КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4161/11 Головуючий у 1-й інстанції: Саламон О.Б.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б., Губської О.А.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача щодо застосування під час перерахунку пенсії позивачу у 2009 році показника середньої заробітної плати за 2007 рік протиправною та зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до ст. 40, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік за період з 01.10.2009 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3) ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача.

Після призначення пенсії за віком він продовжував працювати.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком згідно ст.ст. 40, 42 Закону із застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії за 2008 рік, однак такий висновок не ґрунтується на законі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Колегія суддів звертає увагу на те, що до частини 4 статті 42 вказаного Закону були внесені зміни Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107, якими встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Така редакція статті 42 Закону № 1058 передбачала право працюючих пенсіонерів на перерахунок пенсії з додаванням стажу, при цьому перерахунок міг проводитися із заробітку, з якого була обчислена пенсія або із заробітної плати за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Проте, норма Закону, яка передбачала право працюючих пенсіонерів на проведення вказаних перерахунків, була визнана Конституційним Судом України неконституційною та на підставі його рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та ст. 152 Конституції України втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а отже, фактично правові норми, що визначають право на проведення такого перерахунку та порядок його проведення відсутні.

При цьому, на даний час діє частина 4 статті 42 Закону № 1058 в редакції, що діяла до прийняття Закону № 107, тобто в редакції, яка також передбачає право на проведення перерахунку пенсії, однак визначає інший механізм його здійснення.

Так, відповідно до чинної частини 4 статті 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Отже, право на перерахунок пенсії зберігається, проте відсилочний характер статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 прямо визначає порядок проведення такого перерахунку із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Враховуючи таку норму права, при перерахунку слід застосовувати заробітну плату, з якої була обчислена пенсія, або (за вибором пенсіонера) заробіток за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058.

В свою чергу, положення частини 1 статті 40 цього ж Закону не містять посилання на середню заробітну плату за попередній рік, яку необхідно враховувати при перерахунку пенсії.

Таким чином, при перерахунку пенсії з більшого стажу та заробітної плати слід керуватися правом наданим саме змістом статті 42 Закону № 1058 в редакції, що діяла до прийняття Закону № 107 та положеннями частини 1 статті 40, що вказує на те, які періоди заробітної плати враховуються при перерахунку пенсії, водночас не зазначаючи, що при цьому слід застосовувати показник середньої заробітної плати за рік, що передує зверненню за перерахунком пенсії. Про показник середньої заробітної плати мова йде в наступній частині вказаної статті та стосується обчислення пенсії, а не перерахунку, крім того, ч. 4 ст. 42 обмежує своїм змістом застосування інших частин статті 40, крім її частини 1.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час стаття 42 Закону № 1058, яка передбачає право на проведення перерахунку пенсії, є відсилочною виключно до частини 1 статті 40 цього Закону, яка в свою чергу не містить посилання на застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати по Україні, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Зважаючи на вказані норми права, при перерахунку пенсії з більшого стажу та заробітку (право на який встановлюється статтею 42 Закону № 1058) з урахуванням положень частини 1 статті 40 немає правових підстав застосовувати показник середньої заробітної плати по Україні за рік, що передує зверненню за перерахунком, так як норма, що це передбачала визнана неконституційною, а попередня її редакція не містить такого положення.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись ст. ст. 197, 199, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2011 року - скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.