КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5639/11 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко О.М.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 11 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій неправомірними та перерахунок і виплату недоотриманої пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 11 липня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій неправомірними та перерахунок і виплату недоотриманої пенсії -задоволено частково.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС віднесений до 4 категорії, що підтверджується посвідченням, яке міститься в матеріалах справи.

Позивач зареєстрований та проживає в м. Тараща, Київської області, яке згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно до ч. 3 ст. 51 Закону - особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону - пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить - одна мінімальна заробітна плата.

Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 22 травня 2005 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 січня 1996 року.

Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з вищезазначеними Постановами Кабінету Міністрів України, а тому відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 46 Конституції України -право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Виходячи з тлумачення зазначеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що непередбаченість в Бюджеті України коштів на здійснення вказаних виплат не може позбавити позивача права на їх отримання.

Таким чином, позивач має право на додаткову пенсію та доплату до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Між тим, при винесенні рішення судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України - негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.

Оскільки судом першої інстанції не був зазначений строк негайного виконання постанови, рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України - підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України - у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183-2 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області -задовольнити частково.

Змінити постанову Таращанського районного суду Київської області від 11 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій неправомірними та перерахунок і виплату недоотриманої пенсії, виклавши абзац п»ятий резолютивної частини постанови наступним чином:

«Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.»

В решті постанову -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.