Справа № 523/5168/25

Провадження №2/523/3567/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"07" липня 2025 р. Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді – Бузовського В.В.,

при секретарі – Петровської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, -

встановив:

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача суму боргу за договором кредиту в розмірі 21 801,48 грн. В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав, надавши відповідачу кредит. У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в наслідок чого утворилася заборгованість, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до Закону України від 26.02.2025 року №4273-ІХ, Суворовський районний суд м. Одеси з 02.05.2025р., перейменовано на Пересипський районний суд м. Одеси.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 14).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином (а.с.72), причини неявки не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності не надходила, відзив на позов не подавав.

Суд ухвалює заочне рішення за відсутності учасників справи відповідно до ст. 280-283 ЦПК України, про що не заперечував представник позивача.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що 08.05.2024р., ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Відповідач уклали Кредитний договір № 139592 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику й Паспортом споживчого кредиту, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації проживання.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Пунктом. 3.2. Правил до Кредитного договору передбачено, що Позичальник у Заявці зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов`язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел (п.п. 3.4., 3.6. Правил). Таким чином ТОВ, перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 58004, зокрема, 05.01.2024р. Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Згідно з ст. 12 вищезгаданого Закону, такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. З наданого Позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім цього, підписання Відповідачем договору про надання кредиту за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора є належним та допустимим доказами, якими підтверджено укладання між сторонами кредитного договору. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №o 404/502/18 (провадження №o 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №o 732/670/19 (провадження №o 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі №o 524/5556/19 (провадження №61-16243ск20), від 10 червня 2021 року у справі №o 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20).

Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 21 100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

08.05.2024р., ТОВ перерахувало грошові кошти в сумі 14 474,00 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_2 xxxx xxxx 8101 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «ФК «Кредіплюс». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних Доручень.

Згідно із ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, Позивачем долучено всі наявні докази, що передані в результаті факторингового ланцюгу та підтверджують зобов`язання Відповідача за кредитним договором. Зокрема, проте не виключно, доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором становить – 21 801,48 грн., в тому числі: 14 474,00 грн. - заборгованість по кредиту; 6 626,48. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 701,00 грн – комісія. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання.

В подальшому 10.10.2024р., ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 10102024, відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 139592.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України). Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів. Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Враховуючи наведене, Позивачем належним чином було доведено факт отримання кредитних коштів Відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення. В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача в зазначеному розмірі.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с. 1).

На підставі ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, умов кредитного договору, керуючись ст. ст. 12, 13, 95, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою:  АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою:  АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м. Київ) суму боргу за кредитним договором № 139592 від 08.05.2024 року в розмірі 21 801 (двадцять одна тисяча вісімсот одна) гривня 48 коп., в тому числі: 14 474,00 грн. - заборгованість по кредиту; 6 626,48. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 701,00 грн – комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою:  АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м. Київ) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою:  АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м. Київ) витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30-ти днів з дня складення повного рішення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення рішення.

Судове рішення складено 07.07.2025 року.

Суддя: