ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

< Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2011 р. 12:32 Справа №2а-5783/11/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Лапшині В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району

про визнання дій протиправними та визнання права,

за участю

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився.

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району про визнання дій протиправними та визнання права. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у включенні позивача до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Феодосійському гарнізоні з 26.12.2006 р.

У судових засіданнях позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судові засідання відповідач не з'являвся, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечення на позов не надійслав.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований та постійно проживає в м. Феодосія АР Крим, з 2000 р. проходить службу в Збройних Силах України.

Відповідно до протоколу засідання житлової комісії військової частини А1317 №15 від 26.12.2006 р. позивача було включено до загальної черги на одержання житла з 26.12.2006 р. зі складом сім'ї 3 особи.

В той час, Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району не здійснила постановку позивача на облік з відповідної дати.

19 травня 2011 р. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим та просить визнати дії Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району щодо відмові в постановці на облік до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Феодосійському гарнізоні з 26.12.2006 р. протиправними, визнати право позивача на перебування в черзі на поліпшення житлових умов у Феодосійському гарнізоні з 26.12.2006 р. та зобов'язати Феодосійську квартирно-експлуатаційну частину району включити позивача в чергу військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов у Феодосійському гарнізоні з 26.12.2006 р.

Вивчивши матеріали справи, суд проходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пункт 1 ч. 1 ст. 17 КАС України вказує на те, що Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XIІ від 25.03.1992 року Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 25).

Таким чином, всі правовідносини, що виникають між ОСОБА_1 та Феодосійською квартирно-експлуатаційною частиною району, з приводу виконання всіх передбачених законодавством гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, відносяться до публічної служби.

Згідно ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Також Конституція України наголошує, що перелік прав, вказаний у Конституції, не є вичерпним. Тому деякі з прав можуть визначатися в законодавстві.

Ст. 1 Житлового кодексу Української РСР вказує, що громадяни мають право на житло. Оскільки це є право кожної людини, звужувати його є неприпустимим.

Частина 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року N 2011-XII встановлює, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Пункт 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 "Про затвердження порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями" вказує, що Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Відповідно до п.23 вказаної постанови для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).

До рапорту додаються: довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім'ї; витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї; довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги. Інші документи житлова комісія запитує у разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян.

Також, згідно п. 24 відповідної Постанови Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.

Судом встановлено, що позивач звернувся з рапортом до голови житлової комісії військової частини А1317 про включення його до загальної черги на отримання житла. До рапорту зокрема булі додані, витяг з особової справи військовослужбовця про проходження позивачем військової служби, довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім'ї, довідка про перебування членів сім'ї на квартирному обліку за місцем попереднього проживання, довідка про відсутність у членів сім'ї позивача зареєстрованого нерухомого майна.

Рішенням житлової комісії військової частини А1317 №15 від 26.12.2006 р. позивача було включено до загальної черги на одержання житла з 26.12.2006 р. зі складом сім'ї 3 особи.

Таким чином, судом встановлено, що позивач має право на отримання житла для постійного проживання.

З матеріалів справи вбачається, що ні позивач ні члени його сім'ї не забезпечені житлом, на час розгляду справи проживали за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до довідці щодо перевірки житлових умов, ОСОБА_1 разом із сім'єю у складі трьох чоловік проживає у трьохкімнатному будинку, загальна кількість проживаючих у будинку становить 7 чоловік, розмір займаної позивачем площі становить 12 м. кв.

Керуючись вищевказаними положеннями та чинним законодавством України, суд вважає, що протиправність дій відповідача щодо відмові в постановці на облік до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Феодосійському гарнізоні з 26.12.2006 р. та обов'язок відповідача включити позивача до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Феодосійському гарнізоні є повністю доведеними позивачем, та вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач відповідно до ст. 71 КАС України не надав суду доказів правомірності відмови у включенні позивача до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Феодосійському гарнізоні.

В той час, позовні вимоги щодо визнання права позивача на перебування в черзі на поліпшення житлових умов у Феодосійському гарнізоні з 26.12.2006 р. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 4 ч.1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає що, відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Згідно положень ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, визнання права не є належним способом захисту у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, суд зазначає що задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району включити позивача до черги військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов у Феодосійському гарнізоні з 26.12.2006 р. суд повною мірою здійснив захист порушених прав та законних інтересів позивача.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 29.08.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 05.09.2011р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати дії Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району щодо відмови в постановці ОСОБА_1 в список осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Феодосійському гарнізоні з 26.12.2006 р. протиправними.

3. Зобов'язати Феодосійську квартирно-експлуатаційну частину району включити ОСОБА_1 до черги військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов у Феодосійському гарнізоні з 26.12.2006 р.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривень 40 копійок.

5. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис ОСОБА_2

< Текст >