ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.03.12 р. Справа № 44/286пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді: Ушенко Л.В., суддів: Сковородіної О.М., Левшиної Г.В., при секретарі судового засідання Герасименко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас», м. Соледар
до відповідача-1: Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача-2: Артемівської міської ради Донецької області, м. Артемівськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Артемівська об'єднана державна податкова інспекція.
про визнання за ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" права на здійснення інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту "Модернізації існуючого та створення нових виробництв ЗАТ "Деконський гіпс", схваленого Протокольним рішенням № 9 від 26.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до умов Типового договору (контракту) від 26.12.2003 р.
за участю уповноважених представників:
прокурор - Кравцов В.І. - посвідчення
від позивача - ОСОБА_2 - довіреність ;
від відповідача 1 -не з'явився
від відповідача 2 - не з'явився
від третьої особи : ОСОБА_3 - довіреність
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" м. Соледар Донецької області звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідачів, Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області м.Донецьк та Артемівської міської ради м. Артемівськ Донецької області, про визнання наявним у ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" права на користування пільгами, передбаченими п. 2 Типового договору (контракту) від 26.12.03р. з Артемівською міською радою Донецької області, у вигляді: звільнення на 5 років, починаючи з дати першого оформлення вантажної митної декларації, від обкладання ввізним митом сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) та звільнення від обкладання податком на додану вартість устаткування та обладнання під час їх ввезення в Україну; звільнення від оподаткування прибутку на три роки, починаючи з моменту отримання першого прибутку, який одержано від реалізації інвестиційного проекту; оподаткування прибутку в наступні три роки за ставкою 50 відсотків від діючої ставки оподаткування; оподаткування дивідендів, що сплачуються інвесторам суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує інвестиційний проект, за ставкою 10 відсотків.
Рішенням по справі від 07.09.2006р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Кнауф Гіпс Донбас" до Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та до Артемівської міської ради Донецької області було задоволено та визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю „Кнауф Гіпс Донбас" на користування пільгами, передбаченими пунктом 2 Типового договору (контракту) від 26.12.03 року, укладеного з Артемівською міською радою Донецької області у вигляді:
- звільнення на 5 років починаючи з дати першого оформлення вантажної митної декларації від обкладання ввізним митом сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) та звільнення від обкладання податком на додану вартість устаткування та обладнання під час їх ввезення в Україну;
- звільнення від оподаткування прибутку на три роки, починаючи з моменту отримання першого прибутку, який одержано від реалізації інвестиційного проекту;
- оподаткування прибутку в три наступні роки за ставкою 50 відсотків від діючої ставки оподаткування;
- оподаткування дивідендів, що сплачуються інвесторам суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує інвестиційний проект, за ставкою 10 відсотків.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2007р. рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2006р. було скасовано, а справа направлена на новий розгляд.
В постанові було зазначено, що оскільки рішення, яким за позивачем визнано право на податкові пільги, стосується обов'язків, покладених законом на Артемівську ОДПІ, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, відповідно до якого встановлення пільг можливе виключно законами України, а не типовими договорами, остання має бути залучена до участі в даній справі.
Касаційна інстанція також звернула увагу суду на те, що відповідно до статусу осіб відповідачів та предмету спору "про визнання наявним права на пільги" (в даному випадку по сплаті до Державного бюджету України податків та обов'язкових платежів), дана справа підпадає під визначення адміністративного позову в якому особа звертається за захистом прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п.6 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України). Правовідносини сторін є публічно-правовими оскільки предметом спору є визнання за позивачем права на пільги по сплаті податків і обов'язкових платежів, які становлять основу надходжень доходної частини бюджету.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.07.2007р. справа була прийнята до провадження судом на новий розгляд та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Артемівську об'єднану державну податкову інспекцію.
22.10.07 р. до канцелярії господарського суду надійшла заява ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" № 291 від 22.10.07 р. згідно якої позивач змінив первісно заявлені вимоги та просить визнати за ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" право на здійснення інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту "Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ "Деконський гіпс", схваленого Протокольним рішенням № 9 від 26.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до умов Типового договору (контракту) від 26.12.2003 р. Дана заява була прийнята судом до розгляду.
