ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

          "15" травня 2008 р.                                                                      Справа №1/32

За позовом    Військовий прокурор Чернівецького гарнізонуі інтересах держави в особі Міністерства оборони України- Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці, Дніпровської експлуатаційної частини райну м.Київ

до Чернівецької міської ради

про зобов"язання визнання права власності - 307000,00 грн.

Суддя  Желiк Борис Євграфович

Представники:

позивача  1)Мельничук С.В., 2) Власова І.Б.          

відповідача не з'явився           

в засіданні приймали участь  Мавчан А.О.

СУТЬ СПОРУ:

 Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 4 квітня 2008 року за позовом Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м. Київ та підвідомчих йому установ: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці і Дніпровської Квартирно-експлуатаційної частини  району м. Київ до Чернівецької міської ради, у якому військовий прокурор  просить суд про наступне: зобов’язати Чернівецьку міську раду визнати будівлю №1 військового містечка №1, розташовану в м. Чернівці на вул..Фрунзе, 2-а такою, що перебуває в державній  власності та в оперативному управлінні Міністерства оборони України в особі підвідомчих йому установ, а саме:

- Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці площею 1011 кв.метрів;

- Дніпровської квартирно-експлуатаційної частини району м.Київ площею 208 кв.метрів.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі військовий прокурор Чернівецького гарнізону посилається у тому числі на наступні обставини і документи.

          Проведеною прокурорською перевіркою щодо належного обліку та збереження нерухомого військового майна встановлено, що 15.05.2007 року за вих. №733 начальник КЕВ м.Чернівці звернувся до Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації з проханням виготовити свідоцтво на право власності на будівлю за адресою: м.Чернівці, вул..Фрунзе, 2-а.

          Однак, відповідно до листа  Чернівецького міського голови №20\18-389 від 14.05.2007 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва з посиланням на те, що Чернівецька міська рада має намір підтвердити право власності на вказаний вище будинок.

          Відмовляючи у видачі свідоцтва про право власності на вказану вище будівлю Чернівецький міський голова посилається на те, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року №311 “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю” до комунальної власності відійшло  житловий та не житловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов’язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

          Вказане вище твердження суперечить вимогам чинного законодавства України.

          Так, зазначена вище будівля знаходиться на балансовому обліку в КЕВ М.Чернівці та Дніпровський КЕЧ району і використовувалась різними військовими частинами та утримувалась за рахунок бюджету Міністерства оборони з 1944 року по теперішній час.

          Відповідно до п.1 рішення №154 від 06 квітня 1948 року виконком Чернівецької міської ради депутатів трудящих передав КЕЧ Чернівецького гарнізону на баланс будинки згідно доданого списку, що займаються військовими частинами та військовослужбовцями під житло в тому числі і 5 будинків, які займало військове училище, в тому числі і будівля за адресою: м. Чернівці, вул.Фрунзе, 2-а.

          Крім того, відповідно до постанови Ради Міністрів Союзу СРСР №646-325-сс від 02.11.1951 року щодо передачі Чернівецькому гарнізону будівель, зайнятих військовими частинами та установами Радянської Армії військовому Міністерству колишнього СРСР та п.2 Рішення звуження виконкому Чернівецької обласної Ради від 28.11.1952 року за №31-09016 зазначений вище виконком передав Чернівецькому гарнізону будівлі, які зайняті військовими частинами та установами відповідно до додатку №2.

          Згідно із вказаним додатком Чернівецькому гарнізону було передано військове містечко №1 в складі 34 будівель, до яких належала і будівля №1 за адресою: м.Чернівці, вул..Фрунзе, 2-а.

          Відповідно до п.2 Рішення звуження виконкому Чернівецької  обласної Ради від 12 травня 1953 року №13-3022 зазначена будівля була відведена у безоплатне користування Міністерству оборони СРСР.

          На підставі вищевикладеного державне майно до теперішнього часу перебувало в оперативному володінні військового Міністерства СРСР, а далі й у господарському віданні Міністерства оборони України.

          Згідно ст.3 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

          З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюється у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

          Ухвалою від 22 квітня 2008 року розгляд справи судом було відкладено на 15 травня 2008 року за клопотанням відповідача.

          14.05.2008 року до суду надійшло клопотання від відповідача про надання йому додаткового часу для подання витребуваних судом додаткових  документів, на які зроблений запит до обласного архіву і у зв’язку з цим відкласти розгляд справи на інший день.

          Дослідивши матеріали справи, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги військового прокурора про зобов’язання міської ради визнати будівлю такою, що перебуває в державній власності в оперативному управлінні Міністерства оборони України в особі підвідомчих йому установ  господарському суду непідвідомчій, як такий, що за своєю предметністю не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України.

          Зокрема, що стосується спорів про захист права, та відповідно до п.1 наведеної вище частини 2 ст.16 ЦК України способом захисту права може бути “визнання права”, що не відповідає вимогам прокурора у цій справі, в зв’язку з чим провадження по ній підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

          Поряд з цим, суд звертає увагу прокурора на те, що питання про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю постановою Верховної Ради України було вирішено постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року №311 “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю”.

          Відповідно до п.2 зазначеної постанови міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, повинні були здійснити до 1 січня 1992 року передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком.

          Таким чином, для з’ясування питання щодо належності права власності на спірне у справі майно, позивачу необхідно звернутись до вищенаведеної постанови Кабінету міністрів України та відповідних правових актів, які були прийняті на виконання цієї постанови.

          Ґрунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись п.1 ст.80 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

                              Припинити провадження у справі.

Суддя                                                                  Б.Є. Желiк