ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
УХВАЛА
Іменем України
< Список >
17 серпня 2011 р. Справа №2а-9137/11/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів - головуючої судді Алексєєвої Т.В. суддів Петренко В.В., Трещової О.Р.,, при секретарі судового засідання Лапшині В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Позивач в особі >
до начальника Сімферопольського слідчого ізолятору управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 Сімферопольського слідчого ізолятору управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим < Список > < Відповідач в особі > < Текст >
про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Прокуратура АР Крим
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Апеляційний суд АР Крим
про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій,
за участю представників:
від позивача - представник ОСОБА_5
від відповідача - представник Смоляков
третьої особи (Прокуратура АР Крим) -Афанасенко, Ковальов
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до начальника Сімферопольського слідчого ізолятору АР Крим ОСОБА_3, Сімферопольського слідчого ізолятору АР Крим про визнання незаконною бездіяльності відповідачів щодо не звільнення позивача з під варти 22.07.11 р. та зобов'язання відповідачів здійснити звільнення позивача з під варти.
Під час розгляду справи судом встановлено, що належним найменуванням відповідачів є начальник Сімферопольського слідчого ізолятору управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 та Сімферопольський слідчий ізолятор управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим.
В судовому засіданні представником Прокуратури АР Крим заявлено клопотання про закриття провадження по справі, так як справу належить розглядати в порядку кримінального судочинства.
Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що нормами Кримінально-процесуального кодексу України не передбачена можливість оскарження дії Сімферопольського слідчого ізолятору, який є суб'єктом владних повноважень.
Представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання прокуратури АРК та наполягав на закритті провадження по справі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 утримується в Сімферопольському слідчому ізоляторі управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим у зв'язку з розглядом кримінальної справи відносно нього, остаточне рішення у якій не прийнято та не набрало законної сили.
Постановою Апеляційного суду АР Крим від 12.05.2011 року ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 21.07.2011 року на підставі подання слідчого прокуратури АР Крим.
Після закінчення досудового слідства прокуратурою АР Крим у порядку статті 232 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) 18.07.2011 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 365 Кримінального кодексу України (далі - КК України), направлено до Апеляційного суду АР Крим для визначення підсудності та розгляду по суті. Зазначену кримінальну справу суд отримав 18.07.2011 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду.
18.07.2011 року отриману кримінальну справу головою Апеляційного суду АР Крим направлено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності з метою забезпечення найбільш об'єктивного і повного розгляду справи. У листі зазначено, що з цього часу, обвинувачений ОСОБА_1 триманням під вартою перераховується за вищевказаним спеціалізованим судом.
Супровідний лист Апеляційного суду АР Крим надійшов до Сімферопольського слідчого ізолятора 20.07.2011 року та з ним було ознайомлено ОСОБА_1 21.07.2011 року.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, третьої особи, суд дійшов висновку, що зазначений спір (позов) не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Чинним законодавством України підстави та порядок обрання та застосування запобіжного заходу, зокрема, взяття під варту, щодо підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальній справі; місця тримання осіб, взятих під варту; строки тримання під вартою; підстави та порядок продовження строків тримання під вартою; порядок обчислення строків тримання під вартою; порядок та підстави звільнення з-під варти; органи, уповноважені вирішувати питання, в тому числі й обов'язки начальника місця досудового ув'язнення у питанні щодо звільнення з-під варти обвинуваченого з певних підстав, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України.
При цьому адміністративний суд не наділений повноваженнями стосовно перевірки законності тримання осіб під-вартою або вирішення питання про їх звільнення.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законодавством України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту другого частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Суд зазначає, що орган чи посадова особа Державного департаменту з питань виконання покарань в України при реалізації ними своїх функцій щодо утримання обвинувачених під вартою, фактично забезпечують здійснення органами досудового слідства, прокуратури та судом кримінального судочинства.
А тому у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України вказані органи не є суб'єктами владних повноважень, не здійснюють владні управлінські функції, а тому не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності в порядку адміністративного судочинства.
Порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строків тримання під вартою, питання щодо зміни або скасування запобіжного заходу врегульовані ст.165 - ст. 165-3, 237 КПК України.
Згідно статті 237 КПК України питання щодо зміни або скасування запобіжного заходу має вирішуватися судом на попередньому розгляді кримінальної справи.
Таким чином, позов ОСОБА_1 стосується питань законності тримання його під вартою, пов'язаний з провадженням по кримінальній справі, у зв'язку з чим повинен розглядатися в порядку кримінального судочинства відповідно до приписів кримінально-процесуального законодавства.
Приймаючи до уваги, що юрисдикція адміністративних суддів згідно пункту 2 частини 3 статті 17 КАС України не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, суд прийшов висновку, що спір, який виник між позивачем та відповідачами не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічну правову позицію (щодо правового статусу державних органів - суб'єктів кримінального судочинства) викладено у спільному листі Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.03.11р. N 334/8/13-11 (11.03.2011 року N 259/0/4-11).
Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2011 року по справі № к-38314/10 підтверджено, що спори до органів Державного департаменту з питань виконання покарань в України при реалізації ними своїх функцій щодо утримання обвинувачених під вартою та звільнення з-під варти, не належать до адміністративної юрисдикції.
Згідно до < пункти ч.1 ст.157 КАС > суд закриває провадження у справі, якщо: справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до положень частини 3 статті 157 КАС України суд роз'яснює, що вирішення даної справи підлягає розгляду згідно чинному законодавству України відповідним компетентним судом загальної юрисдикції в порядку кримінального судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 165 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження в адміністративній справі №2а-9137/11/0170/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Сімферопольського слідчого ізолятору управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 та Сімферопольського слідчого ізолятору управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною бездіяльності відповідачів щодо не звільнення позивача з під варти 22.07.11 р. та зобов'язання відповідачів звільнити позивача з під варти.
Ухвала набирає законної сили протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо справу розглянуто у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує,, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.
Суддя підпис Алексєєва Т.В.
Суддя підпис Трещова О.Р.
Суддя підпис Петренко В.В.
17.08.2011