АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/933/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 2,56 Токова С.Є.

Доповідач в апеляційній інстанції

Храпко В. Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоХрапка В.Д.

суддівНовікова О.М., Вініченка Б.Б.

при секретаріПоповій М.О.

з участю адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_9, Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_10 про визнання права власності на арештоване майно, виключення його з-під арешту та зняття заборони на його відчуження , -

в с т а н о в и л а :

В липні 2010 року ОСОБА_7 пред'явив позов до ОСОБА_9 Соснівського ВДВС Черкаського РУЮ про визнання права власності на арештоване майно, виключення його з-під арешту та зняття заборони на його відчуження. Позивач зазначає, що з 08.04.1983 року по 30.05.2008 року перебував у шлюбі з ОСОБА_9 Під час шлюбу сторонами була придбана квартира АДРЕСА_1, яка являється спільною сумісною власністю подружжя. 22.06.2010 року він дізнався, що на квартиру Соснівським відділом ДВС Черкаського МУЮ було накладено арешт та оголошена заборона на її відчуження. Позивач вважає, що незаконно накладено арешт на майно та заборону на відчуження квартири і цим самим порушують його права. З таких підстав просив суд визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, виключити квартиру з-під арешту та зняти заборону відчуження.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2011 року у задоволення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_9, Соснівського відділу Державної виконавчої сліжби, третя особа: ОСОБА_10 про визнання права власності на арештоване майно, виключення з-під арешту та зняття заборони на його відчуження відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, так як вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги по наступних підставах :

Постановлюючи рішення суду про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що частина квартири позивача не визначена, заходи щодо продажу арештованого майна не приймались.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 і ОСОБА_9 перебували в зареєстрованому шлюбі з 8 квітня 1983 р. по 30 травня 2008 р. За договором купівлі-продажу від 27 грудня 2005 р. придбала квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України і ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 73 СК України та ч. 6 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена в натурі. У випадках, коли частка боржника в натурі не виділена, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Порядок визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, встановлено ст. 379 ЦПК України.

Судом також установлено, що частка боржника ОСОБА_9 у спірному майні у встановленому законом порядку не визначалася.

Згідно з ч. 2 ст. 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір було укладено одним з подружжя в інтересах сім'ї, і те, що було одержане за договором, використовується на її потреби.

Відповідно до зведеного виконавчого провадження із ОСОБА_9 стягнуто кошти за рішенням судів та інших органів за 2009-2010 р. р. Докази про те, що одержані ОСОБА_9 кошти були використані в інтересах сім'ї відсутні.

Щодо позовних вимог про зняття арешту з майна у вигляді всієї квартири, то суд приходить до висновку, що в цій частині позов підлягає до часткового задоволення, оскільки арешт відносно 1/2 частки квартири, що належить ОСОБА_9 ніким не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, що діє за дорученням ОСОБА_7 задоволити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2011 року скасувати.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

Зняти арешт із 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, накладений постановлю державного виконавця від 17 червня 2010 р.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :