СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
27 травня 2008 року | Справа № 2-8/256-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М. ,
суддів Латиніна О.А. ,
Прокопанич Г.К. ,
секретар судового засідання Яресько О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача, Руденко Віктор Павлович, довіреність № 2326 від 11.12.07, Державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління";
представник відповідача, не з'явився, Комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації";
представник третьої особи, не з'явився, Виконавчий комітет Ялтинської міської ради;
представник третьої особи, Ромашко Микола Вікторович, довіреність № 197/2 від 01.04.08, Санаторій "Чорномор'є";
представник третьої особи, не з'явився, Верховна Рада України;
представник третьої особи, Ганіна Ірина Леонідівна, довіреність № 467/28-50 від 23.05.08, Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
представник третьої особи, Літвінова Вікторія Вікторівна, довіреність № 197/1 від 01.04.08, Санаторій "Чорномор'є";
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 19 березня 2008 року у справі № 2-8/256-2008А
за позовом Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30, Ялта, 98600)
до Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського, 4, Ялта, 98600)
3-ті особи
1. виконавчий комітет Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, Ялта, 98600)
2. Санаторій "Чорномор'є" (вул. Виноградна, 12,Лівадія, Ялта, 98655)
3. Верховна Рада України (вул. Грушевського, 5, Київ, 01008)
4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18, Сімферополь, 95000)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2008 року у справі № 2-8/256-2008А (суддя С.А. Чумаченко) відмовлено у задоволені позову Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” до комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації”, за участю третіх осіб: виконавчого комітету Ялтинської міської ради, санаторію „Чорномор'є”, Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим про спонукання до виконання певних дій.
Постанова суду обґрунтована тим, що всі наявні в матеріалах справи документи та обставини справи вказують на право власності на спірне майно саме санаторія „Чорномор’є”, Служби Безпеки України, отже відсутні підстави щодо визнання протиправності внесення комунальним підприємством „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” до Реєстру права власності санаторію „Чорномор’є на протизсувні та берегозахісні споруди.
Не погодившись з даною постановою, Кримське республіканське підприємство „Протизсувне управління” звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не прийнятий до уваги той факт, що замовником будівництва спірних споруд виступило саме Кримське республіканське підприємство „Протизсувне управління”, у якого на балансі у теперішній час і перебувають спірні протизсувні та берегозахісні споруди.
Від санаторія „Чорномор’є”, Служби Безпеки України, надійшли заперечення на апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління”, у яких санаторій „Чорномор’є”, Служби Безпеки України, просить апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Зокрема, у запереченнях вказується, що Кримське республіканське підприємство „Протизсувне управління” виступило не замовником будівництва спірних споруд, а лише забудовником. Крім того, стверджується, що перебування на балансі спірних протизсувних та берегозахісних споруд не свідчить про те, що Кримське республіканське підприємство „Протизсувне управління” є їх власником.
Розпорядженням першого заступника Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 травня 2008 року була здійснена заміна суддів Дугаренко О.В. та Фенько Т.П. на суддів Прокопанич Г.К. та Латиніна О.А.
У судове засідання 27 травня 2008 року комунальне підприємство „Ялтинське бюро технічної інвентаризації”, виконавчий комітет Ялтинської міської ради та Верховна Рада України своїх представників не направили, про дату, час та місце слухання справи було повідомлено належним чином ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду та судовою повісткою від 15 травня 2008 року, які були відправлені рекомендованою кореспонденцією та отримані сторонами по справі, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши матеріали справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови господарського суду Автономної Республіки Крим виходячи з наступного.
Під час розгляду справи встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №73 від 11 березня 1959 року „Про затвердження меж та розмірів земельної ділянки, відведеного КДБ при Раді Міністрів СССР під будівництво санаторію” вирішено затвердити встановлені відділом землеустрою Кримського обласного Управління сільського господарства, межі земельної ділянки, відведеної Комітету Державної Безпеки при Раді Міністрів СССР під будівництво санаторію в Лівадійській селищній раді, погодженої зі суміжними землекористувачами в безперечному порядку. Комітету Державної Безпеки при Раді Міністрів СССР вирішено видати акт на право постійного користування землею, в затверджених даним рішенням межах на площі 17,08га.
Відповідно до положень статті 16 Земельного кодексу УРСР від 08 липня 1970 року відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Статтею 24 Земельного кодексу УРСР визначено, що залежно від цільового призначення кожної земельної ділянки, наданої в користування, землекористувачі мають право в установленому порядку зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будови і споруди.
У період 1971-1972 років на вказаній земельній ділянці були збудовані протизсувні та берегозахісні споруди, при цьому відповідно до державних актів прийняття протизсувних і берегоукріпних споруд № 12 від 25 рудня 1971 року і № 15 від 21 червня 1972 року вказані споруди будувалися за рахунок коштів, виділених на зазначені цілі Кабінетом Міністрів СРСР Кримському облвиконкому, забудовником цих споруд виступало Кримське протизсувне управління за дорученням державного органу Ради Міністрів УРСР.
Таким чином, спірні споруди були побудовані на земельній ділянці, яка була надана під будівництво санаторію, право на забудову прибережної смуги належить санаторію и власником результатів будівництва став санаторій „Чорномор’є”, як землекористувач.
