Справа № 2-4734/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2011 року Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді Декаленко В.С.

при секретарі - Кравцовій Ю.В.

за участю:

представника позивача - Васютіна А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.07.2006 року між ВАТ «Страхова компанія «НОВА» та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 5726, предметом якого є страхування транспортного засобу Форд Фієста, державний № НОМЕР_1.

Зазначають, що 11.08.2008 року в м. Києві на проспекті Правди відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Форд Фієста, державний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Шевролет Авео, державний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Згідно довідки ДАІ УМВС України та Постанови Подільського районного суду в м. Києві, дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 п.10.1 Правил дорожнього руху України.

Посилаються на те, що 11.08.2008 року, ОСОБА_3 звернулася до них із повідомленням про подію з транспортним засобом й надала усі необхідні документи. І 09.10.2008 року ними на підставі звіту № 2116 від 29.09.2008 року було складено страховий акт № 5726 та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5 644 (п'ять тисяч шістсот сорок чотири) гривні, що підтверджується платіжним дорученням.

Зазначають, що згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. У зв'язку з чим звертаються з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність відповідачки відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 12.07.2006 року між ВАТ «Страхова компанія «НОВА» та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 5726, предметом якого є страхування транспортного засобу Форд Фієста, державний № НОМЕР_1 (а.с.4-15).

Як вбачається з наданої суду Довідки Подільського ВДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 19) та Довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.20), 11.08.2008 року в м. Києві на проспекті Правди відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Форд Фієста, державний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Шевролет Авео, державний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Судом встановлено, що винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано водія автомобіля Шевролет Авео, державний № НОМЕР_2, ОСОБА_2, що підтверджується наданою суду постановою Подільського районного суду м. Києва від 07.10.2008 року (а.с.21). Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Крім того відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Судом встановлено, що власник застрахованого автомобіля Форд Фієста, ОСОБА_3 дійсно звернулася до ВАТ «СК «НОВА» із повідомленням про подію із транспортним засобом та надала всі необхідні документи (а.с.22-24).

Як вбачається із Звіту про оцінку майна від 29.09.2008 року (а.с.33-36), вартість відновлювального ремонту Форд Фієста, державний № НОМЕР_1 становить 5 644, 00 грн.

Судом встановлено, що на підставі вищезазначених документів ВАТ «СК «НОВА» було складено страховий Акт № 5726 від 09.10.2008 року (а.с. 16-17) та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5 644, 00 грн. (а.с.48).

Стаття 1191 ЦК України визначає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Крім того відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вже зазначлося вище, судом достовірно встановлено, що страховиком ВАТ «СК «НОВА» дійсно було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі в повному обсязі в межах договірних зобов'язань, тобто до страховика перейшло право вимоги до винної в ДТП особи, ОСОБА_2

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається зі змісту ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов доведений і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем же в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надано жодного доказу в спростування позовних вимог позивача.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 57 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»:

- матеріальну шкоду в розмірі 5 644 грн. 00 коп.

- судовий збір в розмірі 57 грн. 00 коп.;

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ Декаленко В. С.