Номер провадження 2/754/5970/25

Справа №754/8875/25

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 09.08.2018 року по 23.12.2024 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу донька проживає з нею та знаходиться на повному утриманні її. Дитина має статус дитини з інвалідністю з дитинства, встановлено клініко-функціональний діагноз згідно з МКХ-10: F84.0, F80.1, F21.0, що відповідає другому ступеню обмеження життєдіяльності. Згідно з ІПР, дитина потребує низки реабілітаційних послуг до 2 разів на рік, а також постійного супроводу та догляду, що вона виконує лише сама. Відповідач ухиляється від виховання дитини та не бере участі в її утриманні у будь-якій формі, добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, усі витрати, пов`язані з утриманням, вихованням, розвитком та лікуванням дітей вона несе самостійно.

Посилаючись на викладені обставини, а також на не, що добровільно домовитись з відповідачем про сплату аліментів не вдається, позивач просить задовольнити її вимоги та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подачі позовної заяви (04.06.2025 року) та до повноліття дитини.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 05.06.2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому її представник ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, при цьому звернувся до суду з заявою, в якій визнав позов та просив розглядати справу у його відсутність.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони по справі - позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 09.08.2018 року по 23.12.2024 року.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні також встановлено, що малолітня дитина сторін проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Позивач просить задовольнити її вимоги, вказуючи на те, що відповідач проживає окремо, в добровільному порядку регулярної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Відповідачем подано заяву про визнання позову.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1959 року, підписаною Україною 21.02.1990 року, ратифікованою Україною 27.02.1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як встановлено в судовому засіданні, малолітня дитина сторін проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Дитина має статус дитини з інвалідністю з дитинства, встановлено клініко-функціональний діагноз згідно з МКХ-10: F84.0, F80.1, F21.0, що відповідає другому ступеню обмеження життєдіяльності. Згідно з ІПР, дитина потребує низки реабілітаційних послуг до 2 разів на рік, а також постійного супроводу та догляду, що позивач виконує лише сама. Відповідач є працездатним, не має інших утриманців, а тому суд вважає, що він спроможний сплачувати позивачу аліменти на утримання дитини.

Доказів того, що за станом здоров`я та матеріального становища відповідач не може сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, суду не надано.

Відповідно до роз`яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК України.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття. Суд керується виключно інтересами дитини-інваліда та вважає, що саме такий розмір аліментів є необхідним і достатнім для нормального розвитку і утримання дитини, а тому задовольняє позовні вимоги.

При визначенні розміру аліментів суд враховує і визнання відповідачем позову.

Суд зауважує, що визначення мінімального розміру аліментів в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не передбачено положеннями ст.182 СК України. Крім того, індексація грошової суми передбачена виключно при стягненні аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Згідно ч.1 ст.79 СК України, аліменти на утримання подружжя також присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

З урахуванням вказаної норми, аліменти підлягають стягненню з 04.06.2025 року.

Враховуючи, що відповідач позов визнав і таке визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, тому на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.75, 77, 84, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст.ст.4, 10, 76, 141, 264-265, 268, 273, 365, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Бабин Іллінецького району Вінницької області, ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 червня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Бабин Іллінецького району Вінницької області, ІПН НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: