Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/415/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Поступайло В.В.

Категорія - Крадіжка Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Драного О.П.,

суддів: Палічука А.О., Петрової І.М.,

за участю прокурора: Коваленка О.І.,

засуджених: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника-адвоката: ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 7 листопада 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимого:

- 4 квітня 2011 року вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда за ч.1 ст.186 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

- 23 вересня 2011 року вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області за ч.1 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України постановлено цей вирок та Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 квітни 2011 року виконувати самостійно;

засуджено за ч.1 ст.190 КК України до громадських робіт строком на 100 годин; за ч.3 ст.185 КК України по епізодам вчинення злочинів 9 та 14 грудня 2010 року на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.09.2011 року та Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2011 року, більш суворим, призначеним цим вироком, ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

За ч.2 ст.190 КК України засуджено на 2 роки позбавлення волі.

За ч.3 ст.185 КК України засуджено по епізодам вчинення злочинів у квітні та травні 2011 року на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання частини не відбутого покарання за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2011 року остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

Постановлено судом стягнути з ОСОБА_3 у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочинами, на користь потерпілого ОСОБА_6 975 грн., на користь потерпілої ОСОБА_7 609 грн. 60 коп., на користь потерпілого ОСОБА_8 1000 грн., на користь неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 375 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі за проведення судових експертиз у розмірі 900 грн. 48 коп.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Мала Виска Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимого:

- 10 березня 2011 року вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України цей вирок та вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 березня 2011 року стосовно засудженого ОСОБА_4 - виконуються самостійно.

Вироком Кіровського районного суду ОСОБА_3 засуджено за те що він вчинив, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у інше приміщення та сховище, а ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у інше приміщення, за таких обставин.

Так, 13.09.2010 року близько 16 год. неповнолітній ОСОБА_3, знаходячись на подвір'ї будинку за адресою: АДРЕСА_1, побачив знайомого - неповнолітнього ОСОБА_10, у якого в руках був мобільний телефон КІА». У цей момент у нього виник умисел, направлений на заволодіння цим мобільним телефоном шляхом обману та зловживання довірою. У подальшому, діючи умисно, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_10 та під приводом здійснення телефонного дзвінка попросив у останнього мобільний телефон. Не підозрюючи злочинних намірів ОСОБА_3, ОСОБА_10 передав останньому мобільний телефон, витягши із нього свою сім-карту. Реалізовуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3, отримавши мобільний телефон, пішов з місця вчинення злочину та в результаті цього шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном окіа 5310 Хргеss Мusіс»вартістю 1034 грн., в якому знаходилась карта пам'яті «Тгаnsend Місго 8Б»об'ємом 2 Гб. вартістю 80 грн., розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 1114 грн.

          Крім того, 09.12.2010 року, точний час досудовим слідством не встановлено, неповнолітній ОСОБА_3, знаходячись біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, побачив за парканом металевий дзвін та у цей момент у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаного дзвону. У подальшому, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, опершись об паркан та схилившись над огорожею, руками із території домоволодіння повторно, таємно викрав латунний дзвін (корабельну ринду), виготовлену із латуні, діаметром нижньої частини 25 см, діаметром верхньої частини 12см, висотою 22см, товщиною стінки металу 1см, вагою 7 кг., належний ОСОБА_8, вартість якого складала 168 грн. З викраденим з місця вчинення злочину ОСОБА_3 зник та розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 168 грн.          

Також, 14.12.2010 року близько 03 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_3 підійшов до гаражного приміщення по АДРЕСА_3, шляхом зламу замка металевих воріт гаража, діючи умисно та з корисливих мотивів, таємно проник до нього, звідки повторно таємно викрав: цифровий фотоапарат «Кенон КІР 7274»вартістю 560 грн., бінокль «Арсенал 10 30x50»вартістю 260 грн. і автомобільний компресор «Торнадо УХ-703»вартістю 180 грн., належні ОСОБА_11, та з вказаним майном прийшов до ОСОБА_4, якому запропонував допомогти йому у викраденні іншого майна із цього гаражу, на що останній погодився. У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії цієї ж ночі ОСОБА_3, діючи умисно та за попередньою змовою із ОСОБА_4, разом із ОСОБА_4 прийшли до зазначеного гаражу, в приміщення якого проник ОСОБА_3 та звідки виніс дві металеві алюмінієві каністри об'ємом 20 літрів кожна, вартістю 100 грн. кожна, загальною вартістю 200 грн., та надувний матрац розміром 120x200см вартістю 110 грн., які ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повторно викрали, разом віднісши із місця вчинення злочину та розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 1310 грн.

