Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
27 березня 2012 р. №2а-17715/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,
за участю: представника позивача - Федоренка О.А.,
представника відповідача - Малахової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС - Б", Приватного підприємства "БАВАРІЯ - Ф" про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за нікчемним правочином, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: стягнути з ПП "БАВАРІЯ - Ф" компенсацію вартості наданого за договором поставки №28/06/1 товару у розмірі 200 000 грн. на користь держави; стягнути з ТОВ "БАЗІС - Б" компенсацію вартості наданого за договором поставки №28/06/1 товару у розмірі 200 000 грн. на користь держави.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ "БАЗІС - Б" та ПП "БАВАРІЯ - Ф" у серпні 2011 року на загальну суму 509306,40 грн. (в т.ч. ПДВ 84884,40 грн.).
Зазначив, що листом від 27.10.2011 року №3505/7/23-315 від ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова позивачу надіслано акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства "БАВАРІЯ - Ф" (код ЄДРПОУ 31635757) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011 року". При цьому, в ході перевірки ПП "БАВАРІЯ - Ф" встановлено, що підприємство відсутнє за юридичною адресою. ВОВПЗ по обслуговуванню Орджонікідзевського району м.Харкова ВПМ Чугуївської ОДПІ за результатами проведених заходів відносно діяльності ПП "БАВАРІЯ - Ф" (код 31635757) встановлено, що зазначене підприємство зареєстровано за юридичною адресою: Харків-61106, вул. Плиткова, буд. 12, (адреса масової реєстрації). Під час здійснення неодноразових виходів на податкову адресу підприємства з метою вручення запиту щодо надання копій документів та пояснень з приводу взаємовідносин з контрагентами посадових осіб даного підприємства встановлено не було.
Згідно наявної у ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова інформації, опитаний відділом податкової міліції директор ПП "БАВАРІЯ - Ф" ОСОБА_3, давав плутані, поверхневі свідчення, що носять загальний характер та не конкретизують фінансово-господарську діяльність підприємства, зокрема, не зміг назвати своїх основних постачальників та покупців, обставини укладання господарських угод, предмет цих угод, механізм проведення фінансово-господарських операцій, способи оплати, транспортування, наявність заборгованості.
Згідно висновку ВОВПЗ по обслуговуванню Орджонікідзевського району м.Харкова ВПМ Чугуївської ОДПІ №2 від 17.10.2011р. щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП "БАВАРІЯ - Ф" встановлені обставини, які свідчать, що господарська діяльність має наступні ознаки нереальності здійснення:
- відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;
- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів;
- неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо;
- платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень;
- платник був обізнаний щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (у відношенні платника раніше були складені акти (довідки) перевірок, в яких зазначалось про дефекти у статусі їх контрагентів, тощо).
Також позивач вказав на відсутність факту реального вчинення ПП "БАВАРІЯ - Ф" господарських операцій у серпні 2011 року, у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ "БАЗІС Б" на суму ПДВ - 84884,40 грн., зазначив, що транспортування товару та вантажні роботи згідно наданих пояснень проводились постачальником товару - ПП "БАВАРІЯ - Ф", однак документи, що підтверджують факт транспортування товару, до перевірки не надані.
В ході проведення перевірки не встановлені відповідні первинні документи, що підтверджують факт відвантаження товару. Згідно наявних документів, на підставі яких проводилась перевірка, до перевірки не надано належним чином оформлених транспортних та супроводжувальних документів підтверджуючих переміщення товару від постачальника до покупця, довіреностей, журнал реєстрації довіреностей), та інших документів, які передбачено вимогами діючого законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС - Б" у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд у задоволенні позовних вимог податкового органу відмовити у повному обсязі.
Вважає позов необґрунтованим та таким, що суперечить приписам ст. 203, 204, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України.
З позиції відповідача, господарська операція, здійснена між ТОВ "БАЗІС - Б" та ПП "БАВАРІЯ - Ф" у серпні 2011р., носить реальний характер та підтверджена належними первинними документами.
При цьому, вважає судження позивача про нікчемність спірного правочину помилковим, оскільки таке судження не доведено ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, а акт перевірки від 14.11.2011 року №5351/2305/33066964 не містить доказів на підтвердження вчинення ТОВ "БАЗІС - Б" та ПП "БАВАРІЯ - Ф" нікчемного правочину.
Представник другого відповідача - Приватного підприємства "БАВАРІЯ - Ф" - у судове засідання не прибув, заяв чи клопотань на адресу суду не надав, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення серія УХК №076341, виданого 10.11.2010 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, згідно наказу на проведення документальної невиїзної перевірки від 11.11.2011р. №2363, старшим державним податковим ревізором - інспектором II рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Сертаковою Вікторією Володимирівною згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС - Б" (код ЄДРПОУ 33066964) з питань перевірки відомостей взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "БАВАРІЯ - Ф" (код ЄДРПОУ 31635757) за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт №53512305/33066964 від 14.11.2011 року, яким встановлено порушення: ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Зокрема, в акті №53512305/33066964 від 14.11.2011 року зазначено про неможливість підтвердження факту транспортування товару від покупця до постачальника у зв'язку із відсутністю товарно-транспортних накладних, та про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ "БАЗІС - Б" та ПП "БАВАРІЯ - Ф" за серпень місяць 2011 року на загальну суму 509306,40 грн. (в т.ч. сума ПДВ 84884,40 грн.).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п.1.1 п.1 Договору поставки від 28.06.2011 року №28/06/1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАЗІС - Б" (Покупець) та Приватним підприємством "БАВАРІЯ - Ф" (Продавець), Продавець продає, а Покупець оплачує товарно-матеріальні цінності, відповідно до відвантажувальних документів. П.п.1.3 п.1. вказаного Договору визначено, що асортимент, кількість та вартість товару зазначаються у видатковій накладній.
На виконання вищевказаної угоди ПП "БАВАРІЯ - Ф" на адресу ТОВ "БАЗІС - Б" виписані наступні видаткові накладні:
- №РН-0308-21 від 01.08.2011 року, яка підтверджує факт відвантаження Продавцем на користь ТОВ "БАЗІС - Б" припою ПОС-40, чушка у кількості 1506 кг. на загальну суму 211442,40 грн.;
- №РН-0308-13 від 03.08.2011 року, яка підтверджує факт відвантаження Продавцем на адресу ТОВ "БАЗІС - Б" припою ПОС-40, чушка у кількості 1160,00 кг. на загальну суму 162864,00 грн.;
- №РН-2508-08 від 25.08.2011 року, яка підтверджує факт відвантаження товару - припою ПОС-40, чушка у кількості 1000,00 кг. на загальну суму 135 000 грн.
За фактом проведеної поставки товарів ПП "БАВАРІЯ - Ф" на адресу ТОВ "БАЗІС - Б" виписані наступні податкові накладні: №101 від 01.08.2011 року на загальну суму 211442,40 грн. в тому числі ПДВ - 35 240,40 грн.; №127 від 03.08.2011 року на загальну суму 162864,00 грн. в тому числі ПДВ - 27144,00 грн.; №349 від 25.08.2011 року на загальну суму 135000,00 грн. в тому числі ПДВ - 22 500,0 грн.
Оплата за поставлений товар здійснена ТОВ "БАЗІС - Б" на загальну суму 374 306,4 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №273 від 16.08.2011 року на суму 60000 грн., №275 від 17.08.2011 року на суму 45000 грн., №282 від 25.08.2011 року на суму 75000 грн., №289 від 31.08.2011 року на суму 120000 грн., №298 від 12.09.2011 року на суму 31442,40 грн., №299 від 12.09.2011 року на суму 42864,00 грн.
Транспортування товару від ПП "БАВАРІЯ - Ф" до ТОВ "БАЗІС - Б" було здійснено ФО-П ОСОБА_2, що підтверджується товарно-транспортними накладними серії АВК №14092 від 01.08.2011 року, серії АВК №14187 від 03.08.2011 року, серії АВК №14316 від 25.08.2011 року.
Враховуючи наведене судом встановлено, що оприбуткування товару ТОВ "БАЗІС - Б" здійснювалося на підставі отриманих від ПП "БАВАРІЯ - Ф" видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.
Бухгалтерський та складський облік операцій з надходження товару (припою ПОС-40. чушка) від ПП "БАВАРІЯ - Ф" на підприємстві ТОВ "БАЗІС - Б" відображено наступними бухгалтерськими записами: одержання від постачальника товару, оприбуткованого на складі: дебет субрахунку 281 "Товари на складі" - кредит субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; відображено податковий кредит з ПДВ при здійсненні закупівлі товару: дебет субрахунку 6441 "Податковий кредит " - кредит субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; проведено оплату за товар: дебет субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - кредит субрахунку 311 "Поточні розрахунки в національній валюті".
Суд зазначає, що вищевказані первинні документи засвідчують факт виконання відповідачами зобов'язань з поставки товару та оплати вартості товару шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.
Крім того, вказані документи не мають недоліків, які в силу ст.44 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року №168/704) спричиняють втрату вказаними первинними документами юридичної сили і доказовості.
При вирішенні спору суд керується вимогами частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
При цьому, ч.1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Слід зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки №1305/33066964 від 14.11.2011 року, не спростовують встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочинів вчинених між ТОВ "БАЗІС - Б" та ПП "БАВАРІЯ - Ф" .
Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 статті 228 ЦК України).
Відповідно до п.11 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Суд зазначає, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова не надано доказів на підтвердження факту оскарження спірного правочину у судовому порядку та наявності рішень судів про визнання недійсним спірного правочину.
Відповідно до ч.1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
З приписів вищевказаної статті вбачається, що застосування її можливе лише у випадку наявності наміру у сторін вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009р., при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Під час судового розгляду справи позивачем не надано доказів порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які неправомірно діяли від імені посадових осіб (службових) осіб платників податків за вчинення злочинів: за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України), ухилення від сплати податків (ст.212 КК України), проведення фіктивного підприємництва (ст.205 КК України), службове підроблення (ст.366 КК України) чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків підприємства (ст.358 Кримінального кодексу України), що могло б підтверджувати наявність у сторін правочину умислу на порушення публічного порядку.
Враховуючи вищевикладене, судження позивача про нікчемність правочину є безпідставним та не доведеним.
Судом з'ясовано та підтверджено під час розгляду справи, що в основу висновків відповідача про порушення ТОВ "БАЗІС - Б" вимог чинного законодавства покладено висновки акту ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства "БАВАРІЯ - Ф" (код ЄДРПОУ 31635757) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011 року", який надійшов на адресу позивача листом за №3505/7/23-315 від 27.10.2011 року.
Зазначені висновки ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП "БАВАРІЯ - Ф" зроблені з огляду на:
- відсутність руху активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;
- відсутність фізичних, технічних та технологічних можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів;
- неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо;
- незнаходження платника за місцезнаходженням;
- факту обізнаності платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (у відношенні платника раніше були складені акти (довідки) перевірок, в яких зазначалось про дефекти у статусі їх контрагентів, тощо).
Разом з цим, зазначені висновки зроблені податковим органом без дослідження конкретних угод та первинних документів, складених на їх виконання.
Суд зазначає, що відсутність в розпорядженні податкового органу документів суб'єкта господарювання, не знаходження юридичної особи за адресою місцезнаходження, або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, та для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів.
Таким чином, податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що мета укладення договорів не відповідала дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договір укладено з метою отримання податкової вигоди шляхом заниження податкових зобов'язань. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки ТОВ "БАЗІС - Б" у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів з Приватним підприємством "БАВАРІЯ - Ф", податковим органом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
При цьому, наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.
Оскільки доводи Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо нікчемності правочину, укладеного між ТОВ "БАЗІС - Б" та ПП "БАВАРІЯ - Ф" №28/06/1 від 28.06.2011 року не підтверджені належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про неможливість застосування до вчиненого правочину наслідків передбачених ст. 208 ГК України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1, 2 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1 статті 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За викладених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про застосування до нікчемних угод наслідків передбачених ст.207 ЦК України та стягнення з ПП "БАВАРІЯ - Ф" та ТОВ "БАЗІС - Б" на користь держави компенсацію вартості товару наданого за договором поставки №28/06/1, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС - Б", Приватного підприємства "БАВАРІЯ - Ф" про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за нікчемним правочином - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 03.04.2012 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.