ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28.02.12 р. Справа № 5006/31/6пн/2012
Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Новікової В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовом
Прокурора Ворошиловського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ Паларіс „
третя особа Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області
про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку
В присутності представників сторін:
Прокурор: Лисенко С.І.
від позивача: Скриль Ю.М.
від відповідача: ОСОБА_1.-довіреність, Коломоєць Г.М.-директор
від третьої особи: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Ворошиловського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паларіс» , третя особа Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході перевірки, проведеної прокуратурою Ворошиловського району м.Донецька в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів сумісно із спеціалістами Управління Держкомзему у місті Донецьку встановлено факт самовільного заняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0206га під розміщення літнього кафе площею 0,0012га та під розміщення металевих сходів та майданчику на металевих опорах із земель житлової та громадської забудови по вул.Набережна, 153а у Ворошиловському р-ні м.Донецька.
Позивач, Донецька міськрада позов прокурора не підтримує і в своїх поясненнях зазначає, що земельні ділянки не є самочинно зайняті, оскільки міська рада надала дозвіл на розміщення тимчасових споруд на спірній земельній ділянці та уклала відповідний договір з відповідачем і підстав для звільнення земельної ділянки не вбачає.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує факт самовільного зайняття земельної ділянки, посилаючись на рішення Донецької міської ради № 38/85 від 14.10.2009р. «Про дозвіл ТОВ «Паларіс» на розміщення літнього майданчику до існуючого ресторану «Африка» по вул. Набережна в Ворошиловському районі та договір від 14.12.2009р. на розташування тимчасових споруд.
Третя особа пояснень не надала.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
03.11.2011р. Управлінням Держкомзему у м. Донецьку проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Паларіс», за результатами якої складений акт перевірки.
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Паларіс». самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0206 (206 м2 ) га під розміщення літнього кафе та площею 0,0012га під розміщення металевих сходів та майданчику на металевих опорах із земель житлової та громадської забудови по вул.Набережна, 153а у Ворошиловському р-ні м.Донецька. Правоустановчі документи на дану земельну ділянку відсутні.
Управлінням Держкомзему у м. Донецьку видані відповідні Приписи № 000533 від 03.11.2011р. та №00535 від 03.11.2011р. про усунення вказаного порушення земельного законодавства.
Оскільки приписи не були виконані, прокурор Ворошиловського району міста Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради звернувся до господарського суду з відповідним позовом про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0206га із земель громадської та житлової забудови, підпорядкованих Донецькій міській раді шляхом приведення земельної ділянки в придатний для використання стан.
Господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р. №963-ІV (в редакції Закону України від 15.04.2008р. №271-VІ) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Донецької міської ради від 14.10.2009р. № 38/85 надано дозвіл відповідачу на розміщення на земельній ділянці із земель запасу міської ради літнього майданчика, площею 206,4 кв.м. Відповідно до цього рішення укладений договір розташування тимчасових споруд від 14.12.2009р., в якому Донецькою міською радою дозволено відповідачу розташувати літній майданчик на земельній ділянці площею 213 м2 до існуючого ресторану «Африка» по вул. Набережній у Ворошиловському районі. Договір укладено до 14.10.2012р.
Даний договір та рішення Донецької міської ради від 14.10.2009р. №38/85 є чинними на момент розгляду спору, не визнані недійсними в судовому порядку.
Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності факту самовільного зайняття спірної земельної ділянки, оскільки використання земельної ділянки відповідачем здійснюється з дозволу її власника - Донецької міської ради під розміщення на ній тимчасових споруд і такі дії відповідача є правомірними. Відповідач сплачує плату за розміщення тимчасових споруд на зазначеній земельній ділянці виходячи із грошової оцінки землі, її площі, цільового призначення і заборгованості не має.
У матеріалах справи також відсутні докази недобросовісного використання земельної ділянки чи іншого неналежного виконання своїх зобов'язань по договору на розміщення тимчасових споруд.
Донецька міська рада, яка здійснює функції власника землі, і в інтересах якої прокурором надано позов - не підтримує вимоги прокурора і вважає, що її права не порушені і що відповідач не порушує вимоги закону щодо земельної ділянки в частині розміщення на ній тимчасових споруд і тому відсутні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки, визначені в ст.. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Суд погоджується з тим, що у відповідача відсутні документи з якими законодавець пов*язує виникнення права на земельну ділянку (державний акт на право приватної власності на землю чи право постійного користування земельною ділянкою або договір оренди землі).
Разом з тим відсутність правоустановчих документів на спірну земельну ділянку при наявності рішення Донецької міської ради, яким надано дозвіл на розміщення тимчасових споруд на земельній ділянці не може розцінюватись як самовільне заволодіння земельною ділянкою. З суб*єктивної сторони дії, направлені на самовільне зайняття земельної ділянки є навмисним порушенням закону, спрямованим на заволодіння земельною ділянкою, що в даному випадку відсутнє.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати не стягуються, в зв'язку з тим, що прокурор звільнений від сплати судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Прокурора Ворошиловського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паларіс», третя особа Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку - відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення долучити до матеріалів справи
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ушенко Л.В.
Повний текст рішення складено та підписано 06 березня 2012р.