Справа № 2-237/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2008 року районний суд Н-Сіверського району Чернігівської областї, в складі головуючого - судді Бараненка С.М.,
при секретарі - Лабадіній Т.В.,
за участю сторін та їх представників
розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в приміщенні залу суду в смт. Сосниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням, що належить на праві особистої приватної власності, зобов»язанні укласти договір найму житлового будинку та відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся звернулася в суд з даним позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні домоволодіння, що належить на праві особистої приватної власності, зобов»язанні укласти договір найму житлового будинку та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач проживає в його будинку незаконно і не хоче укладати договір найму житлового приміщення, а також створює йому перешкоди у користуванні належним йому нерухомим майном, чим завдає йому моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі і до викладеного у позовній заяві додав, що він не заперечує, щоб відповідач проживала у його будинку, але нехай укладе договір найму. Він не заперечує, що всі комунальні послуги за утримання його будинку сплачує відповідач. Він не може зайти вільно до свого будинку, так-як відповідач створює йому в цьому перешкоди.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і до викладеного в позовній заяві та пояснень позивача додав, що якщо відповідач проживає у будинку позивача, то необхідно було укласти договір найму, але так-як цього робити не хоче в добровільному порядку, то суд повинен зобов»язати її це зробити. Колишній член сім»ї такого поняття не має.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі і надала суду письмове заперечення, де детально виклала свою позицію щодо позову, а також пояснила, що позивач майже всі кімнати в будинку позакривав, вона ніяким чином не перешкоджає позивачу користуватись його будинком.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що позиція відповідача щодо даного позову викладена у письмовому листі запереченні відповідача. Він в судовому засіданні не почув зі сторони, що позивається жодної конкретної норми права згідно якої відповідач повинен в обов»язковому порядку укласти договір найму житлового приміщення. Відповідач не бажає укладати договір найму житлового приміщення і законі ніде не вказано, що суд може зобов»язати вчинити такий правочин. Відповідач з позивачем в будинку, що йому належить на даний час жила і раніше, коли вони були подружжям і угоди про виселення не було. З позивача на користь відповідача необхідно стягнути витрати в сумі 800 грн. понесені нею на оплату правової допомоги адвоката, щоб позивач не звертався з такими позовами більше до суду.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, натомість надала суду письмову заяву в якій просить справу провести без її участі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача та їх представників та дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 202 ч.1 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.
Згідно ст. 203 ч.3 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Отже виходячи з вище викладеного однією з позовних вимог позивача є зобов»язання судом відповідача заключити з позивачем договір найму житлового будинку. Але враховуючи, що заключення договору найму житлового приміщення є одним із видів правочину, однією з вимог заключення якого є вільне волевиявлення учасника правочину і повинно відповідати його внутрішній волі, а так-як відповідач в добровільному порядку цього робити не бажає, то суд не має жодної правової підстави змусити заключити відповідача договір найму житлового приміщення в примусовому порядку і тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити у зв»язку з безпідставністю заявлених позовних вимог.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд також приходить до висновку, що позов в частині зобов»язання відповідача не чинити перешкод позивачу у повному володінні, користуванні та розпорядженні своїм житловим будинком та надвірними спорудами, а також стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає у зв»язку з недоведеністю заявлених позовних вимог, так-як позивач крім своїх пояснень та пояснень свого представника не навів суду жодного доказу, що відповідач чинить йому будь які перешкоди у користуванні його домоволодінням, також не було в судовому засіданні надано доказів, що позивач зазнав моральної шкоди зі сторони відповідача.
Питання по судових витратах та витратах на правову допомогу необхідно вирішити у відповідності до ст. ст. 84,88 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 202, 203 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 215 ЦПК України Суд, -.
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням, що належить на праві особистої приватної власності, зобов»язанні укласти договір найму житлового будинку та відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 800 (вісімсот гривень) в рахунок відшкодування витрат, пов»язаних з правовою допомогою адвоката.
Рішення може бути оскаржено до апеляційнного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляцйне оскарження.
Головуючий: С.М.Бараненко