УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року жовтня 10 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Сумської області в складі:

Головуючого   Безверхого О.М.,

суддів Сахнюка В.Г., Сінашенка В.Г.,

з участю прокурора Бондарчук Я.В.,

засудженого ОСОБА_1.,

захисника ОСОБА_2

розглянула    у відкритому судовому засіданні    в м. Суми кримінальну справу за апеляцією

засудженого ОСОБА_1. на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20

липня 2006 року яким ,-

ОСОБА_1, раніше судимий: 16.06.2006 р. за ст. ст. 126 ч.2,146 ч.2, 70 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, засуджений за ст. 185 ч.З КК України до позбавлення волі строком на 3 роки

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів йому остаточно визначене покарання у

виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців

ОСОБА_3, раніше не судимий засуджений за ст. 185 ч.З КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим

строком 1 рік

Відповідно до ст. 76 КК України його зобов'язано повідомляти органи кримінально - виконавчої

системи   про   зміну  місця   проживання  та  періодично   з'являтися  для  реєстрації  в   органи

кримінально - виконавчої системи.

ОСОБА_4, раніше не судимий

засуджений за ст. 185 ч. З КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік

Відповідно до ст. 76 КК України його зобов'язано повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

ОСОБА_5, раніше не судимий

засуджений за ст. 185 ч. З КК України до позбавлення волі строком на 3 роки

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік

Відповідно до ст. 76 КК України його зобов'язано повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Відповідно до вироку суду вищезазначені особи визнані винними та засуджені за скоєння діянь при слідуючи обставинах:

В середині грудня 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. за попередньою змовою між собою проникли до дачного будинку ОСОБА_6, розташованого в

Справа №11-744/2006р. Категорія ст. 185 ч.ЗКК України

Головуючий у першій інстанції Громова Л.В. Доповідач - Безверхий О.М.

дачному кооперативі НОМЕР_1 біля АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно потерпілого на суму 838,9 грн.

В середині грудня 2005 року ОСОБА_7  проник до сараю дачного будинку ОСОБА_6, розташованого в дачному кооперативі НОМЕР_1 біля АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно потерпілого на суму 600 грн.

У поданій апеляції на цей вирок суду засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене йому покарання, яке визначити без позбавлення волі, врахувавши наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей та матері похилого віку, його щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1., який підтримав свою апеляцію, його захисника ОСОБА_2, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1. у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам, підтверджуються розглянутими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованими.

Діяння ОСОБА_1. за ст. 185 ч. З КК України кваліфіковані теж вірно.

Що стосується вирішення питання про призначення покарання ОСОБА_1 за скоєне, то суд першої інстанції при цьому не повною мірою врахував вимоги ст. 65 - 67 КК України.

Так, суд у вироку помилково вказав, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1., є рецидив злочинів, оскільки згідно ст. 34 КК України таким визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

ОСОБА_1 же мав першу судимість за умисний злочин за вироком від 16 червня 2006 року, а вчинений ним злочин за даним вироком від 20 липня 2006 року мав місце ще в середині грудня 2005 року, а тому неправильна вказівка у цьому вироку про рецидив злочину підлягає виключенню.

Крім того, суд не врахував такі обставини, що пом'якшують покарання, як наявність у ОСОБА_1. на утриманні двох малолітніх дітей та матері похилого віку, а також добровільне відшкодування ним заподіяної шкоди потерпілому, які на думку колегії суддів необхідно врахувати.

Отже, за наявності як зазначених у вироку, так і вищевказаних обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, й з урахуванням особи винного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі ст. 69 КК України пом'якшити ОСОБА_1 призначене покарання за скоєний злочин, а при призначенні йому остаточного покарання за сукупністю злочинів застосувати принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 367, 372, 373, 377 КПК України, колегія судців апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовільнити частково.

Вирок Конотопського міськрайонного суду від 20 липня 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити в частині пом'якшення покарання, визначивши йому покарання за ст. 185 ч.З КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, а на підставі ст. 79 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання цим покаранням призначеного покарання за попереднім вироком Конотопського міськрайонного суду від 16 червня 2006року остаточно призначити йому до відбування покаранйя у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, є рецидив злочинів.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Головуючий         

Судді