Справа № 1-4/2008 р.

 

ВИРОК

Ім'ям України

 

 

11 лютого  2008 року                                                                                              м. Золотоноша

 

            Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді                              М.В. Матвієнко                               

при секретарі                                               Н.Г. Ліщині

з участю прокурора                         О.Л. Трояна

та адвоката                                       ОСОБА_1, ОСОБА_2

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золотоноша  кримінальну  справу про обвинувачення:

 

            ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Золотоноша Черкаської області, гр-на України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в фактичних шлюбних відносинах та маючого на утриманні малолітнього сина, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 55 КК України (1960 року) та ст. 89, 108 КК України (2001 року), оскільки судимість погашена,-

           

            за ст. 121 ч. 1 КК України,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

            ОСОБА_3 14 січня 2007 року близько 19 год. 40 хв. в м. Золотоноша Черкаської області, перебуваючи за місцем проживання співмешканки ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 на грунті раптово виникших неприязних відносин, викликаних протиправною поведінкою потерпілого ОСОБА_5, умисно наніс ОСОБА_5, невстановленим металевим предметом по передній частині голови удар, внаслідок чого причинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді відкритого, проникаючого, вдавленого скалкового перелому правої лобної кістки, забою головного мозку, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, в зв'язку із небезпекою для життя.

            Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_3 винним себе визнав частково та показав, що 14 січня 2007 року біля 12 год. за місцем його проживання та співмешканки ОСОБА_4 прийшов ОСОБА_5, який виясняв про ремонт та повернення скутера, який він розбив. Він пояснив, що скутер буде відремонтований після новорічних свят.

            В цей же день близько 19 год. 30 хв., коли він із співмешканкою ОСОБА_4 перебували в квартирі, він почув дзвінок в двері. Подивитися хто прийшов вийшла ОСОБА_4 Побачивши, що знов прийшов ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп'яніння та бив руками та ногами в двері, внаслідок чого пошкодив замок, двері та розбив стекло у вхідних в тамбур дверях, висловлюючись нецензурними словами на його адресу. Він чув, як ОСОБА_6 говорила, що його не має вдома, але ОСОБА_5 продовжував бити двері та кричати нецензурною лайкою, щоб вона відкрила та вийшов ОСОБА_3 Потім, коли дружина зайшла в квартиру, він вийшов на коридор. В цей час ОСОБА_5 ображав його нецензурними словами. Він став виштовхувати ОСОБА_5 та його сестру ОСОБА_7 на площадку. Вони не виходили і він сильно штовхнув ОСОБА_5, внаслідок чого останній впав та покотився по ступеньках, а він взявши куртку, вибіг із будинку. В цей день ночував він у своєї матері. Вину він визнає частково, тому, що не бажав настання тяжких наслідків для ОСОБА_5, а саме причинення тяжких тілесних ушкоджень. він захищав своє та співмешканки житло від протиправного посягання з боку ОСОБА_5 Ніякими предметами удару по голові ОСОБА_5 він не наносив. На лікування ОСОБА_5 в перші дні він відшкодував 2150 гривень.

            Крім часткового визнання вини підсудним ОСОБА_3 його винність повністю стверджується:

            - показами потерпілого ОСОБА_5 даними в судовому засіданні, про те, що перед цими подіями до нього приїжджав ОСОБА_3 та просив скутера його сина. він дав ОСОБА_3 скутера та попередив, що якщо його розіб'є, то буде ремонтувати. ОСОБА_3 розбив скутер. 14.01.2007 року біля 12 год. він разом з двома сестрами на автомобілі приїхали до ОСОБА_3 з метою вияснити за ремонт скутера. ОСОБА_3 сказав, що скутер знаходиться в їхнього спільного знайомого ОСОБА_8, та що він купив фару на скутер. Після цього вони всі втрьох поїхали святкувати до ОСОБА_8, де вживали спиртне всі, крім його сестри ОСОБА_7, так як вона була за кермом автомобіля. В ході розмови від ОСОБА_8 він дізнався, що скутер не відремонтовано і попросив сестру, щоб вона відвезла його до ОСОБА_3 Біля 19 год. 30 хв. вони знов приїхали до будинку ОСОБА_3 Разом із сестрою ОСОБА_7 вони піднялися на четвертий поверх. Він почав дзвонити та став стукати рукою по стеклу вхідних дверей в тамбер, що біля квартири його дружини, та каблучкою розбив стекло.            При цьому із квартири вийшла співмешканка ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та сказала, що ОСОБА_3 не має вдома. Він став кричати "ОСОБА_3 - виходь" та висловлювався нецензурно. Зрозумівши, що ОСОБА_3 не вийде, він із сестрою стали виходити. При цьому він спускався по ступеньках першим, а сестра за ним вище на дві ступеньки. В момент, коли він спускався і знаходився вище двох ступеньок від площадки сходинок між четвертим та третім поверхами, та повернувся обличчям до сестри, він побачив, як вибіг ОСОБА_3, відштовхнув сестру ОСОБА_7, та лівою рукою, в якій був металевий предмет на всю руку, наніс удар в праву сторону голови вище лоба. Від удару він упав та втратив свідомість. Після цього він тривалий час перебував в лікарні та йому робили операцію, поставили пластину. ОСОБА_3 відшкодував йому матеріальні збитки на лікування в сумі 2150 гривень. Міру покарання підсудному просить призначити, згідно вимог закону.

- Показами свідка ОСОБА_7, даними в судовому засіданні, яка пояснила, що ОСОБА_5 є їй рідним братом, а ОСОБА_3 бувший чоловік її сестри ОСОБА_9, з якою вони мають спільного сина. 14.01.2007 року біля 19 години 30 хвилин за проханням її брата ОСОБА_5, вони приїхали за місцем проживання ОСОБА_3 автомобілем. Вона та ОСОБА_5 вирішили піднятися до квартири ОСОБА_10, а її сестра ОСОБА_9 залишилася в автомобілі. Коли піднялися на четвертий поверх та підійшли до дверей, її брат ОСОБА_5 став стукати в двері, а саме в стекло дверей тамбура, що перед вхідними дверима в квартиру. Вийшла дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та сказала, що ОСОБА_10 не має вдома та не відкривала дверей тамбура. Її брат продовжував стукати рукою в стекло дверей, внаслідок чого його розбив та кричав при цьому "ОСОБА_3 - виходь". Коли ОСОБА_4 зайшла в квартиру, вони стали виходити. Коли брат знаходився вище за дві ступеньки між площадкою, що знаходиться між четвертим та третім поверхами, а вище від брата на дві ступеньки, раптово вибіг ОСОБА_3, вдарив її рукою в обличчя, а брату наніс удар рукою, в якій був металевий предмет в область голови, після чого ОСОБА_5 впав та скотився на площадку, а із його голови потекла кров. На її крики прибігла сестра ОСОБА_9 та вони відвезли ОСОБА_5 в лікарню. ОСОБА_3 в цей час вибіг із будинку.

            - показами свідка ОСОБА_9, даними в судовому засіданні, яка пояснила, що 14.01.2007 року на прохання брата ОСОБА_5, вони автомобілем поїхали до ОСОБА_3. Вона залишилася в автомобілі, а брат та сестра пішли до ОСОБА_3 вияснити за ремонт скутера. Брат ОСОБА_5 був випивший, так як вони святкували Старий Новий рік, а сестра ОСОБА_7 спиртне не вживала, так як була за кермом автомобіля. Через деякий час вона почула крик сестри та стала підніматися наверх. Коли піднялася по ступеньках зустріла ОСОБА_3, який вибіг із будинку. Піднявшись до площадки між третім та четвертим поверхами, вона побачила, що брат лежить із голови у нього тече кров, а сестра біля нього. Потім вони вивели брата та відвезли в лікарню.

              - показами свідка ОСОБА_11, даними в судовому засіданні, про те, що 14.01.2007 року, до неї додому по телефону подзвонили із їхнього будинку та попросили, щоб викликала міліцію, так як на четвертому поверсі, щось відбувається, стукають, щось б'ють. Вона зателефонувала в міліцію та через деякий час підійшла до будинку, але в цей час уже біля під'їзду нікого не було, на четвертий поверх вона не піднімалася. Про підсудного ОСОБА_3 нічого поганого вона сказати не може.

            - показами свідка ОСОБА_12, даними в судовому засіданні, про те, що 14.01.2007 року в першій половині дня до неї приїжджали ОСОБА_5 та його сестра ОСОБА_7, які запитували, де її син. Біля 20 години в цей же день до неї додому прибіг ОСОБА_3 схвильований та сказав, що прийшли бувші родичи, побили у вхідних дверях скло, а він пішов звідти, щоб не нагнітати обстановку.

            - показами свідка ОСОБА_4, даними в судовому засіданні, яка пояснила, що 14.01.2007 року після обіду до них приходив ОСОБА_5 вона чула, як вони із ОСОБА_3 поговорили, вона чула, як ОСОБА_5 ображав ОСОБА_3. Вдруге ОСОБА_5 приїхав після 19 години. Він подзвонив в дзвінок, коли вона вийшла в тамбур, то через склянні двері побачила ОСОБА_5 Двері вона не відкривала, ОСОБА_5 вимагав, щоб вона покликала ОСОБА_3, на що вона сказала, що його не має вдома. Після чого ОСОБА_5, будучи сильно випивши, став кричати "ОСОБА_3 - виходь" та стукати по дверях та стеклу. Вона сказала, щоб він йшов геть, а то викличе міліцію, але ОСОБА_5 продовжував ногами та руками стукати по дверях та кричати, щоб я відкрила двері, а то він виб'є двері та всіх повбиває. Дані погрози вона не сприйняла серйозно. Коли ОСОБА_5 продовжував бити ногами по дверях та посипалося стекло вона зайшла в квартиру, а вийшов ОСОБА_10 В руках у ОСОБА_10, ніяких предметів вона не бачила. Через декілька хвилин із квартири вийшла вона, та побачила, що ОСОБА_7 сидить над ОСОБА_5, який знаходився на площадці між третім та четвертим поверхами. ОСОБА_3 прийшов додому в обідній час на слідуючий день, та сказав, що розбив голову ОСОБА_5 від чого він полетів по ступеньках.

          - показами свідка ОСОБА_13, даними в судовому засіданні, про те, що він на прохання ОСОБА_10 в січні 2007 року ремонтував вхідні в тамбур двері. В дверях він замінив замок, хвильонку, стекло та перемичку між стеклом, якої також не було. За ремонт ОСОБА_10 розрахувався з ним грошима. ОСОБА_3 йому пояснив, що до нього вривалися в квартиру та побили двері. Стекло на дверях було із візерунком близько 7 мм. товщиною. Як спеціаліст, який займається будівельними столярними роботами, він вважає, що від удару лише рукою не можливо так пошкодити двері, такі пошкодження дверей можуть виникнути лише від сильних ударів ногами чи якимись предметами.

            - даними протоколу місця події огляду від 14.01.2007 року, де зафіксовано, що  на східцях та площадці між четвертим та третім поверхами маються пятна бурого кольору схожі на кров. Плями розміщено хаотично, частина із яких затерті. Плями бурого кольору маються на стіні лівій по ходу руху вниз по східцях. На площадці, на підлозі маються хаотично різної форми бурі плями, схожі на кров, які затерті. А також вибито скло у дверях в тамбурі.

(а.с. 3)

        - даними висновку судово-медичної експертизи № 31/7 від 19.02.2007 року, згідно якої у ОСОБА_5 маються тілесні ушкодження у виді відкритого, проникаючого, вдавленого скалкового перелому правої лобної кістки, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, в зв'язку із небезпекою для життя. Дані ушкодження  могли виникнути при обставинах та в час зазначений в постанові (за обставин, на які вказує ОСОБА_5 ). Виникнення пошкоджень голови внаслідок падіння ОСОБА_5 зі східців - виключається.

( а.с. 34)

        - даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.02.2007 року з участю свідків ОСОБА_7, яка на місці показала та розповіла про обставини скоєного ОСОБА_10 злочину.

(а.с. 36-38)

        - даними протоколу зводин віч на віч між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від 22.02.2007 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 ствердила вищенаведені покази.

(а.с. 39-40)

            Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст. 121 ч. 1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

            Разом з тим, суд всебічно проаналізувавши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що заподіяння тяжких тілесних ушкоджень підсудним ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 було викликано протиправною поведінкою, активними діями, зі сторони самого потерпілого, що ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_13

            Суд критично розцінює покази підсудного ОСОБА_3, в тій частині, що він не наносив удар предметом в область голови потерпілого ОСОБА_5, а лише сильно штовхнув його, внаслідок чого останній впав, ударився головою об ступеньки, отримавши травму голови, оскільки ці покази підсудного спростовуються показами потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_7, яким суд надає віри та висновком судово-медичної експертизи, згідно якої виключається отримання потерпілим ОСОБА_5 - тілесних ушкоджень у виді відкритого, проникаючого, вдавленого скалкового перелому правої лобної кістки, внаслідок падіння зі східців.

            Суд, також не вбачає в діях підсудного ОСОБА_3 стану необхідної оборони та перевищення меж необхідної оборони при відверненні протиправного вторгнення в житло підсудного та його співмешканки, на що посилається захисник підсудного, оскільки на момент нанесення удару невстановленим предметом потерпілому ОСОБА_5, протиправні дії, посягання зі сторони потерпілого було завершено, а тому для ОСОБА_3, як особи, яка могла захищатися, було очевидно, що відпала необхідність у застосуванні засобів захисту, так як реальної загрози на цей момент не існувало, тобто суд, вважає, що у підсудного, в наявності за цих обставин, не було права на необхідну оборону.

            Суд, до вищевказаного висновку прийшов, виходячи із обставин, місця та предмету яким був нанесений удар потерпілому в життєво-важливий орган (голову), на що вказує потерпілий, свідок ОСОБА_7, висновок судово-медичної експертизи та протокол огляду місця події.

            Суд, критично оцінює покази потерпілого ОСОБА_5 в частині того, що він розбив стекло рукою, на якій була каблучка внаслідок стуку по стеклу та в тому, що він не пошкоджував замка та двері, оскільки доводи потерпілого спростовуються показами підсудного, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_13, які не викликають сумніву у суду, щодо їх достовірності.

            При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є тяжким злочином, обставини за яких скоєний підсудним злочин, а саме те, що злочин був скоєний як наслідок протиправної поведінки та активних хуліганських дій зі сторони потерпілого ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп'яніння та спровокував своїми діями підсудного ОСОБА_3 на вчинення злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, є не судимим, оскільки судимість погашена.

            Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає: каяття у скоєному, відшкодування матеріальної шкоди потерпілому в сумі 2150 грн. в добровільному порядку під час перебування його на лікуванні, наявність на утриманні підсудного малолітнього сина, а також протиправну поведінку та активні хуліганські дії потерпілого ОСОБА_5, що стали приводом та зумовили скоєння злочину підсудним.

            Обтяжуючих обставин, передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_3, суд не вбачає.

            Суд, вважає, що вищенаведені пом'якшуючі обставини та дані про особу підсудного ОСОБА_3 в сукупності є такими, що істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дають підстави для призначення підсудному ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленою санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.

            Враховуючи обставини справи, пом'якшуючи покарання обставини, особу винного, а також те, що підсудним ОСОБА_3 скоєний тяжкий злочин, наслідки скоєного, суд вважає, що його виправлення можливе за умови призначення покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України.

            Цивільний позов по справі потерпілим ОСОБА_5 не заявлено.

                                                                                 

                                                                                  Керуючись ст. 323, 324 КПК України,-

 

ЗАСУДИВ:

 

            ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України і призначити покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

            Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 змінити із підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту з зали суду негайно.

            Відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 11 лютого 2008 року з моменту взяття його під варту.

           

            Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд засудженим протягом 15 діб з моменту вручення йому копії вироку, іншими учасниками в той же строк з моменту проголошення вироку.

 

 

 

Суддя:                                                                                                 М.В. Матвієнко