Також слід зазначити, що рішенням 10-ї сесії 21-го скликання Лівадійської селищної ради № 45 від 13 червня 1992 року „Про затвердження меж землекористування санаторію „Чорномор’є” та видачі Держвного акту нового зразка” підтверджено право користування санаторієм „Чорномор’є” земельною ділянкою загальною площею 18,46 га, в тому числі: ділянка А –основна територія з пляжною зоною –18,28 га, ділянка Б –водоохоронна територія з ємкостями зберігання води –0,18 га.
Санаторію „Чорномор’є” Лівадійською селищною радою 24 грудня 1993 року видано Державний Акт серії КМ на право постійного користування землею загальною площею 17,04 га в межах згідно з планом користування.
Крім того, ремонт і впорядкування берегоукріпних і протизсувних споруд, а також пляжу санаторію відбувалось за рахунок державних коштів через Медичне управління ГОЗУ КДБ СРСР, що підтверджує:
кошторис на впорядкування набережної пляжу санаторію „Чорномор’є” по типу санаторію „Нижня Ореанда” від 26 травня 1976 року, затверджений КДБ при Раді Міністрів СРСР у сумі 54 тис. 367 руб.,
звідний кошторис на капремонт берегоукріпних споруд санаторію „Чорномор’є” від 15 грудня 1983 року, затверджений начальником ВМУ КДБ СРСР генерал-майором В.Г. Борисовим у сумі 350 тис.60 руб.,
кошторис на ремонт пляжних споруд санаторію „Чорномор’є” від 12 березня 1987 року, затверджений заступником начальника санаторію “Чорномор’є”ВМУ КДБ СРСР Мастеновим Н.А. у сумі 33тис. 105 руб.
У період з 2000 по 2003 роки Служба безпеки України виділила на капітальний ремонт берегоукріпних і протизсувних споруд санаторію „Чорномор’є” Служби безпеки України кошти в сумі 2357901 грн., що підтверджується робочим проектом реконструкції берегоукріпних споруд санаторію „Чорномор’є” від 1999 року (замовник АГУ СБ України) у сумі 1999867,00 грн.
16 жовтня 2001 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради, санаторію „Чорномор’є” на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 238 від 14 квітня 1994 року видано Свідоцтво № 867 про право власності на будівлі та споруди відповідно до якого, виконавчий комітет Ялтинської міської ради засвідчує, що будівлі та споруд санаторію „Чорномор’є”, що розташовані в смт Лівадія, по вул. Виноградна, 12 належать Державі в особі Верховної Ради України на праві державної власності.
В обґрунтування позовних вимог Кримське республіканське підприємство „Протизсувне управління” посилається на те, що відповідно до внесених Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 444-3/03 від 19 лютого 2003 року змін до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 982-2/2000 від 15 лютого 2000 року, був затверджений Перелік берегозахисних і протизсувних споруд, які належать Автономній Республіці Крим, та які знаходяться на балансі Кримського республіканського протизсувного управління, згідно Додатку 3, та відповідно до пункту 17, якого визначено, що до складу берегозахисних і протизсувних споруд, які належать Автономній Республіці Крим входять берегозахисні і протизсувні споруди санаторію „Чорномор’є”.
Однак, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що реєстрація права державної власності на будівлі санаторію „Чорномор’є”, в тому числі споруди по інвентарній справі № 6024-М –форма №4: № 4, 1, 7, 11, 14, 17, 25, 27, 407, 408, 2, 3, 6, 8, 12, 13, 15, 16, 18, 24, 26, 28, розташованого за адресою: смт Лівадія, вул. Виноградна, 12 в цілому проведена на підставі свідоцтва про право власності № 867 від 16 жовтня 2001 року, виданого виконавчим комітетом Ялтинської міської ради.
Свідоцтво № 867 про право власності на будівлі та споруди від 16 жовтня 2001 року відповідно до якого виконавчий комітет Ялтинської міської ради засвідчує, що будівлі та споруд санаторію „Чорномор’є”, що розташовані в смт Лівадія, по вул. Виноградна, 12 належить Державі в особі Верховної Ради України на праві державної власності, було видане санаторію „Чорномор’є” до внесення 19 лютого 2003 року Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 444-3/03 змін до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 982-2/2000 від 15 березня 2000 року.
Пунктом 1.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом № 7/5 Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, закріплено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації.
Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно закріплено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, до яких, зокрема, відносяться свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.
Судова колегія також вважає необґрунтованими доводи апелянта, про те, що, перебування спірних протизсувних та берегозахісних споруд на балансі Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” відповідно до Акту інвентаризації берегоукріпних споруд, складеного 25 вересня 2003 року комісією, яка створена розпорядженням Ялтинського міського голови № 17, свідчить про право власності на ці споруди Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління”, оскільки, пунктом 7 Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності” закріплено, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності, тому що баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності.
Виходячи з викладеного, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в постанові місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
За таких обставин вимоги Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління”, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2008 року у справі № 2-8/256-2008А відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2008 року у справі № 2-8/256-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді О.А.Латинін
Г.К. Прокопанич