МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/2966/24

Провадження № 1-кп/945/472/25

УХВАЛА

Іменем України

09 липня 2025 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді  ОСОБА_1 , за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

прокурора       ОСОБА_3 ;

захисника  ОСОБА_4 ;

обвинуваченого     ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з розгляду кримінального провадження №62023150010001329 від 20.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

встановив:

У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Строк дії запобіжного заходу спливає 11 липня 2025 року.

Прокурором під час судового засідання було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» стосовно ОСОБА_5 , на обґрунтування якого зазначено про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказане клопотання просив задовольнити з мотивів, викладених у ньому.

Захисник у судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 вказав, що ризики, заявлені прокурорм є надуманими, проте, враховуючи хворобливий стан його підзахисного та неможливість на даний час ним особисто організувати соціально-побутові умови, заперечував проти продовження дії запобіжного заходу, просив його змінити та помістити ОСОБА_5 до психіатричного закладу. Вважає, що в умовах СІЗО відсутнє належне медичне забезпечення.

Обвинувачений ОСОБА_5 думку свого захисника підтримав.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження обраного раніше запобіжного заходу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за санкцією якого можливе призначення покарання безальтернативно у вигляді «позбавлення волі» строком до 12 років.

На даний час у кримінальній справі призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, яка знаходиться на виконанні експертів Миколаївської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування обвинуваченого від суду;

- ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого:

1) переховування від суду. Так, останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. Зазначена обставина сама пособі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

При оцінці наявності ризику переховування суд також враховує ту обставину, що матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей щодо наявних міцних соціальних зав`язків обвинуваченого, що могло би гарантувати присутність обвинуваченого в межах м. Миколаєва. Крім того, ОСОБА_5 має місце реєстрації в іншій області, де тривалий час і проживав: АДРЕСА_1 . Наведене створює обґрунтовані побоювання, що обвинувачений у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією, зможе переховуватись від суду, оскільки достатні стримуючі фактори відсутні.

2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Оцінюючи наявність цього ризику суд бере до уваги той факт, що судовий розгляд триває, тому суду потрібно буде допитати ще одного свідка для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. Анкетні дані допитаного під час досудового розслідування свідка обвинуваченому відомі, що не виключає можливість його подальшого спілкування, за наслідками якого останній може змінити свої покази на користь обвинуваченого. При оцінці існування цього ризику суд також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. І тому Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Саме тому, суд вважає існуючим ризик незаконно впливати на свідків.

При вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_5 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; репутацію обвинуваченого; відсутність жодних відомостей про міцність соціальних зв`язків, що ставить під сумнів можливість належного виконання обов`язків обвинуваченим; судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого.

Підстав для поміщення ОСОБА_5 до психіатричної медичної установи на даний час у суда не має. З метою визначення психічного стану здоров`я ОСОБА_5 , необхідності застосування до нього примусового лікування, призначено та триває проведення амбулаторної судової психіатричної експертизи. Доказів того, що стан здоров`я ОСОБА_5 перешкоджає подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства суду не надано, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосовано з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкриміновано та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених статтями 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу і не перестали існувати, а застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, не передбачене ч. 8 ст. 176 КПК України.

При обчисленні строку продовження запобіжного заходу суд враховує, що ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2025 року запобіжний захід був продовжений до 11 липня 2025 року включно. За таких обставин, строк продовження дії запобіжного заходу слід рахувати з 11.07.2025.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, розмір застави залишити у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 176-178, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, на 60 діб до 08 вересня 2025 року включно, що є не більше ніж 60 днів з дати закінчення строку дії попередньої ухвали від 12 травня 2025 року.

Визначити розмір застави, після внесення якої обвинувачений повинен бути звільнений з-під варти, у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на  ОСОБА_5 у разі звільнення під заставу такі зобов`язання:

-прибувати за кожною вимогою суду;

-не відлучатися з с. Олександрівка Кіровоградської області, без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора та суд, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Попередити ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5(п`яти)днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суддя                                                         ОСОБА_6    

09.07.2025