22.10.2007р. господарський суд залучив до участі у справі, у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Східну регіональну митницю (пер.Миколенко, 9, м.Донецьк, 83048).
12.12.07 р. надійшло повідомлення Прокуратури Донецької області № 05/1-04-07 від 10.12.07 р. згідно якого у зв'язку з тим, що питання здійснення суб'єктами господарювання інвестиційної діяльності на території України безпосередньо зачіпають інтереси держави, керуючись ст.29 ГПК України, прокурор повідомив про вступ у розгляд справи № 44/286пн.
Рішенням по справі від 27.12.2007р. були задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Кнауф Гіпс Донбас" до Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та до Артемівської міської ради Донецької області про визнання за ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" права на здійснення інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту "Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ "Деконський гіпс", відповідно до умов Типового договору (контракту) від 26.12.2003 р.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Кнауф Гіпс Донбас" право на здійснення інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту "Модернізації існуючого та створення нових виробництв ЗАТ "Деконський гіпс", схваленого Протокольним рішенням № 9 від 26.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до умов Типового договору (контракту) від 26.12.2003 р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2008р. рішення господарського суду від 27.12.2007р. по справі №44/286пн було залишено без змін.
Вищий господарський суд України постановою від 10.06.2008р. скасував рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2007 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2008 року у справі № 44/286пн, а справу передав на новий розгляд.
У своїй постанові Вищий господарський суд зазначив, що вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання особою, до якої такий позов пред'явлено.
При цьому, слід мати на увазі, що порушення права, яке може бути об'єктом захисту, повинно бути пов'язано з позбавленням права його володільця можливості його здійснити.
Касаційна інстанція також звернула увагу на те, що фактами, які потребують доказування є явища об'єктивної дійсності, наявність яких тягне за собою юридичні наслідки, тобто предметом доказування є факти матеріально -правового характеру, а преюдиційними є факти, які встановлено в резолютивній частині рішення.
ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» подав скаргу від 26.06.2008р. на постанову Вищого господарського суду України від 10.06.2008р.
Ухвалою від 23.07.2008р. Верховний Суд України відмовив у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.06.2008р.
Ухвалою по справі від 26.08.2012р. господарський суд Донецької області (у складі колегії суддів головуючого судді Підченко Ю.О., суддів Манжур В.В. та Левшиної Г.В.) прийняв справу №44/286пн до свого провадження.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 27.10.2008р. було замінено склад судової колегії : замість судді Манжур В.В. призначено суддю Богатиря К.В.
Ухвалою від 17.12.2008р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової економічної експертизи, яку було доручено провести Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.
Листом Науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.05.2009р. за 6637/24/367 було повідомлено господарський суд, що оскільки судовому експерту не було надано додаткових матеріалів, то проведення зазначеної експертизи не вбачається можливим.
Ухвалою від 04.03.2010р. провадження у справі було поновлено.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.04.10р. у зв'язку із відпусткою судді Богатиря К.В. відповідно до вимог ст. 4-6 ГПК України до складу колегії було включено суддю Марченко О.А.
Ухвалою від 21.04.2010р. справу було зупинено в зв*язку з повторним призначенням судової економічної експертизи, проведення якої було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, розташованому за адресою: 83102, м. Донецьк, вул. Лівенка, 4.
Розпорядженням голови господарського суду від 26.07.2011р. у зв*язку з обранням судді Підченко Ю.О. на посаду судді господарського суду м. Києва справу було передано на повторний автоматичний розподіл. За результатами автоматизованого розподілу головуючим суддею визначений суддя Забарющий М.І.
Розгляд справи було призначено у складі: головуючий суддя - Забарющий М.І., судді Попков Д.О. та Сич Ю.В.
Від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз 26.08.2011р. надійшло повідомлення № 2084/24/431 від 26.08.2011р. про неможливість провести експертне дослідження по справі №44/286 пн у зв'язку з ненаданням експерту всіх необхідних витребуваних ним документів, для проведення судової економічної експертизи.
Ухвалою від 06.09.2011р. провадження у справі було поновлено з 09.09.2011р.
Розпорядженням керівника апарату від 09.09.2011р. у зв*язку з заявою судді Забарющого М.І. про самовідвід справа була передана на повторний автоматичний розподіл, яким визначений головуючий суддя Сковородіна О.М.
Розпорядженням голови господарського суду від 19.10.2011р. у зв'язку з находженням судді Сковородіної О.М. на лікарняному справу було знову передано на повторний автоматичний розподіл та призначено головуючим суддю Ушенко Л.В.
20.10.2011р. від судді Попкова Д.О. надійшла заява про самовідвід. Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.10.2011р. заява судді Попкова Д.О. була задоволена і суддя Попков Д.О. був відведений від розгляду справи. Розпорядженням голови суду замість судді Попкова Д.О. до складу колегії була введена суддя Сковородіна О.М. Останній склад суду було затверджено розпорядженням голови господарського суду від 25.01.2012р.
На момент винесення рішення по справі судова колегія складається з головуючого судді - Ушенко Л.В., суддів Сковородіної О.М. та Левшиної Г.В.
24.01.2012р. представник позивача надав до канцелярії суду клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
16.02.2012р. представник позивача надав суду заяву про відкликання клопотання про призначення судово-економічної експертизи та клопотання про зупинення провадження у справі від 16.02.2012р. Ухвалою від 16.02.2012р. суд відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справ Вищим адміністративним судом України (№2а-709/08 (2-а5757/07), №2-а-15106/08, № 2-а-7006/09/0570) як безпідставне.
12.03.2012р. позивач надав суду заяву про відмову від позову до Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області.
Позивач просить суд визнати за ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" право на здійснення інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту "Модернізації існуючого та створення нових виробництв ЗАТ "Деконський гіпс", схваленого Протокольним рішенням № 9 від 26.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до умов Типового договору (контракту) від 26.12.2003р.
Позовні вимоги Товариства ґрунтуються на протиправності дій та бездіяльності відповідачів, які не визнають передбаченого Контрактом права Товариства на пільги, що, на думку позивача, суперечить нормам Конституції України, міжнародних договорів, а також законам, які встановлюють гарантії захисту права власності та іноземних інвестицій, практиці Європейського суду з прав людини.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на погодження 26.12.2003 року Протокольним рішенням № 9 Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності інвестиційного проекту ТОВ „Кнауф Гіпс Київ" -„Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ „Деконський гіпс", реєстрацію ТОВ „Кнауф Гіпс Донбас" з правонаступництвом з усіх прав та обов'язків, в тому числі за інвестиційним проектом, у зв'язку з чим п. 4 Протокольного рішення № 9 передбачав видачу свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту саме на ім'я ТОВ „Кнауф Гіпс Донбас"; на видачу позивачу свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту та укладення з Артемівською міською радою Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту.
Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області м. Донецьк (відповідач-1) проти задоволення заявлених позовних вимог заперечує та вмотивовує свою позицію тим, що, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" були скасовані пільги для всіх економічних зон та територій пріоритетного розвитку України, які були істотними умовами Типового договору (контракту) від 26.12.2003 року та елементом права на інвестиційну діяльність.
На новому розгляді відповідач-1 надав письмові пояснення, згідно яких з позовом не згоден та зазначив, що всі повноваження, які були передбачені в Законі України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» ним виконані. В подальшому в судові засідання відповідач-1 не з'являвся, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Артемівська міська рада (відповідач-2) наполягає на тому, що законодавчі зміни, запроваджені Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" зачіпають істотні умови інвестиційного договору, отже, на його думку, припинені правові підстави існування у позивача права на здійснення інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту „Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ „Деконський гіпс" на умовах, які були визначені в контракті, а тому просить суд в позовних вимогах відмовити.
Східна митниця, надала суду письмове пояснення № 11-23/11123 від 08.09.2011р., в якому пояснила, що відповідно до наказу Держмитслужби України від 29.01.08р. №61 Східну регіональну митницю ліквідовано без правонаступництва та згідно з витягом від 22.06.09 №14/4-23/459 Східна регіональна митниця вилучена з переліку ЄДРПОУ. На підтвердження чого суду були надані копія наказу Держмитслужби від 29.01.08 №61 та копія витягу з ЄДРПОУ від 22.06.09 №14/4-23/459, а новостворена Східна митниця не є правонаступником східної регіональної митниці.
Ухвалою по справі від 15.11.2011р. господарським судом було виключено із складу третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Східну регіональну митницю в зв*язку з ліквідацією юридичної особи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Артемівська об'єднана державна податкова інспекція, надала суду письмові пояснення відповідно до яких вважає, що поданий позов не підлягає задоволенню, а також розгляду в господарському суді з тих підстав, що з дати набрання чинності Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" позивач втратив право на користування пільгами, які були передбачені ст. 14 Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» і в Типовому договорі (контракті) від 26.12.2003 року, що був укладений позивачем з Артемівською міською радою. Крім того, Артемівська ОДПІ вважає, що даний спір не підлягає розгляду у господарському суді, оскільки Типовий договір (контракт) від 26.12.2003 року, укладений між позивачем та Артемівською міською радою, за своєю природою є адміністративним договором, а відносини, які складуються між сторонами, відносяться до сфери публічно-правових. Третя особа також зазначила, що ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" зверталось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Артемівської об'єднаної податкової інспекції про визнання противоправним та скасування податкових повідомлень - рішень про нарахування податків та визнання права на користування пільгами у зв'язку із реалізацією інвестиційного проекту. В задоволенні позовів було відмовлено.
Відповідно до наданих прокурором пояснень, прокурор вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з тих підстав, що позивачем не надано суду доказів того, що саме відповідачі порушують, оспорюють або перешкоджають в реалізації його права на здійснення інвестиційної діяльності, оскільки чинними законодавством відповідачам не надано права скасовувати або встановлювати зазначені у Типовому договору податкові пільги, оскільки це є прерогативою держави.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи та прокурора, господарський суд встановив наступне.
Згідно статутних документів Товариства (п.п.2.1, 3.2 та 5.3 статуту) -останнє є підприємством з іноземними інвестиціями, причому частка резидента ФРН фірми „Кнауф Інтернаціональ ГмбХ" у статутному фонді Товариства складає 80,6457005913% або у грошовому вираженні 160'589'715,20 грн. Зазначена частка фірми „Кнауф Інтернаціональ ГмбХ" у статутному фонді Товариства є іноземною інвестицією в силу статей 1-3 Закону України „Про режим іноземного інвестування" та статті 392 ГК України.
26.12.2003 року Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області (відповідач-1), керуючись Законом України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" (в редакції, яка діяла на момент укладення договору), видала свідоцтво № 47/1-2003 про схвалення інвестиційного проекту "Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ "Деконський гіпс", економічна діяльність якого віднесена до пріоритетних видів діяльності Постановою Кабінету Міністрів України № 1255 від 11.08.2000 р. ( зі змінами та доповненнями) та відповідає за держкласифікатором ДК-009-96 кодам: секція С, підсекція СВ, 14.1-"Розроблення кам"яних кар"єрів"; секція D, підсекція DІ,26-"Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів".
Свідоцтвом визначено, що проект впроваджується на території міста Артемівськ (до складу якого входить і м. Соледар) підприємством ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас", яке відповідно до положень Закону має право на пільгових умовах ввозити з-за кордону на протязі п'яти років обладнання, устаткування, сировину, матеріали, предмети для здійснення проекту; після отримання першого прибутку від інвестиційної діяльності, не сплачувати податок на прибуток перші три роки, та сплачувати його за ставкою 50% від діючої ставки наступні три роки. Вказане свідоцтво згідно статті 9 Закону України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" - є правовою підставою для укладення Контракту та інших необхідних для здійснення інвестиційної діяльності правочинів -договорів оренди приміщень, землі тощо.
26.12.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" (інвестор) та Артемівською міською радою (орган управління) на підставі свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту від 26.12.2004 року № 47/1-2003 було укладено Типовий договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту „Модернізація існуючого та створення нових виробництв на ЗАТ „Деконський гіпс" на території пріоритетного розвитку в спеціальній (вільній) економічній зоні (надалі за текстом - Контракт).
