Справа № 22- 8082 Головуючий в 1 інстанції- Арабей Т.Г.
Категорія -23 Доповідач- Бабенко П.М.
РІШЕННЯ іменем України
26 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого- судді Пономарьової О.М..
судців- Бабенка П.М. ,Стельмах Н.С. при секретарі - Пометун CM.
за участю позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_1, його адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 29.06.06 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2001 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.Просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 3423,84 ДМ за курсом НБУ, на відшкодування моральної шкоди 5000 грн., судові витрати в сумі 89,50 грн. На обгрунтування позову послався на те, що в липні 2000 року з вини відповідача, який керуючи належним йому автомобілем ЗІЛ-138,порушивши правила дорожнього руху, на вул..Щорса в м.Донецьку, не перестроївшись звернув наліво на перехресті з пр. Ватутіна, в результаті чого здійснив зіткнення з його автомобілем „Рено", в результаті чого цьому автомобіль „Рено" зазнав механічних пошкодженнь, йому спричинено матеріальну та моральну шкоду.
Рішенням Калінінського районного суду м.Донецька від 29.06.06 року частково задоволені вказані позовні вимоги позивача, стягнуто на його користь на відшкодування матеріальної шкоди завданої у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою з ОСОБА_1 4031 грн.., моральної шкоди - 1500 грн., судових витрат 1523,76 грн. та витрати з інформаціонно-технічного забезпечення справи- 30 грн. ,в решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду та повернути справу на новий розгляд ,посилаючись на те, що це рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
В судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, зазначивши, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи ,перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити з наступних підстав:
Згідно з вимогами СТ..440, 440-1, 450 ЦК Української РСР ( в ред.. 1963 року) який був чинним на час виниклих правовідносин, шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою,яка заподіяла шкоду, за винятком випадків,передбачених законом. Особа,яка заподіяла шкоду, звільняється від йї відшкодування,якщо доведе,що шкода заподіяна не з його вини.
Моральна ( немайнова) шкода,заподіяна громадянину діями іншої особи,яка порушила її законні права, відшкодовується особою, яка спричинила шкоду,якщо не доведе,що ця шкода заподіяна не з її вини.Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, Характеру дій особи,яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань,а також інших негативних наслідків,але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Організації та громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для навколишніх (транспортні організації, промислові підприємства, будівництва, власники автомобілів тощо) зобов'язані відшкодувати шкоду,заподіяну джерелами підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода винила внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Судом встановлено, що 06.07.2000 року о 14.10 год. позивач ОСОБА_2 на належному йому автомобілі „Рено" НОМЕР_1 рухався по вул.Щорса у крайньому лівому ряді із швидкістю 50-60 км на годину ,а в попутному напрямку по лівому ряду рухався автомобіль ЗІЛ-130 НОМЕР_2 під керуванням його власника-відповідача у справі ОСОБА_1, який на порушення вимог п.10.4 , п.10.1 та п.10.3 Правил дорожнього руху, перед поворотом ліворуч завчасно не зайняв крайнє ліве положення, став виконувати поворот ліворуч у двір будинку АДРЕСА_1. При цьому він не переконався, що цей маневр буде безпечним для транспортних засобів, що рухаються по лівій смузі і не дав дорогу автомобілю, під керуванням позивача, в результаті чого сталось зіткнення автомобілів не зважаючи на те, що позивач загальмував свій автомобіль. Автомобілю „Рено" спричинено механічні пошкодження, в результаті чого позивачеві спричинено матеріальну шкоду в сумі 5374,67 грн. у вигляді витрат на його відновлення.
Також судом встановлено вина відповідача в ДТП -75% ,та вина позивача - 25%.
Але у даній дорожній обстановці установивши небезпеку для руху,позивач мав технічну можливість зупинити автомобіль шляхом гальмування попередивши зіткнення, але зробив це несвоєчасно, чим також порушив вимоги п.12.3 вказаних Правил.
З урахуванням ступеню вини відповідача та тієї обставини, що дії відповідача знаходяться у причинному зв'язку з настанням вказаних наслідків ,судом стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди позивачеві 4031 грн.
Також з урахуванням вини самого позивача стягнуто на відшкодування моральної шкоди на його користь 1500 грн. з відповідача.
Частково задовольняючи позов в частині відшкодування матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив з встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства. Висновки його відповідають цим обставинам та вимогам матеріального закону, підтверджені протоколом огляду місця ДТП, поясненнями сторін та свідків, висновком повторної судово-автотехнічної експертизи і нічим не спростовані. Тому рішення в цій частині є обґрунтованим та законним.
На той же час, частково задовольняючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не навів будь - яких переконливих мотивів на це і не врахував, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини обох водіїв - сторін у справі, позивач не надав судові ніяких доказів на те, що він через пошкодження автомобіля втратив життєві стосунки з матір'ю, також не вказав в чому саме ще полягає моральна шкода, яка йому спричинена і не довів її доказами.
Крім того, суд не врахував, що позивач не зазнав у ДТП фізичних пошкоджень і фізичних страждань ,автомобіль позивач відремонтував через нетривалий після ДТП і користується ним .
За таких обставин у суду не було підстав для ухвалення рішення про відшкодування моральної шкоди і не убачаються вони наразі. Тому рішення у цій частині слід скасувати і відмовити позивачеві в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди. В решті рішення суду слід залишити без змін.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд неповно встановив обставини справи, не перевірив обставини справи на місці дорожньо-транспортної пригоди, не врахував висновки попередньої судово- автотехнічної експертизи, проведеної в Донецькому НДІ судових експертиз та висновок спеціаліста (на думку відповідача-це висновок експертизи), справа 2-13/04 Калінінського райсуду м. Донецька за скаргою на постанову ДАІ, а.с.28-29,
110-113 ) та не врахував висновки суду про невстановленість його вини в ДТП у рішенні Калінінського райсуду від 20.02.04 року за його скаргою на постанову ДАІ про притягнення його до адміністративної відповідальності, не можуть бути прийняті до уваги.
З матеріалів справи убачається, що судом проведено огляд місця події за клопотанням сторін, надана належна оцінка усім доказам у справі, в тому числі і висновкам експертів та спеціалістів,прийнято до уваги,що попередні висновки буди зроблені на неповних обставинах,а висновки повторної експертизи - з урахуванням усіх обставин справи, у тому числі на підставі даних огляду місяця події.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, п.З ч.І ст.307, 309 ,313-316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 29 червня 2006 року змінити. Скасувати це рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 1500 грн. і в задоволенні цієї частини позову відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий;,
Судді;