ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2012 р. Справа №2а-614/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В.,за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Чорноморського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 123 від 16.01.12р., паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 13.01.12р., паспорт серії НОМЕР_2.

Суть спору: Чорноморський районний центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 10132,25 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконувались зобов'язання, встановлені Законом України «Про зайнятість населення», у зв'язку з чим відповідачем на підставі п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» мають бути виплачені кошти, що виплачувались у вигляді допомоги по безробіттю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.01.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивачів у судовому засіданні 20.03.2012 підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.03.2012 року проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2012 року поновлено строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України № 1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 року (далі по тексту - Закон № 803), ч. 1 ст. 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з:

Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Регулювання правового становища державних службовців, які працюють у зазначених підрозділах державної служби зайнятості, здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу».

До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи і організації, підпорядковані службі зайнятості.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що позивач є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч. 2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно зі ст. 7 Закону № 803 одним з видів забезпечення є допомога по безробіттю.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу (ч. 1 ст. 2 Закону № 803).

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону № 1533 застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п. 3 ст. 22 Закону № 1533 допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

28.08.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Чорноморського районного центру зайнятості з метою пошуку роботи.

ОСОБА_1 04.09.2007 року було подано заяву до Чорноморського районного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

На підставі наданої заяви відповідачу надано статус безробітного та згідно статей 22 і 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» призначено допомогу по безробіттю, про що свідчить наказ Чорноморського районного центру зайнятості № НТ070904 від 04.09.2007 року (а.с.14).

За період з вересня 2007 року по серпень 2008 року позивачем надано відповідачу допомогу по безробіттю в сумі 10132,25 грн. , на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка-розрахунок (а.с.11, 43).

24.10.2011 року на адресу Чорноморського районного центру зайнятості надійшов лист з Чорноморської районної державної адміністрації АР Крим № 02-16/3001 від 21.10.2011 року, яким повідомлялося, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 11.04.2003 року (а.с.15).

Таким чином, під час реєстрації в Чорноморському районному центрі зайнятості ОСОБА_1 фактично був фізичною-особою підприємцем, таким чином, відносився до зайнятого населення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», та подав недостовірні дані щодо своєї особи в заявах від 28.08.2007 року та від 04.09.2007 року, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушив ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Пунктом «б» ч. 3 ст. 1 Закону № 803 передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Таким чином, в порушення ст. 36 Закону № 1533 ОСОБА_1 не повідомив Чорноморський районний центр зайнятості про те, що був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сума необґрунтовано отриманої відповідачем допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання становить 10132,25 грн.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14.03.2008року державним реєстратором була проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за судовим рішенням (а.с.48).

Відповідно до п. 15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Про необхідність повернення вказаної суми коштів на рахунок Чорноморського районного центру зайнятості відповідачу було листом від 20.09.2010 року № 1289, проте, станом на день розгляду справи заборгованість у розмірі 10132,25 грн. відповідачем добровільно не сплачена.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чорноморського районного центру зайнятості (96400, АР Крим, смт. Чорноморське, вул. Щорса, 4; р/р 37173001000378, в ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 20708735) допомогу по безробіттю у розмірі 10132,25 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.