Головуючий у першій інстанції - Єрмаков Ю.В.

                                                                                  Суддя - доповідач - Сіваченко І.В.

                                                     Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                       У Х В А Л А

     Іменем України

05 червня 2008 року                                                                    справа № 22-а-5341/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

В С Т А Н О В И  Л  А :

29.01.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 01.04.2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про стягнення грошових сум на оздоровлення за 2003-2007 роки було задоволено частково. Задоволені позовні вимоги за 2007 рік, за 2003-2006 роки суд першої інстанції відмовив у зв'язку з закінченням річного строку позовної давності.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1 категорії 2 групи та перебуває на обліку у відповідача, при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати у 2007 році становив 400 гривень.

                               В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено в 2007 році - 120 грн.

Таким чином, суд першої інстанції вирішив, що позивач повинен був отримати від відповідача разову грошову допомогу у  розмірі  - (400 гривень х 5) - 120 гривень = 1880 гривень.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, він здійснював виплати, керуючись Постановою № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, а судове рішення залишити без змін.

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 2 групи.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам 1 категорії 2 групи, постраждалі у наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

За 2007 рік Управління виплатило щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 120 грн., установлену постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - постанова №562).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 2 групи - 120 гривень.

З моменту прийняття постанови № 562 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними на 2007 рік, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався державний бюджет.

Тому, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на  2007 рік, а не постанова № 562.

            Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати -абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.

               Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом протягом фінансового року, за який йому належить до сплати щорічна допомога на оздоровлення.

Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

            Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 120 гривень суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.

            Іншими сторонами постанова суду не оскаржена, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишена без змін.

            Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровського міського суду від 01 квітня 2008 року у справі № 2-а-57/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області «визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення» - залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

            Головуючий:                                  

            Судді: