Справа № 2-1075 - 2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2008 року м. Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді Алькової С.М., при секретарі Золотих Л.Н.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач до попереднього розгляду справи позов по суті та за обставинами справи визнав повністю, про що надав суду письмову заяву.
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем вони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 12 квітня 1997 року, від шлюбу мають одну неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження; з початку 2008 року сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені, вони проживають окремо, так як між ними виникла психологічна несумісність, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, стали сторонніми людьми, тому вона просить суд розірвати шлюб, тим самим задовольнити позов.
Відповідач до попереднього розгляду справи позов визнав, надав суду заяву, в якій зазначила, що він позов визнає, не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачкою, та проти ухвалення рішення при попередньому розгляді справи, просить розглядати справу у його відсутність.
Позивачка до попереднього розгляду справи надала суду заяву, у якій зазначила, що вона підтримує свій позов по суті та за обставинами справи у повному обсязі, просить провести попередній розгляду справи у її відсутність та ухвалити рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ст. ст. 130 ч.4 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Зі згоди сторін суд ухвалює рішення при попередньому розгляді справи.
Судом були досліджені такі докази, надані позивачем на підтвердження свого позову:
Свідоцтво про реєстрацію шлюбу, свідоцтво про народження дитини. Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши докази, суд
вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу, актовий запис № 104 (а.с. 7), сторони дійсно заходяться у зареєстрованому шлюбі з 12 квітня 1997 року.
Від фактичних шлюбних відносин сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис № 628 ( а.с. 6).
На початку 2008 року сторони припинили сімейно-шлюбні відносини з тих причин, що між сторонами виникла психологічна несумісність, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, стали сторонніми людьми, тому вони припинили спільне проживання, на цей сторони проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть, відновлення та примирення не можливо, на примирення сторони не згодні, просять шлюб між ними розірвати, тим самим задовольни позов.
Майнові питання вирішені сторонами в добровільному порядку.
Син після розірвання шлюбу зі згоди відповідачки залишиться на вихованні та утриманні позивачки, на користь якої позивач у добровільному порядку надає матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок
Його розірвання.
У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який згідно ст. 112 ч.2 СК України ухвалює рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Суд вважає, що збереження та відновлення сім'ї сторін не можливо та не доцільно, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу сторін неможливе, і даний шлюб підлягає розірванню, а позовна заява задоволенню; витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС, належить стягнути з відповідача.
Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215, 88 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2, зареєстрований 12 квітня 2008 року Заводським відділом ЗАГС м. Дніпродзержинська, актовий запис № 104, від якого є одна неповнолітня дитини, розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з відповідача державне мито на користь держави в сумі 17 грн., позивачку від сплати мита звільнити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, в апеляційну інстанцію або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: С.М. Алькова