Справа № 2-5029/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2012 року Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді Декаленко В.С.

при секретарі - Кравцовій Ю.В.

за участю:

представника позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка дії в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні та розпоряджанні квартирою, третя особа: Подільське РУ ГУ МВС України м. Києві, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні та розпоряджанні квартирою, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.03.2010 року Подільський районний суд м. Києва визнав за їхнім із відповідачем сином, ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та виніс рішення про її з сином вселення в зазначену квартиру, так як відповідач чинив їм перешкоди в її користуванні.

Зазначає, що після прийняття судом рішення, відповідач залишив квартиру та поїхав до свого батька в Російську Федерацію і до теперішнього час місце його проживання невідоме.

Посилається на те, що згідно ч. 3 ст. 156 ЖК України, відповідач зобов'язаний брати участь у витратах по утриманню квартири, проведення ремонту, сплачувати комунальні послуги. Проте, а ні до від'їзду із квартири, а ні з моменту виїзду не приймає участі у вищезгаданих витратах.

Звертає увагу суду на те, що комунальні служби за свої послуги нараховують до сплати суми у відповідності не до кількості фактично проживаючих, а до кількості фактично зареєстрованих осіб, а тому вона несе додаткові витрати за користування водою, газом, теплом, тощо. Крім того відповідач аліменти на утримання дитини не платить, допомоги ніякої на дитину не дає і вона сама утримую дитину і не має ніякої можливості сплачувати вищезгадані додаткові витрати.

Зазначає, що на підставі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчинити щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Посилається на те, що згідно відомостей Подільського РУ ГУ МВС України в м Києві, відповідач зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 але більше року не проживає в ній. А оскільки він добровільно не знімається з реєстраційного обліку, вона вимушена звернутися з даним позовом до суду.

Позивачка та її представник в судовому засіданні вимоги підтримують з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями, просять позов задовольнити.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомленні вчасно та належним чином, через повідомлення в пресі, від представника третьої особи до суду надано заяву відповідно до якої просять справу розглядати в їх відсутність та прийняти рішення згідно чинного законодавства. Причини неявки відповідача суду невідомі.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідача відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Зі згоди позивачки та її представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 11.03.2010 року рішенням Подільського районного суду м. Києва, за ОСОБА_3 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10). Зазначене рішення не оскаржувалось і набрало законної сили.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто враховуючи вищевикладене, факт наявності права власності у ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Як вбачається з наданої суду Довідки Форми № 3 № 1675 від 21.10.20112 року (а.с.13), в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано три особи: ОСОБА_3, 2005 року народження - власник особового рахунку, ОСОБА_2, 1967 року народження - мати, ОСОБА_4, 1977 року народження - батько.

Судом встановлено, що незважаючи на реєстрацію, ОСОБА_4 в квартирі не проживає, витрат по оплаті житлово-комунальних послуг не несе, що об'єктивно підтверджується наданими суду Актами КП «Куренівське» від 28.07.2011 року (а.с.57), від 16.12.2011 року (а.с.57), від 21.01.2011 року (а.с.58), з яких вбачається, що ОСОБА_4, 1977 року дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, однак за зазначеною адресою не проживає, особисті речі в квартирі відсутні та копіями Квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг (а.с.14-19, 40-51), з яких вбачається, що всі проплати здійснює ОСОБА_2

Як вбачається з Листів КП «Куренівське» № 55 від 25.01.2012 року (а.с.55) та № 59 від 02.02.2012 року (а.с.72), ОСОБА_4 до КП «Куренівське» протягом останніх трьох років стосовно перешкоджань у користуванні квартирою або ж приводу вселення в неї, не звертався.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність тієї обставини, що відповідач добровільно покинув спірну квартиру і не проживає в ній більше ніж один рік, будь-яких перешкод в користуванні нею зі сторони позивачки йому не чинилося і не чиниться.

Крім того встановленні в судовому засіданні обставини підтвердили і допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 право власності набуто правомірно, однак він та його законний представник позбавленні можливості повною мірою користуватися та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Крім того законний представник ОСОБА_3, позивачка по справі, несе додаткові витрати по утриманню квартири у зв'язку з реєстрацію в квартирі відповідача.

Стаття 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до норм чинного законодавства, одним із видів усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном є зняття з реєстрації.

Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивачки знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 51, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 15, 16, 319, 321, 328, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 57, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, перешкоди у здійсненні нею права користування та розпоряджання квартирою АДРЕСА_1, шляхом зняття ОСОБА_4, 1973 року народження з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51 гривня 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ Декаленко В. С.