Справа №2 - 316/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
Ім'ям України
26 травня 2008року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
в складі головуючого: судді Кір'яка А.В.
при секретарі Киці Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про встановлення житлового сервітуту, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача і просить суд:
- встановити безоплатний довічний сервітут щодо користування позивачем АДРЕСА_1
В обґрунтування своїх позовних вимог в заяві та судовому засіданні пояснив, що йому та його дружині ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом обліку та розподілу житлової площі Дніпродзержинського міськвиконкому 03.03.1998року, належала двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1Загальна площа квартири - 52,6кв.м., та житлова - 30,5кв.м. Вони разом з дружиною, а також їх син ОСОБА_2, відповідач по справі були в квартирі зареєстровані та фактично проживали в цій квартирі. Восени 2007р. його дружина тяжко захворіла. Наш син умовив їх подарувати йому вищевказану квартиру, щоб він після смерті матері не займався оформленням спадщини. 19.10.2007р. приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, був засвідчений договір дарування, відповідно до якого вони разом з дружиною подарували їх сину ОСОБА_2, спірну квартиру. 05.11.2007р. дружина позивача померла. На даний час позивач та відповідач продовжують проживати в спірній квартирі, позивач крім цього житла іншого житла не має. Після оформлення договору дарування на його користь відповідач ОСОБА_2 заявив, що має намір проживати в трикімнатній квартирі своєї дружини, що належить їй на праві власності, а подаровану йому позивачем квартиру бажає найближчим часом продати, а позивача вигнати. Відповідач заявив. Що не має наміру забезпечити його житлом. Позивач зареєстрований в спірній квартирі, фактично в ній проживає з дня її отримання, тобто з 1996року, іншого житла не має. Він пенсіонер за віком, хворіє на сахарний діабет, перебуває на обліку в онкологічному диспансері, і не має можливості заробити гроші та придбати нову квартиру. Відповідно до ст.156 ч.1 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ними у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з її власником. Відповідно до ст.401ч.1 ЦК України для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, може бути встановлене право користування чужим майном щодо нерухомого майна (сервітуту). Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач по справі ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, доповнив, що батька не виганяв, не заважав йому користуватись житловим приміщенням, та після об'явленої перерви по справі в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши позивача, враховуючи пояснення відповідача та вивчивши матеріали справи, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних про права та обов'язки сторін і тому в силу ст.169 ЦПК України справу може бути розглянуто та ухвалено рішення у відсутність відповідача за наявних у справі доказів. У задоволенні ж вимог позивача ОСОБА_1 повинно бути відмовлено з наступних підстав.
У відповідності до ст. 47 Конституції України кожний має право на житло. Держава створює умови, при яких кожний громадянин буде мати можливість збудувати житло, придбати у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути в примусовому порядку позбавлений житла інакше як згідно закону за рішенням суду.
Згідно ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
У відповідності до ст.402 ч.1 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Також згідно ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ними у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з її власником.
Таким чином, з приведених законодавчих норм вбачається, що житловий сервітут члена сім'ї власника приватної квартири, встановлений саме законом і дублювання, тобто, повторного встановлення рішенням суду, не потребує.
Ст. 403 ч.6 ЦК України передбачено, що сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є членом сім'ї (батьком) власника житлового приміщення ОСОБА_2, що підтверджується в судовому засіданні копією договору дарування . копією особового рахунку, копією довідки БТІ. Як бачимо, житловий сервітут члена сім'ї власника квартири встановлено законом. Згідно ст.403 ч.6 ЦК України він зберігає чинність навіть у разі переходу права власності на майно, щодо якого він встановлений, тобто, якщо право власності відповідача на вказану квартиру яким - не будь чином (дарування, купівля - продаж), перейде до інших осіб, позивач буде мати право користуватися цією квартирою.
Виходячи з викладеного та ст. 47 Конституції України, ст.ст. 16, 401 - 405 ЦК України, ст.156 ЖК України, та керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про встановлення житлового сервітуту відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кір'як А.В.