          Крім цього, на початку квітня 2011 року, точна дата та час досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_3, знаходячись у подвір'ї будинку за адресою: АДРЕСА_4, побачив знайому - неповнолітню ОСОБА_9, у якої в руках був мобільний телефон «Nокіа». У цей момент у нього виник умисел, направлений на заволодіння цим мобільним телефоном шляхом обману та зловживання довірою. У подальшому, діючи умисно та повторно, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_9 та попросив у останньої мобільний телефон для тимчасового використання. Не підозрюючи злочинних намірів ОСОБА_3, ОСОБА_9 передала останньому мобільний телефон. Реалізовуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3, отримавши мобільний телефон, непомітно пішов місця вчинення злочину, в результаті чого шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном ОКІА 3110»вартістю 307 грн. 92 коп., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС»вартістю 20 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 10 грн. та карта пам'яті, об'ємом 512 Кб, що входила у вартість телефону, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 337 грн. 92 коп.

          Окрім того, у квітні 2011 року, точна дата та час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_3, знаходячись біля жилого будинку за адресою: АДРЕСА_5, побачив підвальне складське приміщення та у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення майна із вказаного приміщення. У подальшому, реалізовуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3 за і допомогою металевої арматури, яку заздалегідь підготував, відірвав металеву штабу, яка зачиняла вхідні двері до складського приміщення, в яке проник та звідки повторно таємно викрав: пральну машину «Зоря»вартістю 200 грн.; газову колонку вартістю 50 грн.; електричний пилосос «Ракета»вартістю 50 грн.; три чавунні опалювальні батареї по п'ять секцій кожна батарея вартістю 536 грн. 60 коп. кожна, загальною вартістю 1609 грн. 80 коп., належні ОСОБА_12 З викраденим з місця вчинення злочину ОСОБА_3 зник та розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 1909 грн. 80 коп.

          Також, у період часу з 14 год. 29.04.2011 року до 19 год. 01.05.2011 року, точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_3, знаходячись на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_6, побачив зачинене складське приміщення та у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення майна із вказаного приміщення. У подальшому, реалізуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3 рукою відімкнув защіпку на дверях вказаного приміщення, в яке проник та звідки повторно таємно викрав: електричну дриль «НAUSMEISTER Germani»вартістю 135 грн., електричну дриль «НAUSMEISTER Germani НSВ 1050-13»вартістю 240 грн.. електричну болгарку вартістю 400 грн. та електричний шуруповерт вартістю 200 грн., належні ОСОБА_6 З викраденим з місця вчинення злочину ОСОБА_3 зник та розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 975 грн.

          Крім того, в період часу з 20 год. 30 хв. 01.05.2011 року до 07 год. 02.05.2011 року, точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_3, знаходячись біля торгівельного ларька неподалік магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»за адресою: АДРЕСА_7, побачив холодильну камеру та у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення майна із вказаної камери. У подальшому, реалізуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3 руками відгвинтив гвинт, який тримав металеві двері камери та за допомогою каменя, який знайшов неподалік, розбив скло холодильної камери, звідки повторно таємно викрав: шість пляшок енергетичного напою «Рево»об'ємом 0,25л вартістю 7 грн. кожна, загальною вартістю 42 грн.; одну пляшку енергетичного напою «Нон Стоп»об'ємом 0,5л вартістю 9 грн. 50 коп.; шість жестяних пляшок енергетичного напою «Нон Стоп»об'ємом 0,5л вартістю 10 грн. кожна, загальною вартістю 60 грн.; шість жестяних пляшок енергетичного напою «Нон стоп»об'ємом 0,25л вартість 9 грн. 80 коп. кожна, загальною вартістю 58 грн. 80 коп.; п’ятнадцять пляшок води «Фанта»об'ємом 0,5л вартістю 4 грн. 70 коп. кожна, загальною вартістю 70 грн. 50 коп.; десять пляшок води «Кока Кола»об'ємом 0,5л вартістю 4 грн. 70 коп. кожна, загальною вартістю 47 грн.; дві пляшки соку «Ботанік»об'ємом 0,4л, вартістю 4 грн. 50 коп. загальною вартістю 9 грн., належні ОСОБА_7 З викраденим з місця скоєння злочину ОСОБА_3 зник та розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 296 грн. 80 коп.

