Справа №2-1796\07.
РІШЕННЯ
Іменем України
20 вересня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарі Мащенко С. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до органу приватизації -Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи ОСОБА_2, ТОВ «Новобудова» про визнання права власності на 1\2 частину квартири,
встановив:
26.01.2007 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до органу приватизації - Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи ОСОБА_2, ТОВ «Новобудова» про визнання права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_3, який проживав за адресою - АДРЕСА_1.. Спадкоємцями майна померлого є вона та третя особа ОСОБА_2.. З 05.10.1982 року по 24.05.2005 року померлий був наймачем квартири АДРЕСА_2. У зв»язку з незадовільним технічним станом будинку АДРЕСА_2, розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації було припинено оформлення приватизації квартир у цьому ж будинку, а мешканці будинку відселені. З 24.05.2005 року ОСОБА_3. проживав та був зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1. На момент смерті ОСОБА_3. будинок у якому він мешкав не був завершений будівництвом, а тому ніхто з мешканців будинку, в тому числі і ОСОБА_3. не приватизували житло, що було у їх користуванні. Вважає, що спадкоємці майна померлого ОСОБА_3. мають успадкувати його права та обов»язки. Оскільки батько не мав можливості приватизувати житло, що перебувало у його користуванні через наявність заборони на його приватизацію, просила визнати за нею право
власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, зобов»язавши відповідача у справі видати їй свідоцтво про право власності на частину зазначеного житлового приміщення.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлений позов, просили задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у справі, заперечуючи проти заявленого позову, вказала на те, що ОСОБА_3. не звертався до органу приватизації з заявою про передачу йому ж у власність житлового приміщення, що перебувало у його користуванні. Зазначені обставини не дають права позивачу отримати у власність в порядку спадкування частину квартири, що перебувала в користуванні ОСОБА_3.. Просила відмовити у задоволенні вимог позивача.
Треті особи ОСОБА_2. та представник ТОВ «Новобудова» у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, на адресу суду направили заяви з проханням провести розгляд справи за їх відсутності. Зважаючи на викладене, врахувавши думку позивача, її представника та представника відповідача, суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи за відсутності третіх осіб ОСОБА_2. та представника ТОВ «Новобудова».
Заслухавши осіб, що брали участь у судовому розгляді справи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 5).
Спадкоємцями майна померлого ОСОБА_3. є його дочка ОСОБА_1., позивач у справі, та ОСОБА_2., третя особа у справі (а.с. 6).
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 з 05.10.1982 року по 24.05.2005 року, а з 17.06. 2005 року ОСОБА_3. був зареєстрованим і проживав по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто по день смерті за адресою - АДРЕСА_1 (а.с. 7, 69).
Відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», від 19.06.1992 року, квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму підлягають приватизації. Не підлягають приватизації квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень
відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
29.08.2003 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією було видано розпорядження №886 про заборону реєстрації мешканців та приватизації квартир у житлових будинках №112, 114 по АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Відповідно до змісту зазначеного вище розпорядження, у зв»язку з незадовільним технічним станом житлового будинку АДРЕСА_2, на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.08.2003 року №1607 «Про надання дозволу на проектування та будівництво жилих будинків на АДРЕСА_1 112, 114, 97... у Голосіївському районі припинено з 29.08.2003 р. проведення реєстрації мешканців у житловому будинку АДРЕСА_2 та оформлення приватизації квартир у цьому ж будинку.
На підставі розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.01.2005 року №80, останньою 16.03.2005 року ОСОБА_3. було видано ордер №1982 серії Б на право зайняття жилого приміщення жилою площею 17, 33 кв.м. , яке складається з однієї кімнати в ізольованій квартирі за адресою - АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Як видно зі змісту витягу з розпорядження №80 Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.01.2005 року ОСОБА_3., який один мешкає в квартиріАДРЕСА_2, на квартирному обліку перебуває з 1980 року в загальній черзі згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.08.2003 р. №1607 відселено з аварійного будинку в однокімнатну квартиру №31 житловою площею 17, 33 кв.м. у буд. АДРЕСА_1 . З квартирного обліку знятий.
Як видно зі змісту роз»яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» , якщо квартира не була передана у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише у тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві.
За повідомленням органу приватизації житлового фонду Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, станом
на 27.04.2007 року документи на приватизацію квартири АДРЕСА_1, 97 та квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3. не подавав (а.с. 74).
ТОВ «Новобудова» 05.07.2007 року на запит суду повідомило, що у квартирі АДРЕСА_1 з 17.06.2005 року у відповідності до ордеру зареєстровано одну особу ОСОБА_3., яким був укладений договір на участь у витратах на утримання будинку. За час проживання, з 17.06.2005 року і до 22.12.2005 року, наймач не звертався до ТОВ «Новобудова» за списками на приватизацію, Ф-9, Ф-4 (а.с. 69).
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заявленого ОСОБА_1. позову, оскільки у суду відсутні відомості про те, що ОСОБА_3. з моменту виникнення у нього права на безоплатне отримання у власність однієї з квартир, які перебували в його користуванні, звертався з заявою до органу приватизації про приватизацію таких квартир.
На думку суду, у ОСОБА_3. з моменту прийняття Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» було право і підстави для звернення з заявою до відповідних органів про приватизацію, як квартири №5, що в будинку АДРЕСА_2, так і квартири №31, що в будинку АДРЕСА_1. Разом з тим, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3. не використав своє право на отримання у власність квартири, наймачем яких він був.
Посилання позивача та її представника на те, що померлим ОСОБА_3. не було приватизовано квартиру №5, що в будинку АДРЕСА_1 оскільки розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації було накладено заборону на приватизацію квартир у будинку АДРЕСА_2, а будинок АДРЕСА_1, де ОСОБА_3. був наймачем квартири №31, не був завершений будівництвом не заслуговують на увагу суду тому, як у зазначених вище роз»ясненнях Пленуму Верховного Суду України йдеться про те, що наймач мав звернутися з належно оформленою заявою про приватизацію до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, а наявність зазначених обставин не було перешкодою ОСОБА_3. для вчинення відповідних заяв.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.
345, 1216, 1218, 1261 ЦК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд -
вирішив:
у задоволенні позову ОСОБА_1до органу приватизації -Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи ОСОБА_2, третя особа ТОВ «Новобудова» про визнання права власності на 1\2 частину квартири, АДРЕСА_1, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції необхідно подати до цього ж суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.