РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" квітня 2012 р. Справа № 5019/36/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Гудак А.В.
суддів Огороднік К.М.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" на рішення господарського суду Рівненської області від 07.03.12 р.
у справі № 5019/36/12 (суддя Качур А.М. )
позивач Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради
відповідач Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"
про внесення змін в договір оренди земельної ділянки
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3,представника,довіреність в справі
відповідача - ОСОБА_4,представника , довіреність в справі
прокурора Рункевич І.В.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Розпорядженням заст. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2011 року у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності судді Сініциної Л.М. внесені зміни до складу колегії і визначено колегію у складі: головуюча суддя Олексюк Г.Є.,суддя Гудак А.В., суддя Огороднік К.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 07 березня 2012 року у справі № 5019/36/12 (суддя Качур А.М.) позов заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до публічного акціонерного товариства "Укрнафта"задоволено, внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2005 року №040658300238, укладений між Рівненською міською радою та відкритим акціонерним підприємством "Укрнафта" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрнафта"), та викладено пункт 8 договору, що стосується розміру орендної плати, в наступній редакції: "Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 222597 грн. 28 коп.". Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Укрнафта" ( м. Київ) в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 1073 гривень.
Ухвалюючи рішення з огляду на положення ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 632,651 Цивільного кодексу України, ст..1,13,21 Закону України "Про оренду землі", ст.274,288,289 Податкового кодексу України ,місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що у зв'язку з підвищенням тарифів, ставок (коефіцієнтів), Рівненська міська рада вправі вимагати від ПАТ "Укрнафта" приведення договору оренди земельної № 040658300238 від 08 серпня 2006 року у відповідність до рішення міської ради від 18 серпня 2011 року № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", яке є обов'язковим до виконання всіма землекористувачами м. Рівне, шляхом внесення відповідних змін до договору.
Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" подано апеляційну скаргу та додаткові обгрунтування до неї ,якою вважають рішення суду першої інстанції ухваленим з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального права. На думку апелянта, судом не застосовані норми матеріального права, які підлягають застосуванню, а саме: ч.І та ч.2 ст. 632 ЦК України, ч. 2 ст. 651 Цивільного Кодексу України. Вказує на : відсутність жодної із підстав, які слугують для перегляду орендної плати та які передбачені пунктом 11 договору оренди земельної ділянки; помилковість висновку суду першої інстанції про те, що підставою для зміни розміру орендної плати -являється прийняття рішення орендодавцем щодо зміни відсотку орендної плати, оскільки договір таку підставу для внесення змін щодо розміру орендної плати не передбачає. Звертає увагу, що виходячи з норм чинного законодавства, яким регулюється розмір плати за землю, земельний податок в 2012 році за дану земельну ділянку становить 20 236,12 гривень в рік, а відповідач продовжує сплачувати орендну плату в розмірі 82 072,04 гривень, тобто, у значно вищому розмірі. Апелянт стверджує, що судом першої інстанції, всупереч ст. 58 Конституції України поширено до спірних правовідносин Положення про порядок встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Рівненської міської Ради , затверджене рішенням Рівненської міської ради від 18.08.2011 року № 1104. Оскільки розмір орендної плати сторонами договору був визначений ще 27.12.2007 року і він є не меншим встановленої законом мінімальної та не більшим максимальної орендної плати, підстави для перегляду орендної плати відсутні.
Вказують на порушення судом першої інстанції норм процесуального права (п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України) з огляду на те, що відсутній предмет спору. Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2006 року № 040658300238, який укладений між Рівненською міською радою та ВАТ "Укрнафта"та викладення пункту 8 договору в іншій редакції. Натомість, між Рівненською міською радою та відповідачем договір оренди земельної ділянки укладений та нотаріально посвідчений 27.07.2006 року.
Просять рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні даного позову.
Письмовим відзивом на апеляційну скаргу від 06.04.2012 року представник Рівненської міської ради вказує на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду та наводить свої міркування в спростування доводів апеляційної скарги. Вказує, що Рівненською міською радою після ухвалення рішення № 1104 від 18 серпня 2011 року "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" вживалися заходи щодо досудового розв"язання даного спору, однак відповідачем пропозиція (проект додаткового договору з розрахунком розміру орендної плати) була відхилена. Означене рішення є чинним та є обов"язком для виконання відповідачем. Судом зроблено висновки, які відповідають обставинам справи та правовідносинам сторін. Просить залишити рішення господарського суду Рівненської області від 07.03.2012 року у даній справі без змін , а апеляційну скаргу -без задоволення.
Під час апеляційного перегляду справи представник публічного акціонерного товариства "Укрнафта" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, що у ній викладені та просив рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові заступнику прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради відмовити.
Прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Укрнафта" -без задоволення.
У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник Рівненської міської ради вказував на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та вважав безпідставною апеляційну скаргу ПАТ "Укрнафта". Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області, представників ПАТ "Укрнафта", Рівненської міської ради сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Укрнафта" не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27 липня 2006р. між Рівненською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (правонаступником якого є відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами пунктів 1, 2 якого Рівненська міська рада на підставі рішення № 1930 від 25 січня 2006 року надала, а ВАТ "Укрнафта"прийняла в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Черняка, 17 загальною площею 3788 кв.м. для обслуговування автозаправної станції.
Пунктом 4 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 818019,57 грн., згідно з довідкою № 03-87 від 06 квітня 2006 року, виданою Рівненським міським управлінням земельних ресурсів.
Пунктом 7 договору сторони погодили, що договір укладено на 49 років.
Пунктом 8 означеного договору сторони погодили розмір орендної плати в рік на рівні 65 441,60 гривень.
За пунктом 9 договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням діючої індексації .
Договір оренди земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу (реєстровий № 1618) (а.с. 5-6).
27 липня 2006 року дана земельна ділянка Рівненською міською радою передана ВАТ "Укрнафта",про що складено акт прийому-передачі земельної ділянки. (а.с.8)
Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2006 року за № 040658300238 .
18 серпня 2011 року Рівненською міською радою прийнято рішення № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", пунктом 2 внесено зміни до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської Ради , виклавши його у новій редакції ( а.с.9,10).
Пункт 3.1.5 Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради ( у новій редакції) передбачає, що розмір орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) вказується у договорі оренди земельної ділянки.
За пунктом 2.1 Положення -річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку; та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлених джерел енергії, включаючи фенологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), (електричні підстанції, електричні мережі), - трьох відсотків від нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п.2.2 вказаного рішення розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини, відповідно до пункту 2.1.1 розділу 2 цього Положення, збільшується:
2.2.1. на 1,2 відсотка від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці ведеться роздрібна торгівля;
2.2.2. на 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки, якщо площа ділянки становить від 100 м2 до 500 м2;
2.2.3. на 2 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо площа ділянки не перевищує 100 м2;
2.2.4. на 2 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці ведеться гуртова торгівля;
2.2.5. на 2 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці ведеться торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами;
2.2.6. на 2 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці здійснюється ремонт автомобілів та автотехобслуговування;
2.2.7. на 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці ведеться гуртова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами;
2.2.8. на 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці здійснюється торгівля нафтопродуктами;
2.2.9. на 4 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці розміщуються банківські, фінансові та кредитні установи, а також заклади грального бізнесу;
2.2.10. на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки, якщо земельна ділянка надана юридичній особі, дочірньому підприємству, філії підприємства, підприємцю (фізичній особі), які не мають державної реєстрації в місті Рівному.
Попередньо повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту -проекту рішення № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" опубліковано в тижневику "Сім Днів"№ 22 від 22.05.2006 року ( а.с.53).
01.11.2011 року Рівненською міською радою було направлено на адресу відповідача пропозицію про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 040658300238 шляхом укладення додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки . До пропозиції долучено проект додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 040658300238 та розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку на вул. Черняка,17 у місті Рівне ( а.с.11-13).
