Справа № 2-951/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г. ,

при секретарі - Хлуд А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державного казначейства України, правонаступником якого є Державна казначейська служба України, за участю третьої особи без самостійних вимог: Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визначений неконституційним,-

В С Т А Н О В И В :

В березні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Державного казначейства України, за участю третьої особи без самостійних вимог Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визначений неконституційним, мотивуючи тим, що він є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, інвалідом 2 групи, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії. У відповідності до вимог ст.ст. 49, 50, ч. ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на отримання пенсії по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до підпункту 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. № 107-VI до статті 54 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, відповідно до яких позивачу як інваліду 2 групи, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії пенсія по інвалідності почала виплачуватись в розмірі 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі "Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 12, підпункту 15, пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. № 107-VI, просить стягнути з Держави України в особі Державного казначейства України на підставі ст.1175 ЦК України завдану йому матеріальну шкоду в сумі 119414,14 грн., що відповідає недоотриманій сумі пенсії та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача та позивач не з'явились, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника у зв'язку з неможливістю участі у розгляді справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд замінив відповідно до ст. 37 ЦПК України відповідача Державне Казначейство України на його правонаступника - Державну казначейську службу України на підставі положень Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Представник відповідача Державної казначейської служби України, правонаступником якого є Державна казначейська служба України та представник третьої особи Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області до судового засідання не з'явилися по невідомим суду причинам, хоча про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Тому, суд розглянув дану справу у відсутність сторін, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, інвалідом 2 групи, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії і має право на отримання пенсії по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Обов'язок по проведенню зазначених виплат покладено на Управління пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області.

Підпунктами 12, 15 пункту 28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю призначається в розмірі 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пп. 15 п. 28 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування шкоди, заподіяної актом, що визнаний неконституційним, згідно з приписом ч. 3 ст. 152 Конституції України, як норми прямої дії.

Частиною 3 ст. 152 Конституції України передбачено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Ст. 1175 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Разом з тим, як вбачається зі змісту Закону України «Про Конституційний Суд України», законодавець розмежовує поняття «неконституційність» та «невідповідність законам».

Зокрема, відповідно до ст. 19 вказаного Закону Конституційний Суд України виносить рішення з питань, порушених у заяві щодо нормативного акта або окремих норм, конституційність чи законність яких піддається сумніву. Якщо при розгляді справи буде виявлено невідповідність інших норм або актів, які в ході розгляду справи оцінювались Конституційним Судом України, він виносить рішення щодо неконституційності чи невідповідності законам акта або його окремих норм.

Таким чином, ст. 1175 ЦК України підлягає застосуванню тільки у тих випадках, коли нормативно-правовий акт органу державно влади визнається незаконним і скасовується. У випадках, коли закони чи інші правові акти або їх окремі положення визнають Конституційним Судом України неконституційними та у зв'язку з цим втрачають чинність, вказана норма не підлягає застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Слід зазначити, що правовідносини, які виникли між сторонами даної справи, регулюються нормами бюджетного законодавства та є такими, що мають соціальну природу.

А тому, відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, визначений законами України.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 19, 152 Конституції України, 174, 1175 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави України в особі Державного казначейства України, правонаступником якого є Державна казначейська служба України, за участю третьої особи без самостійних вимог: Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визначений неконституційним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т.Г. Ільєва