КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5344/11 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко О.М.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 06 червня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року ОСОБА_4 (далі -позивач) звернувся до Таращанського районного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області (далі -відповідач), в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області незаконними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 16.05.2011 року. Крім цього позивач просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної компенсації до пенсії згідно із ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.11.2010 року по даний час.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 06 червня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 доплати до пенсії з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17.05.2011 року та щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком, з 20.11.2010 року, з урахуванням проведених виплат.

В решті вимог позовну заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, який зареєстрований і постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.03.1993 року.

Також позивач є чоловіком особи, смерть якої пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням № 013655, копія якого приєднана до матеріалів даної справи.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 39 Закону № 796-ХІІ, пенсії пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Всупереч ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказана доплата виплачувалася не згідно Закону, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

У зв'язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач має право на виплату щомісячної компенсації в разі втрати годувальника в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Проте всупереч ч. 1 ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу дана компенсація виплачувалася у меншому розмірі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 06 червня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 06 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.