Справа № 1-п-41/11

П О С Т А Н О В А

18 квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кірєєва Р.В.

при секретарях Табала Я.В., Карпюк А.В., Огірко Т.Ю.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві питання про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею на поруки обвинуваченого

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого у ТОВ «Валес»на посаді менеджера-експедитора, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, а саме, що він 07 серпня 2011року, приблизно о 20.45 год., діючи групою осіб, перебуваючи на стадіоні імені В.В. Лобановського, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, під час офіційного футбольного матчу чемпіонату України між командами «Динамо Київ» - «Карпати Львів», на якому були присутні велика кількість глядачів, знаходячись на бігових доріжках, під сектором № 25 вищевказаного стадіону, з хуліганських спонукань, під надуманим мотивом, вчинили конфлікт із ОСОБА_1, в ході якого, ОСОБА_4, діючи в групі із невстановленими слідством особами, проявляючи особливу зухвалість, зверхньо ставлячись до прав, свобод, честі і гідності ОСОБА_1, у присутності великої кількості глядачів, наніс удар ногою в область нижніх кінцівок останнього. Після цього, ОСОБА_1, невстановлена слідством особа, ударом кулака ззаду в потилицю, збила з ніг, та разом з іншими невстановленими слідством особами, почали безпричинно наносити удари ногами по тулубу та іншим частинам тіла останнього. Внаслідок хуліганських дій, ОСОБА_4 та інших невстановлених слідством осіб, ОСОБА_1 завдано, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1433/е від 22.09.2011, тілесних ушкоджень у вигляді синців - на повіках лівого ока, з переходом у підочну ділянку; у проекції вертикальної гілки нижньої щелепи справа, з переходом на передню поверхню вушної раковини; у завушній ділянці справа; на переднє-зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, з переходом на плече до нижньої третини; на передній поверхні грудної клітини в проекції 6-го ребра зліва по середнє-ключичній лінії; садна: у лобно-скроневій ділянці зліва; у проекції лівої брові; на передній поверхні правої вушної раковини; на внутрішній поверхні лівого передпліччя у верхній третині, кожне з яких за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження та закритої травми лівого плеча: синця на переднє-зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, з переходом на плече до нижньої третини; перелом великого горбика лівої плечової кістки, що відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, хуліганські дії ОСОБА_4 та невстановлених слідством осіб, були припинені працівниками стадіону, після чого, останні з місця злочину зникли.

Справа надійшла до суду із постановою слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, погодженою 30 листопада 2011року із заступником прокурора Печерського району м. Києва про направлення справи в суд для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності передачею його на поруки з посиланням на те, що ОСОБА_4 вперше вчинив злочин середньої тяжкості, щиро кається у вчиненому, проти закриття кримінальної справи не заперечує, а також те, що в ході досудового слідства отримано клопотання колективу підприємства щодо взяття обвинуваченого на поруки.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, ствердивши при цьому, що 7 серпня 2011року він знаходився на трибуні стадіону імені В.В. Лобановського, під час футбольного матчу між командами «Динамо Київ» - «Карпати Львів» та побачив, що невідомий чоловік без пізнавальних знаків намагається зірвати прапор ФК «Карпати Львів». Бажаючи втрутитись в ситуацію, для запобігання негативних наслідків, він підбіг до потерпілого та ще люди, наглядно знайомі йому, підбігли до потерпілого. Не пам'ятає, про що говорили. Потерпілий почав уходити і він вдарив його ногою, а потім стримував інших людей, щоб вони не бігли до потерпілого. Позаду нього потерпілого продовжували бити. Все було дуже швидко. Прийняв самостійне рішення про вчинення цих дій, ні з ким не домовляючись про їх вчинення. Вважає, що інші люди можливо пішли за ним як за лідером.

Окрім того, ОСОБА_4 ствердив в судовому засіданні, що потерпілий не був одягнений як стюард клубу, а його дії не були адекватними.

Потерпілий ОСОБА_1 ствердив в судовому засіданні, що 7 серпня 2011року він виконував функції стюарта на стадіоні ім. В.В. Лобановського, під час футбольного матчу «Динамо Київ» - «Карпати Львів» та побачивши заборонений банер, підійшов до трибуни вболівальників ФК «Карпати Львів» та намагався зірвати банер, оскільки стюарт на стадіоні повинен виконувати правила поведінки на стадіоні, після чого, не зірвавши банер, пішов до ніші та почав чекати, поки керівництво підійде в арку на нараду. При виході з ніші побачив натовп та почав від нього тікати. З натовпу знав тільки ОСОБА_4, який вдарив його в ногу або в спину одним з перших, після чого він впав та, до моменту, поки втратив свідомість, відчув три удари - в ногу, спину і потилицю.

Свідок ОСОБА_6 ствердив в судовому засіданні, що 7 серпня 2011року він був присутній на 29 секторі стадіону імені В.В. Лобановського під час футбольного матчу ФК «Динамо Київ» та ФК «Карпати Львів» та бачив, як ОСОБА_1 намагався зірвати атрибутику фанатів ФК «Карпати Львів», після чого до нього підбігли фанати та нанесли декілька ударів.

Свідок ствердив, що не бачив, як ОСОБА_4 наносив удари, а лише бачив, що ОСОБА_4 своїми діями зупинив конфлікт, оскільки почав заганяти фанатів по секторам.

Свідок ОСОБА_7 ствердив в судовому засіданні, що 7 серпня 2011року він був присутній на стадіоні імені В.В. Лобановського під час футбольного матчу ФК «Динамо Київ» та ФК «Карпати Львів» та бачив, як через те, що неадекватний чоловік здирав плакат із сектора №25, почалось заворушення - з 20-го сектора виплигували люди, а ОСОБА_4 стримував людей і розганяв їх по секторам.

Свідок ОСОБА_8 ствердив в судовому засіданні, що 7 серпня 2011року він був присутній на 29 секторі стадіону імені В.В. Лобановського під час футбольного матчу ФК «Динамо Київ» та ФК «Карпати Львів» та бачив, як потерпілий почав зривати прапор в секторі гостей, після чого до потерпілого підбіг натовп людей з секторів, а особа, схожа на ОСОБА_4 стримувала натовп людей.

Свідок ОСОБА_9 ствердив в судовому засіданні, що 7 серпня 2011року він був присутній на 20 секторі стадіону імені В.В. Лобановського під час футбольного матчу ФК «Динамо Київ» та ФК «Карпати Львів» та бачив як потерпілий по біговим доріжкам підійшов до сектору гостей та зривав банер. Декілька людей з сектору гостей та з 20-го сектору спустились до потерпілого, при цьому ОСОБА_4 стримував натовп людей, який біг до потерпілого. Хто вдарив потерпілого він не бачив. Обвинувачений стояв спиною до потерпілого, коли той упав.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повністю підтвердив показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що 7 серпня 2011року, він, спільно зі своїм керівником - начальником відділу управління карного розшуку ГУ МВС України в м. Києві - майором міліції ОСОБА_11, перебували на території стадіону імені В.В. Лобановського, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3. В цей час, на вказаному стадіоні відбувався футбольний матч ФК «Динамо Київ» та ФК «Карпати Львів». Для відеофіксації подій, що відбуваються на трибунах стадіону, поведінкою вболівальників, виявлення явних незаконних дій з боку агресивних футбольних фанатів, що прийшли на матч, він, разом із своїм керівником, розмістилися за воротами стадіону на бігових доріжках, біля секторів №20-25, вищевказаного стадіону. Для спеціальної відеофіксації, в її користуванні, перебуває відеокамера, з якою в той день працював ОСОБА_11 Таким чином, вони фіксували хід перебігу подій, які відбувалися на трибунах, починаючи від 18.30 год., вказаного дня, коли почався футбольний матч. Приблизно о 20.45 год., вказаного дня, до сектору №25, де були розміщені фанати футбольного клубу ФК «Карпати Львів», підійшов чоловік, на вигляд 40-50 років, плотної тілобудови, який був одягнутий в одяг світлого кольору. Як він в подальшому дізнався, це був ОСОБА_1 Він, підійшовши до вказаного сектору, почав зривати прапор з рук одного з вболівальників ФК «Карпати», на якому було зображено фото ОСОБА_12. Так, він намагався зірвати вказаний стяг, на протязі декількох секунд, але в нього нічого не вийшло. Тому ОСОБА_1, припинив свої дії, та залишився стояти під сектором. В цей час, побачив, як із сектору № 20, чи можливо, №21, але точно з якихось цих двох секторів, де розташовані члени молодіжного руху «Ultгаs» - фанати ФК «Динамо-Київ», на бігову доріжку стадіону, вистрибнув один із активних лідерів вищевказаного фан-клубу «Динамо Київ» - ОСОБА_4, який був вдягнутий у сіру футболку, сині джинси та білі кросівки.

Свідок підтвердив показання про те, що знає ОСОБА_4, оскільки неодноразово під час виконання своїх службових обов'язків на вказаному стадіоні, він бачив його на секторах №№ 20 та 21, де розміщуються фанати ФК «Динамо Київ». Проходячи по бігових доріжках, та минаючи трибуну стадіону, де були розміщені фанати ФК «Динамо Київ», ОСОБА_4, почав виконувати руками маніпулятивні рухи, здіймаючи їх вгору, таким чином, підбурюючи вболівальників для того, щоб вони також виходили на бігові доріжки. Після чого, ОСОБА_4 продовжував йти в напрямку потерпілого, який в цей час розмістився під сектором №25 стадіону. Після підбурювальних дій ОСОБА_4, декілька фанатів, за його прикладом, повистрибували на бігові доріжки стадіону, та направилися за останнім, в сторону сектору №25, де стояв ОСОБА_1 Таким чином, практично одномоментно, до ОСОБА_1, підбігли вказані вболівальники, а також і ОСОБА_4, які обступили його з різних сторін. Він побачив по міміці і жестам ОСОБА_4В, коли він розмовляв із ОСОБА_1, що він невдоволений діями останнього щодо прапору. В цей момент знаходився на відстані приблизно 15 метрів, а тому міг споглядати вказану подію. Чоловік, будучи збентежений агресивною поведінкою ОСОБА_4, інших вболівальників, намагався уникнути конфлікту та пішов в іншу сторону, але ОСОБА_4 ззаду вдарив ОСОБА_1 ногою у нижню частину його тіла, після чого, почав відходити в сторону від ОСОБА_1 В цей час, інша частина вболівальників, за прикладом ОСОБА_4, почали наносити удари по тілу і голові ОСОБА_1, від яких останній впав та втратив свідомість, а фанати продовжували бити його ногами по тулубу та іншим частинам тіла, в присутності великої кількості людей, які прийшли на стадіон подивитися футбольний матч. Побиття продовжувалося приблизно секунд 10, після чого фанати почали розбігатися по своїх місцях, а ОСОБА_4, після цього, спокійно пішов біговими доріжками до свого сектору.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні ствердив, що у серпні 2011 року він, разом з ОСОБА_13, перебували на стадіоні ім. В.В.Лобановського по вул. Грушевського у м. Києві під час футбольного матчу «Динамо Київ» - «Карпати Львів».

Під час матчу один з працівників стадіону підійшов до трибуни, де знаходились футбольні вболівальники команди «Карпати Львів» і намагався зірвати прапор, на якому був зображений Шухєвич. Після цього ОСОБА_4 стрибнув з трибун на бігову доріжку, пробігаючи повз сектори, підняв свої руки у гору, що вони зрозуміли так, що вболівальники мають зробити теж саме, що і він. Після цього декілька вболівальників команди «Динамо» вибігли на доріжку, підбігли до даного чоловіка, зовні йому приблизно 40-45 років, кремезної статури. Після цього ОСОБА_4 підійшов до цього чоловіка, за виразом його обличчя було зрозуміло, що за розмовою він не задоволений діями чоловіка. Коли ОСОБА_4 розмовляв з цим чоловіком, вболівальники, які вибігли на бігову доріжку, почали обступати даного чоловіка, після чого ОСОБА_4 вдарив цього чоловіка ногою. Після чого останні почали також наносити тілесні ушкодження чоловікові. Коли ОСОБА_4 зрозумів, що це протиправні дії він намагався зупинити даний напад і відтягувати вболівальників від даного потерпілого. Вони його послухали і пішли знов до трибун.

