Справа № 230/1934/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2012 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Строгого І.Л.
при секретарі Палій М.Д.
за участю:
прокурора Скороход Л.О.
представника потерпілих ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Носиківка, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Суд визнав доведеним, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Злочин вчинено за наступних обставин.
Підсудний ОСОБА_2 за рішенням Шаргородського районного суду у Вінницькій області від 28.08.2007 року зобов'язаний був сплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Однак в період з 01.09.2010 року по 01.03.2012 року маючи реальну можливість сплачувати аліменти умисно, на протязі тривалого часу, усвідомлюючи свої дії, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дітей, будучи працездатним не працевлаштувався на роботу, маючи можливість заробляти гроші на підсобних роботах у своєму селі та за його межами, отримані ним за роботу гроші залишав на свої потреби, на сплату аліментів гроші не виділяв. На облік в Шаргородський районний центр зайнятості, як безробітний не став, заборгованість по сплаті аліментів на дітей, на користь ОСОБА_1 станом на 01.03.2012 року становить 10684,20 грн.
Окрім вказаного ОСОБА_2 в період часу з 13.08.2007 року по 01.03.2012 року допустив загальну заборгованість по сплаті аліментів на дітей, на користь ОСОБА_1 на загальну суму - 21339,30 грн., що свідчить про небажання ОСОБА_2 виконувати рішення суду та сплачувати аліменти, оскільки він призвів до виникнення заборгованості із сплати коштів на утримання дітей (аліментів), у розмірі що сукупно перевищує суму виплат за шість місяців відповідних платежів.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю, не заперечував факту вчинення злочину при вище наведених обставинах, розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати, оскільки він найближчим часом влаштується на роботу і буде мати змогу сплачувати аліменти та погасити заборгованість по ним. Крім того, підсудний також показав суду, що літом минулого року він подарував своїм дітям велосипед, вартістю 500 грн., в вересні минулого року в якості допомоги передав колишній дружині 500 кг пшениці, а в жовтні 2011 року передав дітям новий телевізор, вартістю 950 грн. та мобільний телефон, вартістю 250 грн.
Крім признання підсудного винуватість його у вчиненні злочину підтверджується нижче наведеними доказами:
- показаннями законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_1, яка суду показала, що Шаргородський районний суд зобов'язав ОСОБА_2 виплачувати аліменти на її користь на тримання дітей: дочки ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття. ОСОБА_2 аліменти спочатку виплачував, хоча і не в повному обсязі, внаслідок чого з 2007 року він почав допускати заборгованість і до 2012 року значну заборгованість, яку частково погашав в 2007-2010 роках, а починаючи з 2011 року і по даний час ОСОБА_2 аліментів не виплачував взагалі. Кошти, які ОСОБА_2 заробляв, залишав собі, на аліменти гроші він не виділяв, чим ввів її сім'ю в скрутне матеріальне становище. Вона неодноразово зверталася до нього з вимогою виплатити аліменти, однак ОСОБА_2 залишив її вимоги без реагування. Крім того, свідок ОСОБА_1 показала суду, що ОСОБА_2 дійсно літом минулого року подарував своїм дітям велосипед, вартістю 500 грн., в вересні минулого року в якості допомоги передав їй 500 кг пшениці, а в жовтні 2011 року передав дітям новий телевізор, вартістю 950 грн. та мобільний телефон, вартістю 250 грн. Про отриману допомогу вона у виконавчу службу не заявляла, оскільки її ніхто про це не питав.
- показаннями свідка ОСОБА_7, який суду показав, що він є державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шаргородського РУЮ і у нього на виконанні знаходиться рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.08.2007 року, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язаний був сплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_8 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Так він займався виконанням даного рішення і ним було встановлено, що ОСОБА_2 не виплачував аліменти. Також він особисто та державний виконавець, який займався виконанням даного рішення до нього неодноразово попереджали ОСОБА_2 у письмовій формі шляхом ознайомлення з попередженнями про наявність у нього заборгованості та обов'язкове її погашення. ОСОБА_2 знає про можливість отримання коштів за перебування на обліку, на роботу нікуди не працевлаштувався, аліменти не сплачує. Свідок також пояснив, що ОСОБА_2 знає про свою заборгованість станом на 01.03.2012 року, однак жодних дій направлених на її погашення та подальшу виплату аліментів не виконує. Внаслідок чого ним 01.03.2012 року було винесено подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності у зв'язку тим, що ОСОБА_2 будучи неодноразово попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів все рівно аліменти не сплачує та не бажає цього робити.
Крім показів свідків вина ОСОБА_2 підтверджується іншими матеріалами справи:
- поданням старшого державного виконавця про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності (а.с.5);
- копіями документів про відкриття виконавчого провадження та документів про наявність заборгованості (а.с.6-14);
- розрахунком заборгованості по аліментах (а.с.15);
- поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 16,17);
- довідкою з «Шаргородського РАЙКООПЗАГОТПРОМТОРГ» м. Шаргород, з якої видно, що ОСОБА_2 на території даного господарства не працює та по питанню працевлаштування не звертався, хоча робочі місця є в наявності (а.с.32);
- довідкою з ПП «Фенікс» м. Шаргород з якої видно, що ОСОБА_2на території даного підприємства не працює та по питанню працевлаштування не звертався, хоча робочі місця є в наявності (а.с.33).
Аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів переконують суд, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вина його у вчиненні злочину доведена повністю, дії органами досудового слідства кваліфіковані вірно, і він повинен нести відповідальність за вчинене - за ч. 1 ст. 164 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності і ці обставини суд враховує як пом'якшуючі покарання підсудного ОСОБА_2 Крім того, за обставину, що пом'якшує покарання підсудного суд враховує також те, що він у 2011 році надавав матеріальну допомогу на загальну суму 2200 грн., хоча і не грошима.
Суд відкидає посилання представника державного обвинувачення на те, що зазначена вище матеріальна допомога не є аліментами і надавалась підсудним на його власний розсуд, оскільки надання матеріальної допомоги підсудним в будь-якому вигляді та прийняття її потерпілою свідчить про прагнення підсудного хоча б якимось чином допомогти своїм дітям. Крім того, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що якби ОСОБА_1 повідомила про надання їй матеріальної допомоги, то сума заборгованості по аліментам була б зменшена на суму матеріальної допомоги.
Обставин, обтяжуючих покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.
З урахуванням цих обставин та того, що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, негативно характеризується за місцем проживання, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе в умовах застосування покарання у виді громадських робіт.
Керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і засудити його за цією статтею до покарання у виді громадських робіт строком на сто годин.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну чинність залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
.
Суддя