Пропозиція направлялася на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, на що вказує список відправлених поштових відправлень № 5602 від 01.11.2011 року ( а.с.14 -на звороті).
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, і серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.(ст.174 ГК України).
Згідно зі ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1-4 ст.188, ч.7 ст.193 ГК України, ст.525 ЦК України).
Згідно зі ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.(ст.188 ГК України).
За таких обставин колегія суддів вважає, що Рівненською міською радою дотримано порядок зміни господарських договорів, що передує зверненню до суду із позовом щодо зміни договору.
Частиною 2 ст.18 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003р., № 1378-IV, зі змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років. Таким чином, законодавством передбачено здійснення нормативно-грошової оцінки земель. На час укладення договору оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 3788 кв.м., що розташована за адресою : м.Рівне, вул. Черняка,17 - складала 818019,57 гривень.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України "Про оренду землі" були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині". Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 року.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються в договорі відповідно до Закону України "Про плату за землю" (статті 15 та 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Частинами четвертою та п'ятою статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.
Така ж норма закріплена у ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої, акти органів місцевого самоврядування прийняті в межах своїх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, посадовцями, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи і організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяні місцевому самоврядуванню збитки їх діями або бездіяльністю, а також в результаті невиконання рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
Між тим, матеріали справи не містять доказів про визнання нечинним або скасування рішення Рівненської міської ради № 1104 від 18 серпня 2011 року.
За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що прийняті орендодавцем рішення щодо зміни відсотку орендної ставки можуть бути підставою для зміни розміру орендної плати відповідно до змісту договору оренди.
Відповідно до п. п. 288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Відповідно до п. 274.1. ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Як вже зазначалось вище, статтею 30 Закону України "Про оренду землі" та п. 11 договору оренди встановлено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору як в добровільному порядку, так і в разі незгоди однієї із сторін -за рішенням суду на вимогу іншої сторони, у випадках встановлених законом або договором.
Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Такої ж правової позиції притримується Верховний Суд України, що вбачається з постанови від 23.05.2011р. у справі №7/105-10(30/234-09) за наслідками перегляду судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки, відповідно до ст.111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність установлену законом.
Отже, нормами чинного законодавства передбачене право сторін змінити умови договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки, сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною,-то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовам договору (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010р. у справі № 2-1/10068-2008).
Розглянувши розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, колегія суддів вважає, що коефіцієнти збільшення розміру орендної плати, що передбачені п.2.2.8., п.2.2.10. Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, підлягають застосуванню для визначення орендної плати щодо земельної ділянки наданої у користування відповідачу згідно договору оренди, який зареєстровано 08 серпня 2006 року у Державному реєстрі за № 040658300238.
При цьому, розмір орендної плати, що запропоновано Рівненською міською радою відповідачу, не перевищує граничний розмір встановлений ст.288.5 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".
За таких обставин апеляційний господарський суд вважає даний позов обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про його задоволення такими, що у повній мірі відповідають обставинам справи .
Поряд з тим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України лише з огляду на те, що предметом позову є внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2006 року № 040658300238, укладений між Рівненською міською радою та ВАТ "Укрнафта" і викладення пункту 8 договору в іншій редакції, а сам договір був укладений між Рівненською міською радою та ПАТ "Укрнафта"(на момент укладання ВАТ "Укрнафта") 27.07.2006 року.
Як зазначає Пленум Вищого господарського суду України у пункті 4.4. постанови N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"від 26.12.2011 року господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК) , зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Між тим, згідно приписів статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов"язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання.
Положення Цивільного кодексу України іноді прямо не передбачають вимоги щодо державної реєстрації, а отже прямо не визначають момент укладення того чи іншого договору моментом його державної реєстрації, відсилаючи, разом з цим, до спеціальних (галузевих) норм законодавства.
Так, параграфом 1 Глави 58 Цивільного кодексу України (загальні положення про найм (оренду), що формує загальні положення про найм (оренду) та параграфом 3 Глави 58 ЦК України (найм (оренди) земельної ділянки), що формує спеціальні положення з найму (оренди) земельної ділянки, не визначено вимог щодо державної реєстрації земельної ділянки.
Частина 2 статті 792 ЦК України обмежилася лише бланкетною нормою, яка у питанні регулювання відносин щодо найму (оренди) земельної ділянки, відсилає до закону. Частина 2 ст. 126 ЗК України визначає, що договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Статтею 20 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98 (з наступними змінами і доповненнями) не унормовано, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Відповідно до статті 18 названого Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації .
Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки регламентується Порядком державної реєстрації договорів оренди землі (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073), постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.09 № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" та постанова Кабінету Міністрів України від 18.08.10 № 749 "Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці".
Відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі датою реєстрації договору оренди є дата запису факту державної реєстрації у Книзі записів державної реєстрації договір оренди, що має вестися державним органом земельних ресурсів. Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, не визначає моменту укладення договору оренди , який можна вважати укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов (ч. 1 ст. 638 ЦК України), а положеннями статті 20 Закону України "Про оренду землі" передбачається, що вже укладений договір підлягає державній реєстрації , як офіційним визнанням і підтвердженням не факту укладення договору, а факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.
Поняття "набрання чинності" договору оренди, що застосоване у статті 18 Закону України "Про оренду землі" констатує, що чинність набирає договір, який на момент набрання чинності вже є укладеним .
Розмежування у часі виникнення моменту укладення договору та моменту набрання ним чинності є розмежуванням у часі двох правових наслідків: першого, це набуття договором як фактом юридичного значення та другого набуття юридичного значення зобов'язанням, а відповідно суб'єктивними цивільними правами та обов'язками, що ним породжені.
Момент укладення договору та набрання ним чинності розмежовані у часі, проте і момент укладення договору і момент набрання ним чинності має, кожен окремо, своє власне юридичне значення. Таким чином, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки породжує момент набрання названим договором чинності, а не момент його укладення. На момент набрання договором оренди земельної ділянки чинності названий договір вже є укладеним, а факт його укладення має самостійне юридичне значення, що не може бути ототожненим із юридичним значенням набрання договором такого значення.
Матеріали справи не містять відомостей про визнання договору оренди земельної ділянки загальною площею 3788 кв.м., що розташована за адресою : м.Рівне, вул..Черняка,17 недійсним та скасування запису № 040658300238 у Державному реєстрі земель .
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що предметом позову у даній справі є внесення змін саме до договору оренди земельної ділянки загальною площею 3788 кв.м., що розташована за адресою : м.Рівне, вул..Черняка,17, який зареєстровано 08 серпня 2006 року у Державному реєстрі земель за № 040658300238, а тому відсутні підстави для припинення провадження у справі на підставі пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.
Поряд з тим у пункті 2 рішення місцевий господарський суд помилково зазначив рік укладення договору 2005, хоча матеріалами справи підтверджено рік укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 3788 кв.м., що розташована за адресою : м.Рівне, вул.Черняка,1 -2006 та помилково зазначив сторону договору - Відкрите акціонерне підприємство "Укрнафта", хоча стороною договору було Відкрите акціонерне товариство"Укрнафта" .
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити пункт 2 рішення господарського суду Рівненської області № 5019/36/12 та викласти його у наступній редакції: Внести зміни в договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2006 року №040658300238, укладений між Рівненською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"), та викласти пункт 8 договору, що стосується розміру орендної плати, в наступній редакції:
"Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 222597 грн. 28 коп.".
Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв"язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,п.3ч.1ст. 104,105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства " Укрнафта" залишити без задоволення .
Рішення господарського суду Рівненської області від 07 березня 2012 року у справі № 5019/36/11 змінити, виклавши п.2 в наступній редакції
"Внести зміни в договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2006 року № 040658300238, укладений між Рівненською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта"(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство " Укрнафта",та викласти п.8 договору, що стосується розмру орендної плати, в наступній редакції
"Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 222 597 грн. 28 коп.
В решті рішення госпосподарського суду Рівненської області від 07 березня 2012 року залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Огороднік К.М.