КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3205/11 Головуючий у 1-й інстанції: Литвин В.М.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"30" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.05.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Канівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 17.03.2011 року звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до УПФУ у Канівському районі Черкаської області про зобов`язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.05.2011 року позовні вимоги задоволено за період з 17.09.2010 року по день припинення права на таку допомогу.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог починаючи з01.01.2006 року. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»у розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-IV, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», особам, які належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, ст. 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно визначено період, за який необхідно було задовольнити позовні вимоги, оскільки ст. 99 КАС України встановлені строки звернення до суду з адміністративним позовом, зокрема: шість місяців.

Судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»по день припинення права на дані доплати, оскільки такі зобов'язання розцінюються колегією суддів як зобов'язання вчинити дії в майбутньому. При цьому, апеляційна інстанція враховує ту обставину, що суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання органів державної влади виконувати будь-які зобов'язання в майбутньому, оскільки порушення яких-небудь прав, свобод та законних інтересів ще не відбулося.

В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік доповнено п. 4 такого змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Із аналізу наведеної правової норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Водночас необхідно звернути увагу, що на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Аналогічна правова позиція викладена в листі ВАСУ від 22.07.2011 року № 1091/11/13-11.

В свою чергу, на виконання п. 7 Закону України від 14 червня 2011 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено конкретний розмір доплати, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки ні положення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ні постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»не скасовані та не визнані неконституційними, колегія суддів приходить до висновку про необхідність встановлення кінцевої дати проведення перерахунку позивачу доплати, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, 22.07.2011 року, так вказана як постанова Уряду набула чинності з 23.07.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині визначення періоду перерахунку доплати, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Змінити другий абзац резолютивної частини постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.05.2011 року, виклавши його наступним чином:

«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Канівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 17.09.2010 року по 22.07.2011 року включно».

В решті постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.05.2011 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.