Справа № 2-1080 - 2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2008 року м. Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді Алькової С.М., при секретарі Золотих Л.Н.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач до попереднього розгляду справи позов по суті та за обставинами справи визнав повністю, про що надав суду письмову заяву.
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем вони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 04 серпня 2001 року, від шлюбу мають одну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження; з грудня 2006 року сімейно-шлюбні відносини між ними були склалися напружені стосунки, відповідач безпідставно звинувачував її у подружній невірності, між ними часто виникали сварки, на цей час вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, тому вона просить суд розірвати шлюб, тим самим задовольнити позов.
Відповідач до попереднього розгляду справи позов визнав, надав суду заяву, в якій зазначила, що він позов визнає, не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачкою, та проти ухвалення рішення при попередньому розгляді справи, просить розглядати справу у його відсутність.
Позивачка до попереднього розгляду справи надала суду заяву, у якій зазначила, що вона підтримує свій позов по суті та за обставинами справи у повному обсязі, просить провести попередній розгляду справи у її відсутність та ухвалити рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ст. ст. 130 ч.4 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Зі згоди сторін суд ухвалює рішення при попередньому розгляді справи.
Судом були досліджені такі докази, надані позивачем на підтвердження свого позову:
Свідоцтво про реєстрацію шлюбу, свідоцтво про народження дитини. Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши докази, суд
вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу, актовий запис № 429 (а.с. 6), сторони дійсно заходяться у зареєстрованому шлюбі з 04 серпня 2001 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис № 497 ( а.с.4).
З грудня 2006 року сторони припинили сімейно-шлюбні відносини з тих причин, що між сторонами склалися напружені стосунки, відповідач безпідставно звинувачував позивачку у подружній невірності, між подружжям часто виникали сварки, тому вони припинили спільне проживання, на цей сторони проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть, відновлення та примирення не можливо, на примирення сторони не згодні, просять шлюб між ними розірвати, тим самим задовольни позов.
Майнові питання вирішені сторонами в добровільному порядку.
Дочка після розірвання шлюбу зі згоди відповідача залишиться на вихованні та утриманні позивачки, яка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок
Його розірвання.
У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який згідно ст. 112 ч.2 СК України ухвалює рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Суд вважає, що збереження та відновлення сім'ї сторін не можливо та не доцільно, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу сторін неможливе, і даний шлюб підлягає розірванню, а позовна заява задоволенню; витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС, належить стягнути з позивачки за її згодою.
Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215, 88 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2, зареєстрований 04 серпня 2001 року Дніпровським відділом РАГС м. Дніпродзержинська, актовий запис № 429, від якого є одна неповнолітня дитини, розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з позивачки державне мито на користь держави в сумі 17 грн., відповідача від сплати мита звільнити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, в апеляційну інстанцію або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: С.М. Алькова