ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р. Справа № 11/90

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіДемидової А.М.,

суддівКоваленко С.С. (доповідач), Воліка І.М.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Технології гідроочищення" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012р.

у справі№ 11/90 господарського суду Чернігівської області

за позовомТОВ "Технології гідроочищення"

доВідділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації

за участюПрокурора Ріпкинського району Чернігівської області

простягнення заборгованості 61062,00 грн.

За участю представників сторін

від позивача ОСОБА_4 дов., ОСОБА_5 дов.,

від відповідача ОСОБА_6 дов.,

від прокуратури Томчук М.О. посв.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Технології гідроочищення" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення 61062,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.10.2011 року у справі № 11/90 (суддя Бобров Ю.М.) позов задоволено. Стягнуто з Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації на корить ТОВ "Технології гідроочищення" 61062,00 грн. заборгованості. Вирішено питання про розподіл судових втрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року у справі № 11/90 (судді Суховий В.Г., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2011 року скасовано. Прийнято нове рішення, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з ТОВ "Технології гідроочищення" 612,00 грн. витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, ТОВ "Технології гідроочищення" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Технології гідроочищення" (Підрядник) та Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації (Замовник), в особі начальника відділу Насона В.Д. укладено Договори № 229 від 17.03.2009 р. на виконання робіт з очищення системи каналізації Великозліївської ЗОШ I-III ступенів, № 228 від 15.01.2009 р. на виконання робіт з очищення каналізації ЗОШ I-III ступенів смт. Ріпки; ЗОШ I-III ступенів в с. Вербичи, ЗОШ I-III ступенів в с. Замглай та ЗОШ I-III ступенів в с. Добрянка, відповідно до умов яких Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався виконати роботи з очищення системи каналізації Великозліївської ЗОШ I-III ступенів, а також ЗОШ I-III ступенів смт. Ріпки; ЗОШ I-III ступенів в с. Вербичи, ЗОШ I-III ступенів в с. Замглай та ЗОШ I-III ступенів в с. Добрянка. Загальна сума договору № 229 складає 11202,00 грн., а сума договору № 228 складає 49860,00 грн. (п. п. 1.1, 2.1 договорів № 229 та № 228).

Відповідно до п. 3.1 Договорів № 229 та № 228 за надання послуг з виконання робіт згідно п. 1.1 замовником сплачується підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт.

Згідно з п. 3.2 Договорів оплата здійснюється з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт, у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. Кінцевий розрахунок проводиться Замовником не пізніше 31.12.2009 року ( п. 3.3 Договорів).

Строк дії Договорів встановлено до 31.12.2009 р., але до повного виконання сторонами зобов'язань по цим Договорам. (п. 12.1 Договорів № 229 та № 228).

Суди встановили, що наявними в матеріалах справи, Актом приймання виконаних підрядних робіт Ф№ КБ-2В від 17.03.2009 р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт Ф№ КБ-3 (згідно яких вартість виконаних робіт склала 11202,00 грн.), Актом приймання виконаних підрядних робіт Ф№ КБ-2В від 18.01.2009 р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт Ф№ КБ-3 (згідно яких вартість виконаних робіт склала 49860,00 грн.) підтверджується, що Позивачем у відповідності до умов Договорів виконано роботи на загальну суму 61062,00 грн. Натомість, Відповідач доказів погашення вказаної заборгованості за договорами № 229 від 17.03.2009р. та № 228 від 15.01.2009 року в сумі 61062,00 грн.

суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо за договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і у погоджений строк або, за згодою заявника, - достроково.

Згідно приписів ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, керуючись нормами ст.ст. 509, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 61062,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Проте, з такими висновками суду попередньої інстанції, судова колегія Вищого господарського суду України не може погодитись з огляду на таке.

Так, суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не надано доказів на спірність факту виконання робіт, а саме, маршрутні або дорожні листи автомобіля, документи про відрядження водія, працівників позивача, тощо, які б свідчили про фактичне виконання робіт з очищення систем обумовлених правочином.

Разом з тим, такі помилкові твердження суду попередньої інстанції спростовуються фактичними обставинами встановленими судом першої інстанції, зокрема Договорами № 228 від 15.01.2009 р. та № 229 від 17.03.2009 р., що укладений між ТОВ "Технології гідроочищення" та Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації, а також складеними актами приймання виконаних підрядних робіт № Ф№КБ-2В від 17.03.2009 р., Ф№ КБ-2В за січень 2009 р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт Ф№ КБ-3.

Таким чином, беручи до уваги викладене, висновки апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог, в порушення вимог ст. 43 ГПК України не грунтуються на встановлених обставинах справи та не відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Разом з тим, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, висновки якого про задоволення позовних вимог ґрунтуються на встановлених обставинах справи і не суперечать нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ТОВ "Технології гідроочищення" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.12р. по справі № 11/90 скасувати.

3. Рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.11р. по справі № 11/90 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Суддя С.С. Коваленко

Суддя І.М. Волік