ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
< Список >
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 травня 2011 р. (14:15) Справа №2а-3965/11/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючої судді Алексєєвої Т.В.,
при секретарі Лапшині В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у сумі 1865,11 грн.
за участю:
позивач - не з'явився
відповідача - не з'явився
Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1865,11грн., з яких 1762,04 складає податковий борг зі сплати Єдиного податку, 96,21грн. складають штрафні санкції та 6.86 пеня за несвоєчасно погашення податкових зобов'язань, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є платником єдиного податку, в наслідок несплати сум єдиного податку перед відповідачем виник борг, який в добровільному порядку не погашений, а тому підлягає стягненню з відповідача.
Позивач у судове засідання не з'явився причини нявки не повідомив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення на позов до суду не надав, про час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ч.6 ст. 71 КАС України та ч.4 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 17.09.09р. зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (а.с.14).
Відповідач взятий на облік платника податків в ДПІ в м. Сімферополі, про що свідчить довідка №32037 від 18.09.09р. (а.с.15).
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач звернувся до позивача з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.16).
Відповідач одержав свідоцтво платника єдиного податку, про що свідчить корінець свідоцтва (а.с.17).
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У період декларування відповідачем податкового зобов'язання, відносини пов'язані з застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства булі врегульовані Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» від 03.07.1998р. №727/98 (Далі Указ №727/98).
Відповідно до абз.1 п.2 Указу №727/98 суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійного обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Згідно до абз.6 п. 2 Указу №727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Пункт 5 Указу №727/98 передбачає, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплату сум єдиного податку згідно з законодавством України.
У порушення вимог закону, відповідач не здійснював сплату єдиного податку, у зв'язку з чим його заборгованість перед бюджетом становить 1865,11 грн., у тому числі 1762,04 грн. заборгованість з єдиного податку, 96,21грн заборгованість зі штрафних санкції та 6,86 грн. пені., що підтверджується особовим рахунком (а.с.5-9) та розрахунком суми позову (а.с.3).
Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, за таких підстав, сума заборгованості з єдиного податку, що складає 1762,04 грн. підлягає стягненню з відповідача.
У період виникнення спірних правовідносин, також був чинний Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХХІІ (Далі Закон № 1251), яким встановлювалися принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181 -ІІІ (Далі За кон №2181), що був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у відношенні відповідача були винесені податкові повідомлення-рішення, зокрема № 0095021702/0 від 22.12.2010 р. та №0095011702/0 від 22.012.2010 р., якими визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату відповідачем податкових зобов'язань з єдиного податку у розмірі 3,8 грн. та 92,41 грн. відповідно.
Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 22.12.2010 р., про що свідчить відмітка у корінці податкових повідомлень-рішень (а.с. 18).
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
За таких обставин, сума податкового зобов'язання визначена у податкових повідомленнях - рішеннях є узгодженою.
Пункт 5.4.1. ст. 5 Закону України №2181 встановлює, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має податковий борг, визначений вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, на загальну суму 96,21 грн., який до цього часу не сплачений.
Вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 6.86 грн. за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України №2181 пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181 встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з п.п.16.1.1 п.6.1 статті 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, а відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону №2181 нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Правовідносини пов'язані із сплатою сум єдиного податку визначені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який не встановлює порядок узгодження таких сум.
Сума зобов'язання по сплаті єдиного податку відповідачем не узгоджувалась в силу норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», тому пеня, передбачена статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нарахуванню не підлягає.
Відповідно до положень п. 1.2 ст.1 Закону України №2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
З вказаної норми вбачається, що порядок та строки сплати коштів має бути визначені Законом №2181 або іншими законами України.
Враховуючи положення ст.ст. 91-94 Конституції України, під терміном Закон слід розуміти нормативно-правовий акт, що ухвалюється Верховною Радою України, який регулює найбільш важливі суспiльнi відносини шляхом встановлення статусу, загальнообов'язкових правил поведінки суб'єктів таких відносин та відповідальності за порушення зазначених правил.
Відповідно до ч.3 ст. 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Таким чином, Укази Президента України, видані в межах його повноважень є підзаконними нормативно - правовими актами, виданими на підставі та на виконання закону і не є тотожними терміну Закон.
Враховуючи викладене, спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедура сплати та примусового стягнення, що встановлені Законом України №2181 може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування, тобто він не може регулювати питання стягнення єдиного податку, який визначений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» від 03.07.1998р. №727/98.
За таких самих підстав Закон України №2181 не може застосовуватися щодо нарахування та стягнення пені за затримку сплати єдиного податку, в зв'язку з чим сума пені у сумі 6,86 грн. не підлягає стягненню.
Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» також не передбачено нарахування пені за несвоєчасну сплату заборгованості з єдиного податку.
Враховуючи викладене адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями ст. ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету залізничного району м. Сімферополя заборгованість з єдиного податку та штрафних санкцій у сумі 1858, 25 грн. (р/р 34213379700003, код платежу 8518050201, в УДК в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405).
3. В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Алексєєва Т.В.
< Текст >