Судове рішення #22201737

Категорія №8.1.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


12 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2282/2012

          

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                              Яковлева Д.О.

при секретарі :                    Житній Ю.С.

в присутності сторін:          від позивача – Самохіна Ю.В., Соломатова В.В.,

від відповідача – Птіциної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративній справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу у сумі 935 879,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу у сумі 935 879,00 грн.

Ухвалою суду від 12 квітня 2012 року було задоволено заяву представника позивача, замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на її правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби.

В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

ДП «Луганськвугілля» зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 09.04.2003 за № 25370169Ю0043256, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 16.03.2009 з присвоєнням ідентифікаційного коду 32473323, про що видана довідка № 32910. Згідно з встановленим законом, відповідач взятий на податковий облік в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 06.06.2003, про що видана довідка № 58/29-011. Станом на 01.03.2012 у ДП «Луганськвугілля» лічиться податковий борг з податку на прибуток у сумі 935 879,00 грн., який складається з нарахованих, але не сплачених податкових зобов’язань:

-          податкові зобов’язання згідно уточнюючого розрахунку від 18.02.2011 № 9000440103 в сумі 139 059,00 грн. з граничним терміном сплати 18.02.2011;

-          податкові зобов’язання згідно декларації від 09.02.2012 № 9015894155 в сумі 428 805,00 грн. з граничним терміном сплати 19.02.2012;

-          податкові зобов’язання згідно декларації від 08.02.2012 № 9015519939 в сумі 301 825,00 грн. з граничним терміном сплати 19.02.2012;

-          податкові зобов’язання згідно декларації від 06.05.2011 № 9002868167 в сумі 66 190,00 грн. з граничним терміном сплати 20.05.2011.

          У зв’язку з несплатою у встановлені законом терміни узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, самостійно визначених відповідачем у податкових деклараціях та уточнюючому розрахунку з ПДВ загальна сума податкового боргу станом на 01.03.2012 складає 935 879,00 грн., що підтверджено актом звірки між позивачем та відповідачем від 01.03.2012 та довідкою позивача про розрахунки з бюджетом станом на 01.03.2012.

З метою погашення боргу позивачем було направлено першу податкову вимогу від 30.07.2003 року № 1/16, направлено другу податкову вимогу від 05.09.2003 № 2/22. Майно і майнові права ДП «Луганськвугілля» були передані в податкову заставу, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05.04.2011 № 30936146. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 935 879,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення, аналогічні викладеному в позові, також не заперечували проти розстрочення виконання судового рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду відзив на адміністративний позов, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у письмових поясненнях, також просив розстрочити виконання судового рішення про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 935 879,00 грн. стоком на 2 роки з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіку розстрочення.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач – ДП «Луганськвугілля», зареєстрований у якості юридичної особи управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 09.04.2003 за № 25370169Ю0043256 (а. с. 6).

Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в СДПІ у м. Луганську з 06.06.2003 за № 13 згідно з довідкою від 27.08.2010 № 58/29-011 (а. с. 8).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов’язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг –це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі –Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Цим Законом визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п. п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П. п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що за ДП «Луганськвугілля» станом на 01.03.2012 лічиться податковий борг з податку на прибуток в сумі 935 879,00 грн., який виник в зв’язку з несплатою податкових зобов’язань самостійно визначених в уточнюючому розрахунку від 18.02.2011 № 9000440103 та податкових деклараціях від 09.02.2012 № 9015894155, від 08.02.2012 № 9015519939, від 06.05.2011 № 9002868167, що підтверджується розрахунком сум податкового боргу від 12.04.2012 № 1079/10/19-008 (а.с.37).

Сума податкового боргу підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток:

від 09.02.2012 № 9015894155 на суму 428 805,00 грн. (а.с.20-21);

від 08.02.2012 № 9015519939 на суму 301 825,00 грн. (а.с.22-23);

від 06.05.2011 № 9002868167 на суму 66 190,00 грн. (а.с.24)

та уточнюючим розрахунком від 18.02.2011 № 9000440103 на суму 139 059,00 грн. (а.с.19).

На виконання вимог Закону № 2181 з метою погашення податкового боргу СДПІ у м. Луганську вживалися заходи, передбачені вказаним Законом, а саме: направлено першу податкову вимогу від 30.07.2003 № 1/16 та другу податкову вимогу від 05.09.2003 № 2/22 (а. с. 17,18). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Як вбачається з акту звірки від 01.03.2012 проведеної між Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Державним підприємством «Луганськвугілля» сума, що підлягає до сплати у розмірі 935 879,00 грн. є узгодженою з відповідачем, про що свідчить особистий підпис бухгалтера відповідача (а.с.25).

Відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав у письмовому зверненні до суду.

Частинами 1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач —визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач —визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зважаючи на важке фінансове становище відповідача, що підтверджується довідками про заборгованість підприємства, та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на 2 роки зі сплатою рівними частинами щомісячно з квітня 2012 року по лютий 2014 року включно по 38 994,96 грн. та в березні 2014 року – 38 994,92 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 17 квітня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 136, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу у сумі 935 879,00 грн., задовольнити повністю.

          Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323, місцезнаходження: 91055 м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в) за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках, на користь Державного бюджету України, податковий борг з податку на прибуток у розмірі 935 879,00 грн. (дев’ятсот тридцять п’ять тисяч вісімсот сімдесят дев’ять гривень нуль копійок).

Розстрочити Державному підприємству «Луганськвугілля» сплату в дохід Державного бюджету України податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 935 879,00 грн. (дев’ятсот тридцять п’ять тисяч вісімсот сімдесят дев’ять гривень нуль копійок), шляхом розстрочення терміну виконання на 2 роки зі сплатою рівними частинами щомісячно з квітня 2012 року по лютий 2014 року включно по 38 994,96 грн. та в березні 2014 року – 38 994,92 грн.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 17 квітня 2012 року.



СуддяД.О. Яковлев

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація