ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
< Список >
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 вересня 2011 р. 15:45 Справа №2а-10412/10/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі судового засідання Лапшині В.В., за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Кримського республіканського центру зайнятості
до Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Обставини справи: Кримський Республіканський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» про стягнення вартості здійснення навчання безробітної ОСОБА_1 в розмірі 356 грн. 05 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» не відшкодувало Кримському Республіканському центру зайнятості витрати на навчання ОСОБА_1 в період її находження вимушеному прогулі у зв'язку з безпідставним звільненням.
Представник позивача в судове засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача - в судове засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів приздійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Отже, судом встановлено, що позивач являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.
Таким чином позивач, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органами виконавчої влади та, відповідно, є суб'єктом владних повноважень.
Також встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.
Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Пунктом 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 встановлено, що у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.
Таким чином, судом встановлено, що позивач, є суб'єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб, щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.
Судом встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була звільнена з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» 21.07.2008 р. та 28.08.2008 р. за п.1 ст.40 КЗпП була поставлені на облік в Євпаторійському міському центру зайнятості у якості безробітної та в період з 18.12.2008 р. по 14.01.2009 р. проходила навчання за професією «Основи економіки (підприємницька діяльність)» в Кримському центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.
Вартість навчання склала 365 грн. 05 коп.
12.05.2010 р. ОСОБА_1 надала позивачу Рішення Євпаторійського міського суду від 14.12.2009 р. по справі 2-4668/09., згідно з яким її поновлено на роботі у ДП «Євпаторійський морський торговельний порт».
На підставі вказаного рішення суду 25.05.10 р. був складений акт №35 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким зроблено висновок, що з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» повинна бути утримана сума виплаченого забезпечення и вартість здійсненних соціальних послуг ОСОБА_1
Однак, ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» спрямував в Євпаторійській міській центр зайнятості лист за вих. №1113 від 30.06.2010 р, яким виразив незгоду з висновками вказаного акту.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з вимогами про стягнення з ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» здійсненних соціальних послуг ОСОБА_1 у розмірі 365 грн.05 коп.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
В той час, рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 грудня 2010 нововиявленими обставинами у задоволенні позовних вимог до ДП «Євпаторійський торговельний порт» про визнання незаконним наказу №117-л від 21.07.2008 р. про звільненню по скороченню штатів, введення у штатний розпис скорочену посаду начальника організації труда і заробітної плати, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по несвоєчасній виплаті заробітної плати та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Рішення Апеляційного суду АР Крим від 14.02.2011 р. вказане рішення суду залишено в силі в частині відмови в задоволені вимог щодо визнання незаконним наказу №117-л від 21.07.2008 р. про звільнення по скороченню штатів, введення у штатний розпис скорочену посаду начальника організації труда і заробітної плати та поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відтак, на час розгляду справи є рішення суду, яке вступило в законну силу і згідно якого звільнення ОСОБА_1 з посади визнано правомірним.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1 У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду
Суддя < підпис > Алексєєва Т.В.
< Текст >