КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3881/11 Головуючий у 1-й інстанції: Коваль О.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2011 позов задоволено: визнано дії управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва щодо відмови нарахувати та виплати пенсію ОСОБА_2 неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва здійснити з 20.11.2010 нарахування та виплату ОСОБА_2 державної пенсії у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з дотриманням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням раніше проведених виплат; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва з 20.11.2010 провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з дотриманням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням раніше проведених виплат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, віднесеною до категорії 1, у період з 20.11.2010 по 03.04.2011 включно -інвалідом IІ групи, а з 03.04.2011 -інвалідом I групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Абзацами 2, 3 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам IІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796 розміри пенсій для інвалідів І групи інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів ІІ групи -8 мінімальних пенсій за віком.

Частиною 3 статті 67 Закону № 796 встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Зміст положень Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік та Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»свідчить про відсутність у період з 20.11.2010 будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з метою реалізації ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія яких, в свою чергу, у зазначений період не зупинялась.

Враховуючи ж вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України, якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні.

В свою чергу, дійшовши висновку про необхідність задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Так, судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог за період з 20.11.2010 було взято до уваги не вірні доводи позовної заяви про те, що позивачу начебто довічно встановлена ІІІ група інвалідності, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, тоді як в дійсності з у період з 20.11.2010 по 03.04.2011 включно позивачу була встановлена IІ група, а з 03.04.2011 -I групи інвалідності. Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню за своєю безпідставністю, що не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2011 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.