ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
< Список >
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 серпня 2011 р. 13:05 Справа №2а-6251/11/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В. при секретарі судового засідання Лапшині В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у м. Євпаторії АР Крим
про скасування вимоги та спонукання до виконання певних дій,
за участю:
від позивача: не з'явився
від відповідача: за довіреністю №б/н від 08.01.11 р. ОСОБА_2
Обставини справи: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим про анулювання неправомірно нарахованої недоїмки з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 421,64 грн., скасування вимоги від 06.05.11 р №Ф 323 та зобов'язання відповідача привести стан особового рахунку відповідно до діючого законодавства та провести процедуру зняття з обліку в УПФУ м. Євпаторії.
01.07.2011 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить також скасувати вимогу про сплату боргу № 06.06.2011 р. №323-1 у сумі 421,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що положення ст. 5, ч. 3, ч. 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про обов'язкову сплату страхових внесків суперечать положенням Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", з яких суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за своєї відсутності.
Представник відповідача, посилаючись на письмові заперечення, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, наголошуючи на неправильному тлумаченні законодавства позивачем.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, реалізації своїх прав, передбачених ст. 106, Закону України від 09.07.03 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою страхувальники мають право на звернення до суду з позовами про оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів.
Позивач просить визнати незаконним та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу від 06.05.11 р №Ф 323 загальною сумою 421,64 грн., застосовану відповідачем за несплату страхових внесків за липень-серпень 2010 року.
З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України як спір із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, та, зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки однією із сторін справи є орган державної влади, на цю справу поширюється компетенція адміністративних судів та вона підсудна окружному адміністративному суду.
Розглядаючи матеріали справи, доводи та заперечення сторін, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Роботодавці та інші особи, як страхувальники осіб, що перебувають з ними в індивідуальних трудових правовідносинах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язані сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Нормативно-правовим актом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески -кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Стаття 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що Пенсійний фонд, підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють перерахування внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення, а також підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій, є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з моменту державної реєстрації та перебуває на обліку в Управлінням Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим.
Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено статтею 4 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон України №400).
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до п. 1 ст. 1 зазначеного Закону є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Розмір ставок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, встановлених статтею 4 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" залежить від категорії (статусу) платника збору і не може бути відокремлений від визначення поняття платника збору та застосовуватися окремо.
Враховуючи статус позивача як фізичної особи-підприємця, застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", яким встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва як фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Статтею 2 Указу Президента передбачено, що у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
Стаття 6 Указу Президента встановлює, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником перелічених у цій статті видів податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких в тому числі віднесено і збір на обов'язкове соціальне страхування.
При цьому статтею 3 Указу Президента передбачено порядок щодо перерахування відділеннями Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів суми єдиного податку у розмірі 42% до Пенсійного фонду України.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про систему оподаткування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування віднесений до загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).
Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не суперечить вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки є нормативно-правовим актом у сфері оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва і не регулює питань сплати страхових внесків, тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2461-VI внесені зміни до п.п. 4 п. 8 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якими фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Матеріали справи свідчать, що позивачем сплачено страхові внески за липень та серпень 2010 р. без урахування змін, внесених до пенсійного законодавства, а тому Управлінням Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховуючи розмір мінімального страхового внеску у липні-серпніі 2010р, у т.ч. враховуючи частини сплачених сум єдиного (фіксованого) податку, направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу від від 06.05.11 р №Ф 323 загальною сумою 421,64 грн. щодо сплати недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-серпень 2010 р. (а.с. 9).
Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем як страхувальником не в повному обсязі сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим розмір недоїмки зі сплати страхових внесків сумою 421,64 грн., визначений у вимозі про сплату боргу від 06.05.11 р №Ф 323., від 06.06.2011 р. № Ф 323-1, є обґрунтованим та заснованим на законі, підлягає сплаті до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги, що судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, здійснені нею документально підтверджені судові витрати, відшкодуванню з Державного бюджету України не підлягають.
У судовому засіданні 31.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанову в повному обсязі складено 05.09.2011 р.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення цього строку з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя підпис ОСОБА_3
< Текст >