ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2012 р. 16:44 Справа №2а-3882/12/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Гришанкові К.В,, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим
до ОСОБА_1
про примусове видворення громадянина
За участю:
представник позивача - Осинська І.В., посвідчення № 049590;
відповідач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1;
перекладач - ОСОБА_3, паспорт серія НОМЕР_2;
Обставини справи: Київський районний відділ Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про примусове видворення громадянина.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та мотивовані тим, що 08.02.2012р. начальником СГІРФО Київського районного відділу Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим прийнято рішення про повернення у країну походження або у третю країну з території України громадянина Туреччини ОСОБА_1 та встановлено строк заборони в'їзду на територію України до 08.02.2015 р. Відповідач був ознайомлений з рішенням про видворення 08.02.2012р. та зобов'язався не пізніше 28.02.2012р. залишити територію України. Однак, відповідач проігнорував вищезазначене рішення та не покинув межі території України в добровільному порядку.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
Центральним органом виконавчої влади, утвореного для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, є Державна міграційна служба України, про що зазначено у п.1-2 Положення про Державну міграційну службу в Україні, затвердженого Указом Президента України від 06.04.11 р. № 405.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Питання Державної міграційної служби України"від 06.04.11 р. № 405 Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству культури України, Державному комітету України у справах національностей та релігій забезпечити належне виконання функцій, які належали названим органам до набрання чинності цим Указом і передаються до повноважень Державної міграційної служби України, до завершення формування системи її органів.
На підставі викладеного, суд вважає, що Київський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим є належним позивачем по даній справі.
Громадянин Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на територію України в АР Крим 15.08.2010 через КПП «Євпаторійський МП» р. та. проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 640,00 грн.
08.02.2012р. рішенням начальника СГІРФО Київського районного відділу Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим, постановлено повернути у країну походження або у третю країну громадянина Туреччини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язавши його покинути територію України в строк до 28.02.2012р, а також заборонено в'їзд в Україну на 3 роки.
Підставою для винесення зазначеного рішення є те, що відповідач порушив правила перебування іноземних громадян та притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП, а саме за проживання на території України без реєстрації.
З зазначеним рішенням про видворення за межі України громадянин Туреччини ОСОБА_1 ознайомлений 09.02.2012 року, про що свідчить його підпис.
Проте, відповідач, у порушення встановленого терміну, відповідно до рішення від 08.02.2012р., не виїхав за територію України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України на час розгляду справи є Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3773 від 22.09.2011 р.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України № 3773 на час розгляду справи центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Із аналізу зазначеної норми вбачається, що видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України № 3773 іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України № 3773 іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1, у порушення встановленої заборони, відповідно до рішення від 08.02.2012р. про повернення у країну походження або у третю країну, незаконно залишився на її території, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Видворити в примусовому порядку за межі України за рахунок держави громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанова набирає законної сили в п'ятиденний строк з дня її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду
Суддя Алексєєва Т.В.