревізії було встановлено, що за період з 01.01.2010 року до 30.06.2011 року міським бюджетом внаслідок зміни коефіцієнту диференціації з 2 на 4, а також внаслідок самовільного збільшення площі ОЗР та відсутності їх освітлення, недоотримано кошти в розмірі 117 120,00 грн.
Позивач врахував виявлені за результатами ревізії помилки у розрахунку плати за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР та вважав, що перерахунку підлягає плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР за період з 01.07.2011 року до 31.12.2011 року, вважав, що за цей період місцевим бюджетом недоотримано кошти в сумі 33 288,00 грн.
Так, рішенням Бориспільської міської ради V скликання Київської області «Про внесення змін до рішення міської ради від 22.02.2007 №1089-ІІ-V «Про затвердження порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Борисполі»№4474-39-V від 04.09.2008 року внесено зміни у додаток 1 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Борисполі, а саме змінено коефіцієнт диференціації базового тарифу по вул. Київський Шлях з 2 на 4.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:
1) затвердження регламенту ради;
2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;
3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;
4) обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом;
5) затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;
6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;
7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання, з урахуванням вимог статті 32 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";
8) заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;
9) заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;
10) прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;
11) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;
12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;
13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;
14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;
15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;
16) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом;
17) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;
18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;
19) прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;
20) прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;
21) прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;
22) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;
23) затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;
24) встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України;
25) утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;
26) прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень;
27) прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;
28) прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;
29) встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;
30) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;
Реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму;
31) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;
32) створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);
33) вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;
34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
35) затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України;
36) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;
37) прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;
38) надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;
39) пункт 39 частини першої статті 26 виключено
39-1) створення відповідно до закону за рахунок коштів місцевого бюджету установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, призначення і звільнення керівників цих установ, залучення в установленому законом порядку фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;
40) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;
41) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;
42) затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;
43) затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;
44) встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;
45) прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;
45-1) визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;
46) прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;
47) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;
48) затвердження статуту територіальної громади;
49) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;
50) вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях;
51) надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності;
52) створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;
53) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради;
54) вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства;
55) визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами;
56) затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів.
Так, акти органів місцевого самоврядування, які регулюють правовідносини в сфері розміщення об'єктів зовнішньої реклами, не являються загальнообов'язковими, а носять виключно договірний характер.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Частиною 3 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Відповідно до п. 7.1 договорів, зміни та доповнення до цього договору допускаються тільки в тому разі, якщо вони здійснені в письмовому вигляді в кожному окремому випадку та підписані уповноваженими представниками сторін.
Так, 01 травня 2011 року сторонами були укладені:
- додаткова угода до договору №20 від 04.04.2007 року на право тимчасового користування місцем розташування об'єктів зовнішньої реклами, додаткова угода до договору №21 від 04.04.2007 року на право тимчасового користування місцем розташування об'єктів зовнішньої реклами, додаткова угода до договору №22 від 04.04.2007 року на право тимчасового користування місцем розташування об'єктів зовнішньої реклами, згідно з умовами яких коефіцієнт диференціації був змінений на 4;
- додаткова угода до договору №23 від 04.04.2007 року на право тимчасового користування місцем розташування об'єктів зовнішньої реклами, згідно з умовами якої коефіцієнт диференціації був змінений на 4, а також передбачено встановлення додаткового ОЗР;
- додаткова угода до договору №63 від 04.07.2007 року на право тимчасового користування місцем розташування об'єктів зовнішньої реклами, згідно з умовами якої коефіцієнт диференціації був змінений на 4, а також передбачено, що один з ОЗР демонтується (далі -додаткові угоди до договорів №20, №21, №22, №23, №63, відповідно).
У судовому засіданні представник позивача пояснила, що до проведення ревізії позивач до відповідача з вимогою про внесення змін до договорів не звертався.
Так, суд дійшов висновку про те, що з 01 травня 2011 року, тобто після внесення змін до договорів, відповідач повинен був здійснювати оплату за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР з урахуванням коефіцієнту 4, а не 2.
Крім цього, позивач вважав, що плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР підлягає перерахуванню у зв'язку із самовільним збільшенням відповідачем площі ОЗР.
Пунктом 1 додатку №3 до Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Борисполі встановлено, що плата за право тимчасового користування місць (для розміщення ОЗР), що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Борисполя (далі - плата), складаються з базових тарифів (таблиця 1) та коригуючих коефіцієнтів (таблиця 3), на які послідовно перемножується базовий тариф.
Так, плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР за один місяць розраховується за формулою: ?=А*К1*К2, де
А -базовий тариф;
К1 -коефіцієнт диференціації;
К2 -коригуючий коефіцієнт.
Відповідно до вказаного додатку, плата при встановленні подвійного щита, що стоїть окремо, за місяць за 1 кв.м. становить 10,00 грн., а плата при встановленні лайтпостеру, що стоїть окремо, становить 60,00 грн. за одиницю.
Так, згідно з додатками до договорів №20, №21, №22 та №23, відповідачем були встановлені щити, що стоять окремо, площею 18,0 кв.м., тому базовий тариф за цими договорами становив 180,00 грн., а згідно з додатковою угодою до договору №63, відповідачем були встановлені 3 лайтпостери, що стоять окремо, тому базовий тариф за цим договором становив 60,00 грн. для кожного лайтпостеру.
Самовільне збільшення площі щитів, встановлених згідно з умовами договорів №20, №21 та №22, а саме їх збільшення з 18,00 кв.м. до 36,0 кв.м., підтверджується долученими до матеріалів справи копіями фотознімків, зроблених 14.07.2011 року та 15.07.2011 року, а також матеріалами проведеної ревізії.
Згідно з п. 3.8 договорів №20, №21 та №22, у разі виявлення встановленого ОЗР без дозволу, робочий орган здійснює перерахунок плати з 1-го числа місяця, в якому виявлено дане порушення. В цьому випадку розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний сплатити сто відсотків вартості розміщення ОЗР, розмір якої визначається діючим положенням.
Так, суд вважає, що перерахунок плати за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР, у зв'язку із самовільним збільшенням площі ОЗР, повинен здійснюватись з 01.07.2011 року.
Також позивач послався на відсутність освітлення ОЗР, вважав, що плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР у зв'язку з цим повинна бути перерахована.
Відповідно до п. 3 додатку №2 до Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Борисполі, до неосвітлених ОЗР, перелічених у позиціях 1-5, 9-12 таблиці 1 цього порядку, застосовується коригуючий коефіцієнт 2.
Згідно з додатком 1 до Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Борисполі «Рекламно-інформаційне зонування та коефіцієнти диференціації базового тарифу у залежності від зони розміщення ОЗР», до зони 1 належать центральні вулиці міста, зокрема, вулиця Київський Шлях.
Згідно з умовами договору №20, адресою розміщення ОЗР є: вул. Київський Шлях, авто зупинка «Комсомольське озеро»; №21, адресою розміщення ОЗР є: вул. Київський Шлях, 35 км, праворуч; №22, адресою розміщення ОЗР є: вул. Київський Шлях, проти в'їзду на вул. Глібова; №23, адресою розміщення ОЗР є: вул. Київський Шлях -Броварська (праворуч), а з 01 травня 2011 року був установлений додатковий ОЗР, розташований за адресою: вул. Київський Шлях, на в'їзді в м. Бориспіль зі сторони с. Іванків; №63, адресою розташування трьох лайтпостерів є: вул. Київський Шлях, 127Б, тобто усі ОЗР, встановлені відповідачем, розташовані в 1-й зоні.
Як зазначалось вище, відповідно до п. 3 додатку №2 до Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Борисполі, до неосвітлених ОЗР застосовується коригуючий коефіцієнт 2.
Як вбачається з додатків до договорів №20, №21, №22, та №23, сторони домовились про встановлення відповідачем неосвітлених ОЗР.
01 травня 2011 року сторонами були укладені додаткові угоди до договорів №20, №21, №22, №23, згідно з умовами яких відповідач зобов'язувався освітлювати встановлені ним ОЗР, а коригуючий коефіцієнт становив 1.
Як вбачається з копій фотознімків, зроблених 14.07.2011 року та 15.07.2011 року, долучених до матеріалів справи, на ОЗР, встановлених згідно з умовами договорів №21, №22, а також на одному із ОЗР, встановленому відповідно до умов договору №23, прилади освітлення відсутні взагалі.
Представник відповідача документів, що спростовують доводи представника позивача або підтверджують освітленість вищевказаних ОЗР, суду не надав.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Для ОЗР, встановлених згідно з умовами договору №63, встановлений коригуючий коефіцієнт 1.
Позивач вважав, що перерахунок плати за право тимчасового користування місцями розміщення ОЗР, встановленими відповідно до умов договору №63, тобто лайтпостерів, необхідно здійснювати із застосуванням коригуючого коефіцієнту 2, у зв'язку з відсутністю їх освітлення.
У судовому засіданні відповідач стверджував, що лайтпостери, тобто ОЗР, встановлені згідно з умовами договору №63, були передані йому в користування вже обладнаними приладами для освітлення.
З копій фотознімків, зроблених 14.07.2011 року та 15.07.2011 року, не вбачається відсутність освітлення цих ОЗР.
Інших документів, що спростовують доводи відповідача, представник позивача суду не надала. Тому розраховувати плату за право тимчасового користування місцями розміщення ОЗР за договором №63 необхідно з використанням коригуючого коефіцієнту 1.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, а також як вбачається з матеріалів справи, розмір плати за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР розраховується наступним чином.
?=А*К1*К2, де
А -базовий тариф;
К1 -коефіцієнт диференціації;
К2 -коригуючий коефіцієнт.
За договором №20, враховуючи, що ОЗР освітлений, а його площу самовільно збільшено:
за період з 01.05.2011 року до 30.06.2011 року плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР становить 1 440,00 грн. (позивачем за вказаний період нараховано 1 440,00 грн.);
за період з 01.07.2011 року до 31.12.2011 року плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР становить 8 640,00 грн. (позивачем за вказаний період нараховано 4 320,00 грн.). Так, за договором №20 місцевим бюджетом недоотримано кошти у розмірі 4 320,00 грн.
За договором №21, враховуючи, що ОЗР неосвітлений, а його площу самовільно збільшено:
за період з 01.05.2011 року до 30.06.2011 року плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР становить 2 880,00 грн. (позивачем за вказаний період нараховано 1 440,00 грн.);
за період з 01.07.2011 року до 31.12.2011 року плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР становить 17 280,00 грн. (позивачем за вказаний період нараховано 4 320,00 грн.). Так, за договором №21 місцевим бюджетом недоотримано кошти у розмірі 14 440,00 грн.
За договором №22, враховуючи, що ОЗР неосвітлений, а його площу самовільно збільшено:
за період з 01.05.2011 року до 30.06.2011 року плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР становить 2 880,00 грн. (позивачем за вказаний період нараховано 1 440,00 грн.);
за період з 01.07.2011 року до 31.12.2011 року плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР становить 17 280,00 грн. (позивачем за вказаний період нараховано 4 320,00 грн.). Так, за договором №22 місцевим бюджетом недоотримано кошти у розмірі 14 440,00 грн.
За договором №23, по першому об'єкту, враховуючи, що ОЗР освітлений, а його площа відповідає умовам договору:
за період з 01.05.2011 року до 31.12.2011 року плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР становить 5 760,00 грн. (позивачем за вказаний період нараховано 5 760,00 грн.);
по другому об'єкту, враховуючи, що його було встановлено 01 травня 2011 року, а 07 листопада 2011 року, на підставі рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області №1264 від 07.11.2011 року, передано комунальному підприємству «Виробниче управління комунального господарства», а також те, що вказаний ОЗР неосвітлений, а його площа відповідає умовам договору:
за період з 01.05.2011 року до 31.12.2011 року плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР становить 8 976,00 грн. (позивачем за вказаний період нараховано 4 488,00 грн.). Так, за договором №23 місцевим бюджетом недоотримано кошти у розмірі 4 488,00 грн.
За договором №63, враховуючи, що з 01 травня 2011 року було встановлено тільки 2 ОЗР, а також те, що ОЗР освітлені, а їх площа відповідає умовам договору:
за період з 01.05.2011 року до 31.12.2011 року плата за право тимчасового користування місцем розміщення ОЗР становить 3 840,00 грн. (позивачем за вказаний період нараховано 1 920,00 грн.). Так, за договором №63 місцевим бюджетом недоотримано кошти у розмірі 1 920,00 грн.
Таким чином, у зв'язку зі зміною коефіцієнту диференціації з 2 на 4, а також внаслідок самовільного збільшення площі ОЗР та відсутності їх освітлення, стягненню з відповідача підлягають кошти, недоотримані місцевим бюджетом, в сумі 39 528,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї господарські витрати незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 180, ч. ч. 1-3 ст. 188 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 627, ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 59, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», Порядком розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Борисполі, ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 43, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області, про стягнення заборгованості у розмірі 156 827,61 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, код 33003375) заборгованість по сплаті за право тимчасового користування місцем розташування ОЗР у розмірі 6 419,61 грн. (шість тисяч чотириста дев'ятнадцять грн. 61 коп.); кошти, недоотримані місцевим бюджетом, у сумі 39 528,00 грн. (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять вісім грн. 00 коп.); 3 136,55 грн. (три тисячі сто тридцять шість грн. 55 коп.) витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 17.04.2012 року.
Суддя С. Грабець