Крім того, судом були досліджені наступні докази.

Протокол огляду, виявлення та вилучення від 11 серпня 2011року (а.с. 46, т.1) та протокол огляду предметів від 25 серпня 2011року з фото-таблицями (а.с. 47-50, т.1), які містять дані щодо вилучення відеозапису події, яка сталась на стадіоні імені В.В. Лобановського, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, під час офіційного футбольного матчу чемпіонату України між командами «Динамо Київ» - «Карпати Львів». Диск з відеозаписом було приєднано до кримінальної справи, як речовий доказ, а сам відеозапис було відтворено в судовому засіданні при розгляді справи.

Протокол виявлення, огляду та вилучення від 05 вересня 2011року та протокол огляду компакт-диску та перегляду відеозапису від 06 вересня 2011року, які містять дані щодо подій, які мали місце на стадіоні імені В.В. Лобановського, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, під час офіційного футбольного матчу чемпіонату України між командами «Динамо Київ» - «Карпати Львів». Диск з відеозаписом було приєднано до кримінальної справи, як речовий доказ, а сам відеозапис було відтворено в судовому засіданні при розгляді справи.

Висновок експерта №10342/11-17 від 28 жовтня 2011року, складений за наслідками проведення портретної експертизи по кримінальній справі з фото таблицями (а.с. 66-68, т.1), який містить дані про те, що зображення ОСОБА_4, який зафіксований у відеозаписі на 06 секунді та на 1 хвилині 02 секунді, розміщеному на компакт-диску SONY DVD-R, серійний номер 09127102, у відео файлі «00018. MTS», частково придатні для ідентифікації особи за ознаками зовнішності. Вирішити питання, чи зафіксоване зображення ОСОБА_4 у фрагменті відеозапису, розміщеному на компакт-диску SONY DVD-R, серійний номер 09127102, у відео файлі «00018. MTS» в часовому проміжку від 16 до 22 секунди неможливо, в зв'язку з непридатністю цього фрагменту відеозапису для проведення ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

Протокол огляду веб-сайту та перегляду відеозапису від 07 жовтня 2011року з фото таблицями (а.с. 71-75, т.1). При відтворенні в судовому засіданні відеозапису, який міститься, згідно постанови про приєднання до кримінальної справи компакт-диску та відеозапису, що міститься на ньому як речових доказів від 07 жовтня 2011року (а.с. 77, т.1), на диску формату Axent mein personlich! CD-R 700Mb 80 min 52x та містить відеозапис телепередачі "Особиста справа №37. Поза грою», виявлено відсутність на вказаному диску відеозапису.

Висновок експерта №1433/е від 22 вересня 2011року, складений за наслідками проведення судово-медичної експертизи (а.с. 95-97, т.1), який містить дані про те, що у ОСОБА_1, на момент звернення за медичною допомогою та при судово-медичному огляді 09 серпня 2011року, були виявлені такі тілесні ушкодження: синці: а) на повіках лівого ока, з переходом у підочну ділянку: в проекції вертикальної гілки нижньої щелепи справа, з переходом на передню поверхню вушної раковини: у завушній ділянці справа; на передній поверхні грудної клітки в проекції 6-го ребра зліва по середнє-ключичній лінії; садна: у лобно-скроневій ділянці зліва; у ділянці лівої брові; на передній поверхні правої вушної раковини; на внутрішній поверхні лівого передпліччя у верхній третині; б) закрита травма лівого плеча: синець на переднє-зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, з переходом на плече до нижньої третини; перелом великого горбика лівої плечової кістки. Описані тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, що утворилися від дії тупих предметів, найбільш ймовірно у строк, зазначений у описовій частині постанови тобто, 07.08.2011, кожне з яких, за ступенем тяжкості, відноситься: у п. а) Підсумків - до легкого тілесного ушкодження, що має скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість діб (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно до п. п. 4.6. та 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України, у п. б) Підсумків - до тілесного ушкодження середнього ступеню, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно до п. п. 4.6. та 2.2.1 «Правил».

Протокол пред'явлення особи для впізнання від 29 серпня 2011року з фото таблицями (а. с. 175-178, т.1), який містить дані про те, що потерпілий впізнав ОСОБА_4 як особу, що нанесла йому удар ногою ззаду 07 серпня 2011року на стадіоні ім.. В.В. Лобановського під час футбольного матчу між клубами «Динамо-Київ» - «Карпати - Львів».