Укладання такого договору (контракту) передбачено ст. 14 «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» та постановою Кабінету Міністрів України № 1199 від 05.07.1999 р. «Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні».
Додатковим угодами №№ 1, 2 до Контракту, укладеними відповідно до протокольних рішень Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області № 10 від 12.08.2004 року та № 38 від 23.12.2004 року, сторони уточнили строки реалізації інвестиційного проекту в частині освоєння виробництва гіпсокартонних плит, а також об'єми та строки відрахувань до бюджету.
Відповідно до додаткових угод, позивач зобов'язувався на власний ризик та за власні кошти забезпечити реалізацію вищевказаного інвестиційного проекту, а Артемівська міська рада - створити умови для реалізації інвестиційного проекту строком до 31.12.2012 року.
Пунктом 2 вищезазначеного Контракту для ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» були передбачені наступні пільги, якими позивач мав право користуватися під час реалізації інвестиційного проекту, а саме:
- звільнення на 5 років починаючи з дати першого оформлення вантажної митної декларації від обкладання ввізним митом сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) та звільнення від обкладання податком на додану вартість устаткування та обладнання під час їх ввезення в Україну;
- звільнення від оподаткування прибутку на три роки, починаючи з моменту отримання першого прибутку, який одержано від реалізації інвестиційного проекту;
- оподаткування прибутку в наступні три роки за ставкою 50 відсотків від діючої ставки оподаткування;
- оподаткування дивідендів , що сплачуються інвесторам суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує інвестиційний проект, за ставкою 0 відсотків.
Зазначені вище пільги були надані позивачу у відповідності з приписами ст. 14 Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» № 356-XIY в редакції від 07.02.2002 р., що діяли на момент надання пільг.
Крім того, право позивача на звільнення від оподаткування прибутку на три роки, починаючи з моменту отримання першого прибутку, який одержано від реалізації інвестиційного проекту було передбачено п. 22.5 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Нормами Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" №2505-ІV, який набрав чинності 31.03.05 року -у день оприлюднення його змісту в газеті „Урядовий кур'єр" № 58-59 за 2005 рік -внесено зміни у текст Закону України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", відповідно до яких виключено статті 11-14, які здійснювали правове регулювання наступних правовідносин:
- плати за використання природних ресурсів на територіях спеціальних економічних зон,
- порядку ввезення товарів та інших предметів на території спеціальних економічних зон "Донецьк" та "Азов" та вивезення товарів та інших предметів з цих територій;
- особливості оподаткування та валютного регулювання в спеціальних економічних зонах "Донецьк" та "Азов";
- спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.
Також цим Законом № 2505-ІV були внесені зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», саме:
- пунктом 10 розділу ІІ Прикінцевих положень встановлено, що Закон України від 15.07.1999 року «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із створенням спеціальних економічних зон «Азов» і «Донецьк» та запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області», (пунктом 2 якого було внесено зміни до п. 22.5 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями, та встановлювалось, що «на період функціонування спеціальних економічних зон «Азов» і «Донецьк» та дії спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області податок на прибуток справляється з платників цього податку з урахуванням особливостей встановлених Законом України від 24.12.98р. «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області»), вважати таким, що втратив чинність.
Позивач наполягає, що після внесення змін до Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", Артемівською міською радою та Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області не визнається право ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" на здійснення інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту "Модернізації існуючого та створення нових виробництв ЗАТ "Деконський гіпс", схваленого Протокольним рішенням № 9 від 26.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до умов Типового договору (контракту) від 26.12.2003 р., тобто з наданням передбачених у контракті пільг.
Зазначене позивач підтверджує листом Артемівського міського голови № 01-5085-07 від імені Артемівської міської ради, в якому зазначається, що чинні на поточний момент законодавчі зміни, запроваджені у 2005 році у сфері регламентації умов інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, не передбачають можливості реалізації ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" інвестиційного проекту з модернізації виробництва відповідно до умов укладеного Типового договору від 26.12.2003 р.
Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області в листі № 235 позивача повідомлено, що положення чинного законодавства виключають можливість здійснення ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту, схваленого Свідоцтвом № 47/1-2003 р., на умовах, які в ньому передбачені. Разом з тим, вважає, що інвестиційні можливості Товариства можуть бути успішно реалізовані в інших формах, що відповідають чинному законодавству.
Господарський суд дійшов висновку , що вимоги позивача, пред'явлені до Артемівської міської ради щодо визнання права на здійснення інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту «Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ «Деконський гіпс» відповідно до умов укладеного контракту від 26.12.2003 р., задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа обирає на свій розсуд відповідний спосіб захисту свого права, яке вона вважає порушеним.
Статею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачені способи захисту прав та інтересів, в тому числі і спосіб, який передбачає визнання такого права. Судова колегія зазначає, що такий спосіб захисту є вірним та належним у тому разі, коли при наявності такого суб'єктивного матеріального права воно не визнається, або оспорювається, або порушується іншими особами (особою).
Як встановлено судом, позивач, звертаючись з позовом, фактично має на меті встановити судовим рішенням не взагалі наявність у нього права на здійснення інвестиційної діяльності, а саме право на здійснення інвестиційної діяльності на певних умовах, що передбачені в контракті від 26.12.2003р., в частині, що стосується надання позивачу пільгового режиму оподаткування.
З приводу цього суд зазначає, що відповідно до Свідоцтва № 47/1-2003 р. від 26.12.2003р. про схвалення інвестиційного проекту «Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ «Деконський гіпс», виданого позивачу Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, між позивачем та Артемівською міською радою був укладений Типовий договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту «Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ «Деконський гіпс» на території пріоритетного розвитку (далі - Контракт).
Типова форма договору (контракту) затверджена постановою Кабінету Міністрів України № № 1199 від 05.07.1999 р. «Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні».
Умовами Типового договору (контракту) в п. 2 розділу «Предмет договору» визначено, що під час реалізації інвестиційного проекту Інвестору (позивачу) надаються такі пільги:
- звільнення на 5 років, починаючи з дати першого оформлення вантажної митної декларації, від обкладання ввізним митом сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) та звільнення від обкладання податком на додану вартість устаткування та обладнання під час їх ввезення в Україну;
- звільнення від оподаткування прибутку на три роки, починаючи з моменту отримання першого прибутку, який одержано від реалізації інвестиційного проекту;
- оподаткування прибутку в наступні три роки за ставкою 50 відсотків від діючої ставки оподаткування;
- оподаткування дивідендів , що сплачуються інвесторам суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує інвестиційний проект, за ставкою 0 відсотків.
Визначені п. 2 договору пільги відповідали ст. 14 Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» (в редакції Закону, що діяла на момент укладання контракту).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV, який набрав чинності з 31.03.2005 р. із Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вилучені положення, що впроваджували вищезазначені пільги інвесторам, що реалізують інвестиційні проекти у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області.
Крім того, позивач є підприємством з іноземною інвестицією. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створенних з використанням майна та коштів вітчизняного походження» від 17.02.2000р. № 1457-III, на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів (далі - підприємства), створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для суб'єктів господарювання, створених без участі іноземних інвестицій.
Аналіз зазначених норм Законів дає підстави для висновку, що відповідно до даних Законів припинений пільговий режим валютного регулювання, митного оформлення та оподаткування підприємств, створенних із залученням іноземних інвестицій, незалежно від часу їх внесення, так і підприємств, що реалізують інвестиційні проекти на території вільної економічної зони та територіях пріоритетного розвитку.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій. Під державними гарантіями захисту інветицій розуміється система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій, та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків та зборів.
Зазначені положення та висновки узгоджуються з рішенням Конституційного суду України у справі №1-17/2002 про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями № 1-рн/2002 від 29.01.2002 р.
В процесі здійснення інвестиційної діяльності по реалізації інвестиційного проекту, схваленого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, позивач продовжував відображати в додатку К 5 до рядка 10 «Прибуток, звільнення від оподаткування» декларації з податку на прибуток пільги з оподаткування податку на прибуток, отриманого від реалізації інвестиційного проекту, з посиланням на ст. 14 Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» та ст. 19 1Закону України «Про інвестиційну діяльність».
Податковим органом (Артемівською ОДПІ) неодноразово проводились перевірки у позивача щодо дотримання податкового законодавства, за результатами яких позивачу донараховувались податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2007, 2008, 2009 рік.
Позивач звертався з адміністративними позовами про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, якими донараховувались податкові зобов'язання з податку на прибуток та застосовувались штрафні санкції, та про зобов'язання Артемівської ОДПІ утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав на звільнення від оподаткування податком на прибуток на суму прибутку, отриманого від реалізації інвестиційного проекту.
Постановами Донецького окружного адміністративного суду у справі №2а/15106/08 від 03.11.2011 р., №2а-7006/09/0570 від 03.11.2011р., №2а-709/08/0570 від 05.08.2010р. в задоволенні позовів, зокрема щодо вимог про зобов'язання Артемівської ОДПІ утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав на звільнення від оподаткування податком на прибуток - відмовлено. Постанови Донецького окружного адміністративного суду набрали законної сили і є чинними на момент розгляду справи.
В постановах було зазначено, що пільги, які були надані позивачу, як суб'єкту підприємницької діяльності, що здійснює інвестиційну діяльність на території пріоритетного розвитку у відповідності до ст. 14 Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області», скасовані, оскільки Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» була виключена дана норма із Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області». Крім того, із ст. 1 зазначеного Закону було виключено поняття «спеціальний режим інвестиційної діяльності», як режим, що передбачав введення податкових, митних та інших пільг, що були передбачені в Законі України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області».
Крім того, Донецький окружний адміністративний суд також зазначив, що вимоги про зобов'язання Артемівської ОДПІ утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав на звільнення від оподаткування, стосуються дій на майбутнє, і судове рішення не може прийматися як застереження від будь-яких порушень в майбутньому і не може бути умовним.
В наданих позивачем додаткових поясненнях до позову від 10.01.2012р. позивач, обгрунтовуючи свій позов, посилається на те, що укладений між ним та відповідачем-2 Типовий договір від 26.12.2003р., є чинним, до п. 2 договору, яким передбачені пільги, не вносилось змін, договір не визнавався недійсним частково або повністю, не є розірваним.
Позивач вважає, що саме факт укладання Типового договору надав йому право на користування пільгами, визначеними в п. 2 розділу «Предмет договору (контракту)» Типового договору, і скасувати (відмінити) таке право можливо лише розірванням Типового договору або внесенням відповідачем змін до нього. При цьому позивач посилається на положення ст. 173, 174, 179 ГК України щодо підстав виникнення господарських зобов'язань, укладання Типових договорів та ст. 526 ЦК України щодо обов'язкового та належного виконання зобов'язання сторонами.
Господарський суд не приймає до уваги зазначені посилання позивача, оскільки предметом спору є визнання за ним права здійснення інвестиційної діяльності на умовах, передбачених контрактом, а не питання належного виконання сторонами умов договору.
Артемівська міська рада, як орган управління територією пріоритетного розвитку, була уповноважена Законом України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» на укладання Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на умовах, визначених зазначеним Законом.
Типовий договір (контракт), укладений між позивачем та Артемівською міською радою від 26.12.2003р., відповідав положенням зазначеного Закону в редакції, що діяла на момент укладання договору.
Чинним законодавством відповідачу - Артемівській міській раді не надано право встановлювати або скасовувати зазначені в Типовому договорі податкові пільги, які були включені до договору відповідно до ст. 14 «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області».
На відповідача, як сторону договору, також не покладено обов'язок надавати податкові пільги чи забезпечити їх надання.
Відповідно до п. 4 Типового договору, Орган управління (відповідач-2) зобов'язаний в межах своєї компетентності забезпечити необхідні умови для реалізації Інвестором інвестиційного проекту, закрема щодо:
- надання в установленому порядку в користування земельної ділянки, необхідної для реалізації інвестиційного проекту;
- видачі необхідних документів на підключення до інженерних мереж, систем енергопостачання, мереж телекомунікацій, тощо;
- створити інші умови для забезпечення реалізації інвестиційного проекту (які саме - не конкретизовано);
- надати довідково-консультативні послуги юридичного та економічного характеру;
- у разі потреби вносити відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозиції, щодо вирішення питань, що виникають під час реалізації інвестиційного проекту.
Доказів того, що Артемівська міська рада не виконала (повністю чи частково) в межах своєї компетентності свої зобов'язання по договору, що призвело до порушення права позивача на інвестиційну діяльність не надано.
Стосовно надання пільг під час реалізації інвестиційного проекту, то в п. 2 договору зазначено, що такі пільги надаються відповідно до законодавства.
На момент звернення до суду з позовом та на момент розгляду справи по суті, пільги, які зазначені в Типовому договорі, чинним законодавством не передбачені і тому не можуть бути надані позивачу в процесі здійснення інвестиційної діяльності, починаючи з 30.03.2005 року.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), одними із принципів побудови системи оподаткування є рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), та компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України (щодо загальнодержавних податків), Верховною Радою Автономної Республіки Крим (податки та збори, визначені в п. 7, 8, 10, 11, 13, 14 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування») і сільськими, селищними, міськими радами (щодо місцевих податків і зборів, визначених в ст. 15 цього Закону).
Контроль за правильністю та своєчасністю справлення податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами, в межах повноважень, визначених законом.
Таким чином, визнання в судовому порядку за позивачем права на здійснення інвестиційної діяльності на умовах пільгового оподаткування при відсутності законодавчо визначених пільг щодо оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти на території України, призведе фактично до встановлення інших правил оподаткування ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, створення податкових переваг позивачу та до порушення виключної компетенції законодавчої влади України та принципів судочинства в Україні.
Крім того, господарський суд зазначає, що в процесі розгляду справи позивач не довів, яким чином саме відповідач-2 порушив його право на здійснення інвестиційної діяльності з урахуванням зобов'язень відповідача по договору та які негативні наслідки мали місце для позивача у разі порушення його права. При цьому судова колегія вважає, що обраний позивачем спосіб захисту як визнання права на здійснення інвестиційної діяльності на умовах, викладених в Типовому контракті від 26.12.2003 р., не є належним способом захисту його цивільних прав, оскільки право на здійснення такої діяльності врегульовано договором, який є чинним, а вирішення спорів, пов'язаних з неналежним виконанням умов договору, повинно відповідати іншому способу захисту, який би реально був направлений на усунення порушення виконання стороною своїх зобов'язань по договору.
За таких обставин, вимоги позивача, пред'явлені до Артемівської міської ради, задоволенню не підлягають.
Стосовно вимог позивача до Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, то провадження у справі підлягає припиненню по п. 4 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відмовою позивача в цій частині від позову. Суд вважає можливим прийняти відмову позивача в цій частині вимог, оскільки це є його правом, не суперечить закону та інтересам сторін та третіх осіб.
Судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, Законом України «Про інвестиційну діяльність», Законом України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82, 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас», м. Соледар до Артемівської міської ради Донецької області, м. Артемівськ про визнання права на здійснення інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту "Модернізації існуючого та створення нових виробництв ЗАТ "Деконський гіпс", схваленого Протокольним рішенням № 9 від 26.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до умов Типового договору (контракту) від 26.12.2003 р. - відмовити.
Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас", м. Соледар Донецької області до Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, м.Донецьк про визнання права на здійснення інвестиційної діяльності з реалізації інвестиційного проекту "Модернізації існуючого та створення нових виробництв ЗАТ "Деконський гіпс", схваленого Протокольним рішенням № 9 від 26.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до умов Типового договору (контракту) від 26.12.2003 р.- припинити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення до Донецького апеляційного господарського суду.
У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Головуючий суддя Ушенко Л.В.
Суддя Сковородіна О.М.
Суддя Левшина Г.В.
Повний текст рішення складений та підписаний 22 березня 2012 р.