Справа № 1008/390/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2012м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Бабіша А. А.

секретаряЯренко Н.М.

з участю прокурора Гетьман Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, військовозобов'язаного, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22.10.2011 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в приміщенні будинку свого знайомого ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Перебуваючи в будинку, у ОСОБА_3 виник намір на таємне викрадення чужого майна, і останній, реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що господар будинку заснув і за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав його мобільний телефон марки «Sony-Ericsson», вартістю 200 гривень, який знаходився у веранді.

Після цього ОСОБА_3 з місця вчинення злочину з викраденим зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 27.10.2011 року ОСОБА_3 повторно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи свій злочинний умисел, зайшов на подвір'я будинку ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Після цього останній близько 20 год. 00 хв., через не зачинені на запираючі пристрої двері, проник до горища вказаного будинку, звідки таємно викрав 2 сталеві труби, діаметром 80 мм, довжиною 4 м кожна, вартістю 200 грн. за одну, на загальну суму 400 грн., трубу із нержавіючого металу, діаметром 30 мм, довжиною 2 м., вартістю 150 грн., 10 металевих уголків, висотою 50 мм, довжиною 3 м кожен, вартістю 60 грн. за один, на загальну суму 600 грн. Крім цього, продовжуючи свій злочинний намір, відразу ж, цього дня, близько 20 год. 40 хв. ОСОБА_3 через не зачинені на запираючі пристрої вхідні двері проник до приміщення сараю, що на подвір'ї вказаного будинку, звідки таємно викрав пральну машину «Ауріка», вартістю 150 грн. та металеві лещата вартістю 150 грн. Після цього ОСОБА_3 із викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1550 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю і суду показав, що 22 жовтня 2011 року він прийшов до ОСОБА_4, якого знає давно, вони спілкуються. Потім туди ж прийшов ОСОБА_6. Вони розпили втрьох пляшку 0,5 л горілки і розійшлися. 23 жовтня 2011 року він прийшов до ОСОБА_4, той розповів, що у нього зникли 300 грн. з тумбочки і телефон. Вони почали відкидати гарбузи у веранді, бо ОСОБА_4 в них заховав свій телефон. Він, ОСОБА_3, знайшов телефон ОСОБА_4, але йому про це не сказав, а забрав телефон собі, щоб віддати йому пізніше, бо ОСОБА_4 був у запої, і не пам'ятав, де кладе телефон, було так, що по пів року не міг його знайти. Через 2 тижні йому, ОСОБА_3, зателефонував ОСОБА_6 і повідомив, що його, ОСОБА_3, підозрюють у крадіжці, а тому він поїхав у міліцію і віддав телефон працівникам міліції. Він взяв на себе крадіжку, бо йому не повірили, що він не крав, а тому погодився із заявою, що написав потерпілий, а на суді вирішив все пояснити і розповісти як було. Гроші він не крав і ні на які потреби їх не витрачав.

