Справа № 2-1529/11

Провадження № 2/426/1426/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2012 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді -Рибакової В. В.

секретаря -Затуливітер Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області до ОСОБА_3, третя особа –ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області (далі –Фонд соцстраху) звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на такі обставини.

21.07.2007 року з громадянином ОСОБА_4 стався нещасний випадок на виробництві, про що був складений Акт № 3 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 05.09.2007 року. Причиною даного нещасного випадку були протиправні дії ОСОБА_3

Відповідно до п. 6 Акту № 3 ОСОБА_4 зробив зауваження ОСОБА_3 щодо гігієни користування туалетом. ОСОБА_3 бурно відреагував на зауваження, почав бити ОСОБА_4 У результаті чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку, важка контузія ОД.

Згідно довідки Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополя та Нікопольського району) УМВС в Дніпропетровській області ОСОБА_3 був засуджений за завдані тілесні ушкодження 06.05.2008 року строком на 5 років.

Відповідно до діючого законодавства Фондом соцстраху були призначені страхові виплати ОСОБА_4 За період з листопада 2007 року по листопад 2008 року Фондом соцстраху було виплачено страхових виплат (одноразова допомога в разі стійкої працездатності, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку) на загальну суму 41391 грн. 03 коп.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, позивач просить в порядку регресу стягнути з відповідача на свою користь 41391 грн. 03 коп. та понесені ним судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд на підставі ст.224 ЦПК України розглянув справу заочно.

Вивчивши матеріали справи, оглянувши кримінальну справу № 1-629/08 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України, прийшов до наступного.

Вироком Нікопольського міськрайонного суду від 06.05.2008 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (а.с.141-143 кримінальної справи). Вироком встановлено, що 21.07.2007 року приблизно в 22 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на своєму робочому місці, в коридорі аміачно-компрессорної кімнати ЗАТ «ПК Дніпровський», поблизу с. Кам’янське Нікопольського району Дніпропетровської області, в ході сварки, на підґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_4, умисно наніс йому декілька ударів кулаками в область голови і по тулубу, а коли ОСОБА_4 намагався ухилитись від ударів, що йому наносились, і нахилився вперед, то ОСОБА_3 наніс йому удар коліном в обличчя, в область правого ока, спричинив останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 872 від 25.12.2007 року тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синяка правого ока з крововиливом в білкову оболонку ока, гефеми, підвивиху кришталика правого ока з наставшою втратою зору на правому оці з 1 до 0, які в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою втрати загальної працездатності понад 1/3 (а.с.88,141-143 кримінальної справи).

Згідно п.6 Акту (спеціального) розслідування нещасного випадку, що стався 21.07.2007 року, комісія вважає, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4 пов'язаний з виробництвом (а.с.2-4).

Відповідно до п. 6 Акту № 3 від 05.09.2007 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, ОСОБА_4 зробив зауваження ОСОБА_3 щодо гігієни користування туалетом. ОСОБА_3 бурно відреагував на зауваження, почав бити ОСОБА_4 (а.с.5,6).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополь Дніпропетровської області № 1189 від 09.12.2007 року ОСОБА_4 були призначені страхові виплати (а.с.7,8,9). За період з 20.11.2007 року по 01.11.2008 року Фондом соцстраху було виплачено страхових виплат на загальну суму 41391 грн. 03 коп. (а.с.10).

Суд не може взяти до уваги доводи позивача про те, що з відповідача повинно бути стягнуто відшкодування шкоди на підставі положень ст. 1191 ЦК України з наступних підстав.

Так, згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначена норма передбачає право регресу особи у разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, заподіяну іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

Разом з тим, правовідносини, пов’язані зі страхуванням різних видів, регулюються нормами глави 67 ЦК України.

Згідно із ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, якій виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, суд приходить висновку, що страховик має права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового відшкодування; в разі проведення страхових виплат за договором особистого страхування (життя, здоров’я, працездатності, пенсійного забезпечення) страховик не має права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Також ст. 999 ЦК України передбачено, що законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно з преамбулою Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Згідно з ч.ч. 4,5 ст. 6 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” суб’єктом страхування є страховик –Фонд соцстраху. Об’єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров’я та працездатність.

Таким чином, страхування від нещасного випадку є обов’язковим особистим страхуванням.

Оскільки сфера Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” поширюється виключно на застрахованих осіб, страхувальників та страховика й цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами не врегульований правовий механізм відносин Фонду соцстраху, як страховика, з іншими особами –відповідальними за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю застрахованої особи, тому до таких правовідносин підлягають застосуванню загальні положення ЦК України щодо страхування.

З урахуванням наведеного та з огляду на положення ст.ст. 993,999 ЦК України, Фонд соцстраху, як страховик за обов’язковим соціальним страхуванням, не має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди потерпілому. А тому в позові Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополь Дніпропетровської області до ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 980,993,999,1191 ЦК України, Законом України „Про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:В. В. Рибакова