Справа № 2610/2290/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 березня 2012 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Регіній І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між нею та відповідачем 06.10.2001 року було зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Радянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 444. Від цього шлюбу сторони мають доньку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що сімейне життя з відповідачем у позивача не склалося, з листопада 2011 року сторони не ведуть спільний побут та проживають окремо, спільне життя із відповідачем виявилось невдалим, постійні сварки протягом кількох останніх років, стали причиною повного емоційного відчуження. Просить суд розірвати шлюб з відповідачем.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, просила задовольнити та покласти на неї судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, не заперечував проти його задоволення. Зазначив, що збереження шлюбу неможливе.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 06.10.2001 укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Радянського РУЮ м. Києва, про що зроблено актовий запис № 444.

Від шлюбу сторони мають доньку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків. Сторони не ведуть спільного господарства і проживають окремо. Шлюб існує формально і його збереження не відповідає інтересам сторін. Майновий спір між позивачем та відповідачем на момент розгляду справи відсутній.

Встановлені судом факти не заперечуються сторонами.

Як зазначили сторони в судовому засіданні шлюб існує формально, а тому строк для примирення їм не потрібен.

Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За обставин встановлених судом, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2, оскільки його збереження не відповідає як інтересам позивача так і інтересам відповідача.

Розподіляючи судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд бере до уваги прохання позивача покласти всі судові витрати саме на неї.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 15, 30, 57, 60, 61, 88, 169, 209, 212 - 218, ЦПК України; ст.ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Радянського РУЮ у м. Києві, актовий запис № 444 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 її дівоче прізвище «ОСОБА_1».

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо його не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суддя