27 жовтня 2011 року він прийшов до будинку ОСОБА_5, знаючи, що на горищі лежали 2 нержавіючі труби, діаметром 80 мм і довжиною кожна 3 метра, уголки 3 х 3 см, 7 штук по 2 метра довжиною. Він їх зняв з горища, погрузив на свою власну тачку, з сараю, який був відчинений, забрав пральну машину «Ауріка». Всі речі він відвіз на тачці до себе додому. Потім зателефонував ОСОБА_7, щоб той відвіз його в с. Саливінки продати вказані речі, сказав, що дані речі його власні. Вони поїхали в с. Саливінки і продали все за 400 грн. ОСОБА_8, яку йому порадили, а тому знав, що вона купить всі речі. 100 грн. на бензин він віддав ОСОБА_7 Крадіжку вчинив, оскільки він позичив гроші і йому потрібно було віддавати борг. У вчиненому щиро розкаюється, просив строго його не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 22 жовтня 2011 року до нього прийшли ОСОБА_3, який живе недалеко від нього, та ОСОБА_9, вони втрьох пили спиртне. Він, ОСОБА_4, поклав телефон, а вірніше заховав його, в гарбузи на веранді, а гроші в сумі 300 грн. заховав в тумбочку, що на кухні. Вранці, 23 жовтня 2011 року він виявив, що немає телефона і грошей. Потім прийшов ОСОБА_3. Він, ОСОБА_4, сказав йому, що в нього пропали гроші і телефон, той відповів, що не брав їх, тоді вони разом з ним шукали телефон і гроші, але не знайшли. Вони з ОСОБА_3 випили, і він пішов додому. Через деякий час приїхав його батько, вони подивилися і побачили, що немає труб, пральної машини, уголків і лещат. Він, ОСОБА_4, поїхав на роботу, а коли приїхав, то батько повідомив, що написав заяву в міліцію, і сказав, щоб він теж написав щодо пропажі телефону. Гроші він, ОСОБА_4, знайшов після Нового року в тумбочці, коли робив прибирання, але не в тій, в яку клав, а в іншій. Про те, що потрібно було написати заяву про знаходження грошей, він не знав. ОСОБА_3 він давно сказав, що знайшов гроші. Таке бувало раніше, що він ховав телефон і гроші і не знаходив їх певний час. Телефон йому повернули в міліції. В нього до підсудного немає жодних претензій, просив не позбавляти його волі.

Від потерпілого ОСОБА_5 до суду надійшла заява, в якій він просив справу розглядати у його відсутності.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 22 жовтня 2011 року близько 9 години вечора йому зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що потрібно зустрітися і щоб він, ОСОБА_6, прийшов до ОСОБА_4, бо він знаходився там. Він, ОСОБА_6, зайшов до ОСОБА_4, побачив, що той з ОСОБА_3 розпивають спиртні напої, вони і його запросили, а тому він теж випив з ними горілки. Через хвилин 15 ОСОБА_4 пішов спати, а він вийшов на вулицю покурити. ОСОБА_3 залишався в будинку ОСОБА_4. Коли він, ОСОБА_6, повернувся, то вони продовжували розпивати спиртні напої. Де був телефон і гроші потерпілого, він не бачив. Через пів години він пішов додому. Трохи згодом його викликали в міліцію, потім туди ж приїхав ОСОБА_3 і розповів, що дійсно взяв телефон у потерпілого, за гроші він нічого не говорив.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 25 жовтня 2011 року близько 20 години до нього зателефонував ОСОБА_3 і попросив допомогти йому відвезти метал в смт. Гребінки Васильківського району на пункт прийому металлу. Він, ОСОБА_7, запитав ОСОБА_3, чи не буде проблем, бо це був вечірній час, на що той відповів, що проблем не буде. Всі речі були біля двору підсудного. Вони погрузили в машину труби в кількості 2 штук, уголки, в багажник поклали пральну машину і ще щось дрібне, він не дивився, що саме. Метал вони здали, і ОСОБА_3 дав йому 100 грн. за бензин.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, його вина підтверджується також письмовими доказами, зібраними у справі, а саме:

- протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_4 від 07.11.2011 року (а.с. 16);

- протоколом огляду місця події, а сааме: будинку за адресою: АДРЕСА_2, від 07.11.2011 р., та фототаблицею до нього (а.с. 18-22);

- протоколом огляду від 08.11.2011 р. та фототаблицею до нього (а.с. 23-24);

- довідкою, виданою Василкьівським МВ щодо вартості мобільного телефону марки «Sony Ericsson 320»(а.с. 28);

- протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_5 від 08.11.2011 р. (а.с. 33);

- протоколом огляду місця події, яким є жилий будинок та прибудинкова територія, розташована за адресою: АДРЕСА_2, від 08.11.2011 р. та фототаблицею до нього (а.с. 35-38);

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 16.11.2011 р., який показав, що 21.10.2011 року близько 10 год. 00 хв. він поїхав до лікарні в м. Київ, так як став дуже погано себе почувати. В будинку залишився його син. 31.10.2011 року близько 11 год. 00 хв. він поїхав з лікарні, так як знаходився на стаціонарному лікуванні. Під час огляду їхнього домоволодіння він виявив відсутність наступних речей -з горища будинку зникли 2 сталеві труби, труба із нержавіючого металу, 10 металевих уголків; з приміщення сараю, що на подвір'ї вказаного будинку, зникла пральна машина «Ауріка»та металеві тиски;

- висновком товарознавчої експертизи від 11.12.2011 р.. відповідно до якого вартість представленого для оцінки мобільного телефону марки «Sony-Ericsson 320»з урахуванням зносу станом на 22.10.2011 р. становить 200 гривень (а.с. 92);

- протоколом огляду предметів від 12.12.2011 р. (а.с. 96);

- постановою про визнання і прилучення до справи речових доказів від 12.12.2011 р. (а.с. 97);

- розпискою ОСОБА_4, в якій він зазначив, що отримав від працівників міліції свій мобільний телефон марки «Sony-Ericsson 320»(а.с. 98);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.12.2011 р. з участю ОСОБА_4 від 13.12.2011 р. та фототаблицею до нього (а.с. 99-103).

Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, а також в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, а його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 22.10.2011 року, перебуваючи в приміщенні будинку свого знайомого ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, реалізуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що господар будинку заснув і за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав у нього гроші в сумі 300 гривень, які перебували в тумбочці у цій же кімнаті. Однак, як встановлено в судовому засіданні з показів підсудного, який заперечує крадіжку ним вказаної суми коштів у потерпілого, та з показів самого потерпілого, котрий вказав, що знайшов гроші в сумі 300 грн. після Нового року в тумбочці, коли робив прибирання, факт крадіжки підсудним у потерпілого 22.10.2011 року грошей в сумі 300 грн. відсутній, а тому суд приходить до висновку про необхідність виключення з обвинувачення ОСОБА_3 крадіжку ним 300 грн. у ОСОБА_4

Покази підсудного щодо того, що він взяв телефон потерпілого ОСОБА_4 не 22.10.2011 року, а на наступний день: 23.10.2011 р., коли разом з потерпілим шукав зазначений телефон в гарбузах на веранді і, знайшовши його, не віддав потерпілому, а забрав собі, щоб віддати в подальшому, не знайшли свого підтвердження ні в показах потерпілого і свідків, ні в письмових матеріалах справи.

Визнаючи винним підсудного ОСОБА_3 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного ОСОБА_3: відповідно до вимоги ГІБ МВС України ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України не судимий (а.с. 63), відповідно до довідки КВІ Васильківського району від 10.01.2012 р., ОСОБА_3 на обліку у Васильківському РП Фастівського МРВ КВІ станом на 12.01.2012 р. не перебуває (а.с. 64), за місцем реєстрації характеризується позитивно (а.с. 67), на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 65, 66).

Обставинами, які пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття.

Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Підстав для застосування відносно підсудного ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.

При призначенні покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України суд враховує позитивну характеристику на ОСОБА_3 за місцем проживання, те, що він не судимий, його щире каяття, відсутність претензій потерпілих у справі до ОСОБА_3 та вважає, що покарання ОСОБА_3 повинне бути призначене в межах санкції статей, за якими він вчинив зазначені злочини.

При призначенні покарання ОСОБА_3 необхідно застосувати ч. 1 ст. 70 КК України та призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, але з застосуванням ст.ст. 75-76 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У зв'язку з цим, суд вважає, що призначене підсудному покарання буде відповідати вчиненим злочинам і його особі та буде достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 185 КК України -у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

за ч.3 ст. 185 КК України -у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Застосувати до призначеного покарання ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді підписки про невиїзд залишити до набрання вироком суду законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з дня постановлення вироку.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілих -залишити у їх володінні, користуванні і розпорядженні.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Київської області.

Суддя А. А. Бабіш