Судове рішення #22223843


Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 квітня 2012 р. № 2а- 522/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Бездітка Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення вартості матеріального забезпечення ,-


ВСТАНОВИВ:


Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою - АДРЕСА_1 - вартість матеріального забезпечення в сумі 36 грн. 43 коп. (тридцять шість грн. 43 коп.) - на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що Харківським міським центром зайнятості проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, в результаті якої комісією складений акт та зроблено висновок про те, що кошти виплачені службою зайнятості відповідачу за період з 01.02.2011 р. по 02.02.2011 р. в розмірі 36,43 грн. підлягають поверненню, про що складено наказ від 21.11.2011 року №1137.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи, були повідомленні своєчасно та належним чином. Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

На підставі вищевикладеного, відповідно до положень ст.41, ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін в порядку письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р. № 1533-III функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, та зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Судом встановлено, що 22 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де була зареєстрована з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1.

За заявою відповідача, 29 листопада 2010 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного згідно з наказом від 29.11.2010 року № НТ101129 і відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначена виплата допомоги по безробіттю з 29.11.2010 по 02.02.2011р.

Згідно з п. 5 Порядку, 11.11.2011 р. на підставі даних, отриманих від ДПА, позивачем складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №1602 - ДПА відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що ОСОБА_1 працювала на підприємстві Вокзал «Харків - Пасажирський ПЗ», згідно з договорами цивільно-правового характеру, а саме: від 01.02.2011 року №57 (строк дії з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року вартість робіт за лютий 2011 року, відповідно до акту виконаних робіт склала - 1200 грн.) та від 01.03.2011 року №67 (строк дії з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року - вартість робіт за березень 2011 року, відповідно до акту виконаних робіт склала - 1200 грн.).

Харківським міським центром зайнятості 21 листопада 2011 року виданий наказ «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1»за № 1137, в якому пропонувалось повернути кошти добровільно.

Відповідно до п. 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, Постанова правління Пенсійного Фонду Україна 13.02.2009 р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248 розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою де державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Пунктом 4 вказаного порядку передбачено, що для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботі за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 5,6 вказаного порядку передбачено, що за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7,8 вказаного порядку передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути виплачені кошти. У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно до п.7 Порядку, Харківським МЦЗ був направлений відповідачу лист-претензія від 22.11.2011 р. за № 17070 щодо повернення ОСОБА_1 коштів, виплачених як допомога по безробіттю за період з 01.02.2011 р. по 02.02.2011 р. в розмірі 36,43 грн. Вказаний лист був отриманий відповідачем 28.11.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, позивачем вчинені дії щодо встановлення обставин, які впливають на порядок виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, прийнято рішення в межах повноважень та відповідно до встановленого порядку та з визначених законом підстав про повернення матеріального забезпечення на випадок безробіття, яке надіслано відповідачу. На момент розгляду справи сума вартості матеріального забезпечення відповідачем не повернута.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та з ОСОБА_1 підлягає стягненню вартість матеріального забезпечення на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості в сумі 36,43 грн.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-


П О С Т А Н О В И В:


Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості матеріального забезпечення - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою - АДРЕСА_1 - вартість матеріального забезпечення в сумі 36.43 грн. (тридцять шість гривень 43 копійки) - на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.


Суддя Д.В.Бездітко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація