Справа № 1407/2-2254/11

РІШЕННЯ

іменем України

"18" квітня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.,за участю прокурора: Мазуренко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

07.12.2011року позивач ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_1, звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування цим житловим приміщенням у зв'язку з тим, що вони з моменту реєстрації (з 03.07.2008 року) постійного місця проживання в цій квартирі без поважних причин там не проживають.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з його згоди була проведена реєстрація відповідачів (рідної сестри та племінника) в цьому спірному житловому приміщенні, метою такої реєстрації було не визначення фактичного місця проживання відповідачів, а допомога в одержанні паспортів громадянам України - відповідачам: ОСОБА_2 у зв'язку з його втратою, ОСОБА_3 у зв'язку з отриманням вперше по досягненню ним шістнадцяти років.

Посилаючись на те, що з моменту реєстрації відповідачі не проживають за зазначеною адресою без поважних причин, що підтверджується актом, складеним відповідальним працівником власника будинку - КП «Єдність»- що обслуговує будинок, за участю сусідів, позивач просив позов задовольнити посилаючись на ст.71 ЖК України.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, уточнивши підставу позовної вимоги приписами правової норми -ст.405 ЦК України та додатково пояснили,що спірне житлове приміщення є двокімнатною квартирою, в якій на час подання позову проживає сім'я позивача: вона з чоловіком, двоє неповнолітніх дітей, відповідачі не сплачували ніколи плату за обслуговування житлового будинку та плату за комунальні послуги, не зверталися до уповноважених органів з приводу перешкод для проживання .

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що не проживала за місцем реєстрації: квартира АДРЕСА_1, не має власного житла, проживає разом з сином ОСОБА_3 по договорам найма, є інвалідом 3 групи з дитинства -глухоніма ,не приймала участі у утриманні квартири.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.

Представник третьої особи -відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Вознесенського МВ УМВС України у Миколаївській області - в судове засідання не з'явився, в заяві не заперечує на розгляд справи за його відсутності.

Вознесенський міжрайонний прокурор втупивши у справу на захист інтересів відповідача ОСОБА_2 згідно ст.45 ЦПК України вирішення спору залишив на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є власністю позивача згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Вознесенської міської ради 31.07.2006року. У вказаному житловому приміщенні,яке є двохкімнатною квартирою, проживає сім'я позивача: вона, чоловік та двоє дітей. Обставина реєстрації 03.07.2008року відповідачів ОСОБА_2,ОСОБА_3.(рідної сестри та племінника) в спірному житловому приміщенні зі згоди власника підтверджено випискою будинкової книги. (а.с.6-7).

Актом від 28.11.2011року складеного уповноваженим працівником власника будинку - КП «Єдність» - що обслуговує будинок, за участю сусідів,які допитані в судовому засіданні як свідки підтверджено, що відповідачі без поважних причин з моменту реєстрації їх постійного місця проживання не проживають за адресою:АДРЕСА_1 та відсутні причини, які б перешкоджали їм в проживанні, їх майна та дрібних побутових речей в квартирі не має. Відповідачі користуючись своїм правом надавати заперечення проти цих доказів, надавати власно зібрані докази, не реалізували це право.

Оплата за обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, плата за комунальні послуги провадилася позивачем, що підтверджено оглянутими в судовому засіданні абонентськими книжками.

Доводи відповідача про те, що місце його реєстрації є його постійним місцем проживання з посиланням на надходження поштової кореспонденції за цією адресою є необґрунтованими, оскільки свідчать лише про надходження кореспонденції, а не про її вручення йому особисто. Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні надала пояснення про те, що надіслана кореспонденція відповідачам (із банків з приводу кредиту, з ВАТ »Укртелеком»з приводу надання послуги інтернет, з суду з приводу виклику по порушеним справам) поверталася без вручення їм по причині не проживання. Надіслана ж судом судова повістка, копія позовної заяви з додатком, ухвала про відкриття провадження по цій справі за адресою АДРЕСА_1 також не отримана особисто відповідачами.

За відсутності доказів про наявність перешкод відповідачам проживати в квартирі ,суд приходить до висновку, що в силу життєвих обставин відповідачі не проживали без поважних причин в цій квартирі .

Згідно ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.

У відповідності до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника втрачають право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловою площею квартири АДРЕСА_1 в зв'язку з не проживанням в ній понад один рік без поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня виготовлення рішення суду в повному обсязі.

Рішення суду виготовлено в повному обсязі 23 квітня 2012року

Суддя: О.Є. Старжинська