18.04.2012

Справа 2-91/12

РІШЕННЯ

Іменем України

18 квітня 2012 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого -судді Харабари І.В.,

при секретарі Дєдовій В.С.,

з участю:

- представника позивача Бабічук А.С.

- відповідачки ОСОБА_2

- представника відповідачки ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»подало до суду позовну заяву у якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»23778 гривень 97 копійок заборгованості за кредитним договором № CVXRRX34040090 від 19 вересня 2008 року та судові витрати у розмірі 237 гривень 79 копійок.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не визнала та пояснила, що дійсно 19 вересня 2008 року вона придбала меблі у кредит на суму 3303 гривні. Заяву на отримання споживчого кредиту вона підписувала, а з умовами надання споживчого кредиту її не було ознайомлено і копію даних умов вона не отримувала. Вона погасила вже суму споживчого кредиту у межах 10000 гривень. Вважає, що банк безпідставно нарахував їй заборгованість по комісії, пені та штрафах, оскільки тіло кредиту вона погасила.

Представник відповідача ОСОБА_3 вважає, що в задоволенні позову взагалі слід відмовити, оскільки відповідачка ОСОБА_2 умови про надання споживчого кредиту, які є без номера та дати взагалі не підписувала і копію даних умов їй не було вручено. Цивільним законодавством встановлено строк позовної давності по сплаті пені 1 рік, а позивач в односторонньому порядку змінив даний строк на термін 5 років, чим грубо порушив діюче законодавство. Вважає даний позов безпідставним.

Представник позивача Бабічук А.С. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідачка ОСОБА_2 при написанні заяви на отримання споживчого кредиту була ознайомлена з умовами надання даного кредиту, вона погасила тіло кредиту тільки у 2010 році і поскільки вчасно не погашала кредит, то їй було нарахована заборгованість по комісії, пені та штрафах.

Судом досліджено наступні докази: розрахунок заборгованості за кредитним договором № CVXRRX34040090 від 19 вересня 2008 року, копія заяви позичальника № CVXRRX34040090 від 19 вересня 2008 року, копії умов надання кредиту фізичним особам («розстрочка») (стандарт), копія паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, виданий 04 травня 2006 року Кельменецьким РВ УМВС України у Чернівецькій області, копія довідки про включення ПАТ КБ «Приват Банк»до ЄДРПОУ, копія банківської ліцензії від 05.10.2011 року № 22, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_2, копія витягу із Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк».

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк», в подальшому реорганізоване в публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»та відповідачкою ОСОБА_2 19 вересня 2008 року був укладений кредитний договір № CVXRRX34040090. Згідно даного договору відповідачка отримала кредит в розмірі 4121 гривня 75 копійок зі сплатою відсотків у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.09.2009 року, зі сплатою 158 гривень 15 копійок страхового платежу. Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання. Згідно даного договору відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати відповідні платежі за цим договором. Проте, станом на 17.11.2011 року відповідачка не виконала свої зобов'язання за договором, щодо оплати частки боргу у встановлений договором термін та не повернула позивачу заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 148 гривень 65 копійок, пеня за несвоєчасність виконанням зобов'язань за договором в сумі 22021 гривня 80 копійок, штраф фіксована частина у розмірі 500 гривень та штраф процентна складова у розмірі 1108 гривень 52 копійки. Загальна сума нарахованої заборгованості складає 23778 гривень 97 копійок.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідачка в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовилася від своїх зобов'язань за цим договором, порушила свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом також встановлено, що позивачем нараховано відповідачу неустойки відповідно до п.п.6.1 та 6.3 Умов надання споживчого кредиту, які по свої суті є одним і тим же видом відповідальності за порушення строків платежів по кредитному договору.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 22021 гривню 80 копійок пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штрафу -500 гривень як фіксованої частини, штрафу в сумі 1108 гривень 52 копійки, як процентної складової, переконливо свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто, законодавцем передбачено дві підстави для зменшення неустойки за рішенням суду: 1) значне перевищення розміру збитків та 2) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідачка погасила заборгованість за кредитом і в неї наявна заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 148 гривень 65 копійок, розмір неустойки у вигляді пені в сумі 22021 гривня 80 копійок значно перевищує розмір збитків - яка становить 148 гривень 65 копійок.

Таким чином, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки, нарахованої позивачем і стягнути з відповідача лише неустойку передбачену п.6.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам в розмірі, яка дорівнює сумі заборгованості по комісії, а саме 148 гривень 65 копійок, оскільки відповідно до ч.3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Така позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (рішення за реєстровим номером 19511605 та ухвали за реєстровими номерами 19511228,12964863,15726875,19520080,8038648,1175345011289049).

Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Враховуючи викладене вище суд вважає, що позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково і з відповідачки слід стягнути на користь позивача борг в сумі 297 гривень 30 копійки в тому числі: 148 гривень 65 копійок заборгованість по комісії за користуванням кредитом та пеню за несвоєчасність виконанням зобов'язань за договором в сумі 148 гривень 65 копійок.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.

Суд вважає, що позивачу слід повернути 23 гривні 19 копійок зайво сплаченого мита.

Враховуючи викладене вище, на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.3,8,10, 11,15, 60, 79, 88, 212- 216 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»297 (двісті дев'яносто сім) гривень 30 копійок боргу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.

Повернути публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк»23 (двадцять три) гривні 19 копійки зайво сплаченого мита

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кельменецький районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:/підпис/