ОСОБА_4 раніше не судимий, працює менеджером по продажам в ТОВ «ВАЛЕС», на обліку у лікаря психіатра і нарколога не знаходиться (а.с.12, 13, т. 2), за місцем роботи та проживання характеризується позитивно (а.с. 14, 22, т. 2).

В судовому засіданні прокурор просила звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки та закрити кримінальну справу подальшим провадженням на підставі застосування ст. 10, ст. 7-1 п. 4 КПК України та ст. 47 ч. 1 КК України.

Захисник та ОСОБА_4 також просять суд звільнити останнього від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що справа не підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 47 КК України, ст. 10 КПК України слідчий за згодою прокурора вправі за наявності для цього підстав своєю мотивованою постановою направити справу в суд для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням про це. Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, суд може звільнити від кримінальної відповідальності за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку, про що суд виносить постанову про закриття справи.

При цьому щирим каяттям визнається щиросердне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину та осуді свого вчинку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та інші позитивні дії, що підтверджують усвідомлення особою негативного характеру своєї поведінки, в тому числі і щиросердечне запевнення нею трудового колективу та суду, що вона виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру, не порушуватиме громадський порядок.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу пред'явлення обвинувачення від 18 листопада 2011року (а.с. 4, т. 2) та з протоколу допиту обвинуваченого від 18 листопада 2011року (а.с. 5-8, т.2), ОСОБА_4 на досудовому слідстві винним себе у вчиненні злочину, що йому інкримінується, не визнавав.

При розгляді справи в суді ОСОБА_4 вказав, що визнає себе винним у вчиненні злочину, що йому інкримінується, але фактично заперечив вчинення злочину групою осіб, зазначивши при цьому, що все відбувалось спонтанно та дуже швидко, ніяких організованих дій не було. Ствердив, що діяв самостійно.

Ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, є хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

Відповідно до ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді доказуванню підлягають подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину.

Виходячи із роз'яснень, які містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, (а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом. Тільки після цього можна постановити у визначеному Кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення.

Обов'язковою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки, є щире каяття у скоєному.

Щире каяття ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнання своєї провини, висловленні жалю з приводу вчиненого, бажанням виправити ситуацію, що склалася, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні злочину.

В даному випадку ОСОБА_4 на досудовому слідстві та при складанні слідчим постанови про направлення справи в суд для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки та її погодження заступником прокурора Печерського району м. Києва, винним у вчиненні злочину, що йому інкримінується, себе не визнавав.

Таким чином, формальне зазначення в протоколі про пред'явлення обвинувачення від 18 листопада 2011року та протоколі допиту обвинуваченого від 18 листопада 2011року про наявність каяття в діях обвинуваченого, не може бути підставою для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки.

Окрім того, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якої є особа, про передачу її на поруки.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року клопотання колективу підприємства, установи чи організації, прийняте на загальних зборах, має бути належно оформлене.

В наданому на досудовому слідстві протоколі загальних зборів трудового колективу ТОВ «Валес» №4/11 від 22 листопада 2011року (а.с. 24-25, т.2) відсутні прізвища всіх працівників, які брали участь у зборах трудового колективу. Водночас, у протоколі загальних зборів не міститься зобов'язання колективу здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення особою, взятою на поруки, нових злочинів.

В поданому в ході судового розгляду протоколі загальних зборів трудового колективу ТОВ «Валес» від 12 квітня 2012року №1/12 відсутні прізвища всіх працівників, які брали участь у зборах трудового колективу та чітке зобов'язання колективу здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення особою, взятою на поруки, нових злочинів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість постанови про направлення справи в суд для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки та відсутність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 273, 281 КПК України, ст. 47 КК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні постанови слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Самойленко М.В., погодженої із заступником прокурора Печерського району м. Києва про направлення кримінальної справи №06-14025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України в суд для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки - відмовити.

Кримінальну справу №06-14025 (1-п-41/11) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України повернути прокурору Печерського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Р.В. Кірєєв