Суддя 1-ї інстанції Мясоєдова С.С. справа № 22-а - 2332/08
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
У К Р А Ї Н А
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,
при секретарі Безруковій В.М.,
за участю сторін: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року по справі № 2-а-820/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України , якими йому було відмовлено в перерахунку пенсії та просив зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної йому пенсії за віком, відповідно до розміру встановленого Законами України „Про державний бюджет України”.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року позов задоволений.
Відповідач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду і прийняти нове рішення яким відмовити позивачу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову змінити з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно визначився, що ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, зокрема призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах - інвалідам II групи - 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеної до першої категорії.
Частина четверта статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Суд першої інстанції правомірно вважає, що дії Управління щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової пенсій) у розмірах менших ніж вказано є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно ч.4,5 ст. 48 Закону у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до УПФУ в м. Брянка Луганської області з відповідною заявою про перерахунок пенсії до 26 червня 2007 року, тому перерахунок пенсії ОСОБА_1слід провадити з 1 липня 2007 року.
Разом з тим, помилковим є рішення суду, щодо зобов'язання відповідача робити і на майбутнє перерахунок пенсії, оскільки можливо приймати судове рішення тільки щодо порушених прав позивача. В решті постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року по справі № 2-а-820/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року по справі № 2-а-820/07 - змінити.
Абзац третій резолютивної частини постанови викласти у наступній редакції: “Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 1 липня 2007 року”.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 21 травня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.