Справа № 33-84/2012 Головуючий у 1 інстанції Мурашко М.І.
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2012 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
судді судової палати у кримінальних справах Баглая І.П.,
з участю притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2012 року,
в с т а н о в и в :
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого по АДРЕСА_1, працюючого водієм ПП «Сідтрас», має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одруженого,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.
Місцевим судом ОСОБА_2 був визнаний винуватим у керуванні автомашиною «ВАЗ-321063», д.н.з. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння та відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння по вул. Щорса у м. Чернігові 29 грудня 2011 року в 20 годин 50 хвилин.
Не погодившись з постановою місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Не заперечуючи фактичних обставин події та доведеність своєї вини у скоєнні правопорушення, просить замінити позбавлення права керування транспортним засобом штрафом на користь держави у межах інкримінованої статті. Просить врахувати, що до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, працює водієм і це є єдиним джерелом існування.
В апеляційному суді правопорушник свою вину визнав повністю, просив задовольнити апеляційну скаргу із викладених у ній підстав та пояснив, що раніше давав не правдиві свідчення у справі бо не думав, що може бути таке серйозне стягнення.
Із матеріалів справи та доводів апеляційної скарги видно, що вона не обґрунтована і не підлягає задоволенню.
Висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, яким надана належна оцінка в їх сукупності.
На сьогодні і сам правопорушник не заперечує своєї вини.
Стягнення ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і в межах санкції інкримінованої статті.
При визначенні виду та міри стягнення було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який свою вину не визнавав, чим затягував розгляд справи, ступінь його вини у скоєному.
Переконливих мотивів, що робота водієм є його єдиним джерелом існування, ОСОБА_2 не навів.
Чинне ж законодавство не передбачає призначення покарання за бажанням правопорушника з огляду на те, що останньому його легше буде відбувати.
Порушень законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну судового рішення, у справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2012 року щодо нього – без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області І. П. Баглай