          Також, у період часу з 19 год. 45 хв. 04.05.2011 року по 07 год. 05.05.2011 року, точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_3, знаходячись біля торгівельного ларька неподалік магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»за адресою: АДРЕСА_7, побачив холодильну камеру та у нього виник умисел направлений на таємне викрадення майна із вказаної камери. У подальшому, реалізуючі свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3 за допомогою металевої фомки зірвав навісний замок, який тримав металеві двері, та віджав дверцята холодильної камери, звідки повторно таємно викрав: три пляшки енергетичного напою «Ред Бул»об'ємом 0,5л вартістю 18 грн. 45 коп. кожна, загальною вартістю 55 грн. 35 коп.; п'ять пляшок енергетичного напою «Ред Бул»об'ємом 0,25л вартістю 13 грн. 50 коп. кожна, загальною вартістю 67 грн. 50 коп.; п'ять пляшок води «Утреняя роса»об'ємом 2л вартістю 3 грн. 10 коп. кожна, загальною вартістю 15 грн. 50 коп.; вісім пляшок води «Чисте джерело»об'ємом 0,5л вартістю 2 грн. кожна, загальною вартістю 16 грн.; десять пляшок води «Кока Кола»об'ємом 0,5л вартістю 4 грн. 70 коп. кожна, загальною вартістю 47 грн.; дві пляшки води «Кока Кола»об'ємом 2л вартістю 9 грн. 25 коп. кожна, загальною вартістю 18 грн. 50 коп.; дві пляшки води «Спрайт»об'ємом 2л вартістю 9 грн. 25 коп. кожна, загальною вартістю 18 грн. 50 коп.; дві пляшки води «Фанта»об'ємом 2л вартістю 9 грн. 25 коп. кожна, загальною вартістю 18 грн. 50 коп., належні ОСОБА_7 З викраденим з місця скоєння злочину ОСОБА_3 зник та розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 256 грн. 85 коп.

          В апеляціях:

          - прокурор, не оспорюючи юридичної кваліфікації дій засудженого та доведеності його вини, просить скасувати вирок суду внаслідок неправильного застосування кримінального закону, та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним та призначити покарання: за ч.1 ст.190 КК України на 100 годин громадських робіт; за ч.2 ст.190 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.09.2011 року, більш суворим та призначити покарання у вигляді позбавлення волі 4 роки, на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання частини не відбутого покарання за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2011 року остаточно призначити покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

          Свої доводи мотивує тим, що при призначенні покарання ОСОБА_3 суд прийшов до помилкового висновку щодо поділу призначення покарання за окремими епізодами вчинених злочинів. В даному випадку ОСОБА_3 необхідно призначити покарання спочатку за окремими статями КК України інкримінованих злочинів, застосувати ч.1, ст.70, ч.4 ст.70 КК України, а потім ст.71 КК України. Вказані факти свідчать про неправильне застосування кримінального закону, тобто незастосування закону, який має бути застосований, що відповідно до ст. 371 КПК України є підставою для скасування вироку суду;

          - захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить змінити вирок суду в частині призначення покарання, та призначити ОСОБА_3 покарання не пов'язане з позбавленням волі.

          Мотивує свої доводи тим, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_3 не в повній мірі враховано, що він активно сприяв розкриттю злочинів та щиро розкаявся у вчиненому, є сиротою, а вчинене ним зумовлене тяжким матеріальним становищем;

          - засуджений ОСОБА_4 просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання та призначити йому покарання із застосуванням ст.75 КК України, оскільки судом не взято до уваги щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, також те, що з раннього дитинства він був позбавлений опіки та знаходився у будинку для дітей сиріт.

          Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, засуджених ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_5 в його інтересах, що підтримали доводи своїх апеляцій, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції прокурора та захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, а апеляція засудженого ОСОБА_4 підлягає задоволенню за таких підстав.

Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчинені злочинів за які вони засуджені, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку.

          Так, при розгляді справи у суді першої інстанції ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.185 КК України по епізодах шахрайства стосовно ОСОБА_10 і ОСОБА_9 та крадіжок майна потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (два епізоди) визнав повністю та показав суду, що 13.09.2010 року близько 16 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, зустрів знайомого - ОСОБА_10, у якого побачив мобільний телефон «Нокіа». Скориставшись тим, що ОСОБА_10 довіряв йому, він попросив у нього мобільний телефон для тимчасового використання, обіцяючи його повернути. Проте, отримавши телефон у якому була картка пам'яті у подальшому здав до ломбарду та гроші витратив на власні потреби.

Також, 9.12.2010 року він був на АДРЕСА_2 побачив за парканом металевий дзвін, який вирішив викрасти. З цією метою він, опершись об паркан, перехилився через нього, та із двору руками викрав дзвін, який у подальшому здав на металобрухт, гроші використавши на власні потреби.

На початку квітня 2011 року, точної дати не пам'ятає, він знаходився біля будинку АДРЕСА_4, де побачив у знайомої ОСОБА_9 мобільний телефон «ТМокіа». Скориставшись тим, що ОСОБА_9 довіряла йому, попросив у неї телефон для тимчасового використання, на що потерпіла погодилась. У подальшому, під приводом справляння природних потреб він відійшов та заволодів телефоном потерпілої, у якому була сім-картка із грошима на рахунку, продавши його та використавши гроші на власні потреби.

У квітні 2011 року, точної дати не пам'ятає, з метою крадіжки, металевої арматури, яка була при ньому, зламав штабу дверей та проник до складського приміщення будинку АДРЕСА_5, звідки за декілька разів викрав пральну машину, газову колонку, електричний пилосос, три чавунні опалювальні батареї по п'ять секцій кожна, здавши їх на металобрухт та витративши кошти на власні потреби.

У період часу з 29.04.2011 року по 01.05.2011 року з метою крадіжки, проник у складське приміщення на першому поверсі будинку по АДРЕСА_6, відімкнувши руками защіпку на дверях, звідки викрав дві електричні дрилі, електричну болгарку та електричний шуруповерт, які у подальшому продав, витративши кошти на власні потреби.

Також, у ніч з 01 на 02 травня 2011 року, з метою крадіжки із холодильної камери ларька неподалік магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»за адресою: АДРЕСА_7, руками відгвинтив гвинт, який тримав металеві двері камери, каменем, який знайшов неподалік, розбив скло холодильної камери, звідки викрав напої, які у подальшому сховав та вживав.

Крім того, в ніч з 4 на 5 травня 2011 року, із холодильної камери, яка знаходилася біля торгівельного ларька неподалік магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»за адресою АДРЕСА_7, двері якої відчинив за допомогою металевої фомки, зірвавши навісний замок та викрав напої, які у подальшому сховав та вживав.

По епізоду за обвинуваченням за ч.3 ст.185 КК України стосовно крадіжки майна потерпілого ОСОБА_11 14.12.2010 року ОСОБА_3 суду пояснив, що у грудні 2010 року, точно дату не пам'ятає, вночі біля магазину «Ягідка»в районі Олексіївки у м. Кіровограді, з метою крадіжки, фомкою зламав ворота одного із гаражів, у якому знаходились гумовий надувний матрац, компресор для надування човна та фотоапарат «Кенон». Взявши із собою фотоапарат «Кенон», компресор та бінокль він направився неподалік у двір біля дитячого будинку «Барвінок», де знаходився ОСОБА_4, повідомивши останньому, що викрав вказане майно, та запропонував йому допомогти викрасти інше майно із гаража, на що останній погодився. Вони вдвох пішли до вказаного гаражу, звідки він викрав надувний матрац і металеву каністру, а ОСОБА_4 алюмінієву каністру, яку він раніше дістав із гаража, і заховали викрадене у лісосмузі поруч, у подальшому разом продавши усі викрадені речі та витративши гроші на власні потреби.

          При розгляді справи у суді першої інстанції ОСОБА_4 по епізоду обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України стосовно крадіжки майна потерпілого ОСОБА_11 14.12.2010 року, вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та показав суду, що у грудні 2010 року, точно дату не пам'ятає, вночі до нього у двір біля дитячого будинку «Барвінок»прийшов його знайомий ОСОБА_3 із компресором для надування човна, фотоапаратом «Кенон» та біноклем, повідомивши, що викрав вказане майно із гаража, та запропонував йому допомогти викрасти інше майно із нього, на що він погодився. Вони пішли до цього гаражу, звідки ОСОБА_3 викрав надувний матрац та металеву каністру, а він одну алюмінієву каністру, які заховали у лісосмузі поруч, у подальшому разом продали усі викрадені речі та витратили гроші на власні потреби.

Крім повного визнання вини засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України по епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_11 їх вина повністю підтверджується, показаннями допитаними у ході судового слідства потерпілого ОСОБА_11 та оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_14 (т.3 а.с.171-172); заявою потерпілого ОСОБА_11 про крадіжку від 18.12.2010 року (т.1 а.с.178), протоколом огляду місця події від 18.12.2010 року з фото таблицею до нього (т.1 а.с. 180-182); протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 03.01.2011 року(т.1 а.с.211); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 12.05.2011 року із          фото таблицею до нього (т.1 а.с.235-236); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 12.05.2011 року із фототаблицею за участю ОСОБА_3 (т.1 а.с.155-164); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.10.2011 року за участю потерпілого ОСОБА_11; довідками від 18.01.2011 року про вартість викраденого у ОСОБА_11 майна (т.1 а.с.216-219).

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої докази по епізодах шахрайства стосовно ОСОБА_10, ОСОБА_9 та епізодах крадіжок майна потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (два епізоди), досліджені з дотримання вимог ч.3 ст.299 КПК України по епізодах шахрайства стосовно ОСОБА_10, ОСОБА_9 та епізодах крадіжок досліджувалися у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України. З метою встановлення чи правильно розуміє засуджений та інші учасники судового розгляду такий порядок дослідження доказів по справі, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції судом роз’яснено всім учасникам положення ст.299 КПК України, а також і те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

На дослідження доказів у порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України засуджений ОСОБА_3 погодився добровільно, після роз’яснення йому наслідків застосування цієї статті, що відображено у протоколі судового засідання від 8 вересня 2011 року (т.3 а.с.155,156).

На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3 по епізодах шахрайства стосовно ОСОБА_10, ОСОБА_9 та епізодах крадіжок майна потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (два епізоди), у вчиненні злочину передбаченому ч.1 ст.190 КК України, правильно кваліфікувавши його дії, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство); за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у сховище.

Також, районний суд обґрунтовано визнав винними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_11, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, правильно кваліфікувавши їх дії, як таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної із проникненням в інше приміщення.

Призначаючи міру покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4. суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України враховував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, ступінь участі кожного з підсудних у вчиненні злочинів, а також щодо ОСОБА_3 за злочини, вчинені ним у неповнолітньому віці, суд згідно з вимогами ст.103 КК України, враховував умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку неповнолітнього.

ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, як особа характеризується посередньо, постійного місця проживання та реєстрації не має, офіційно не працює та не навчається, не одружений, раніше судимий.

ОСОБА_3 вчинив злочини, які відносяться до категорій невеликої тяжкості, середньої тяжкості та тяжких, як особа характеризується негативно, проживав у м. Кіровограді без постійного місця проживання та реєстрації, не працював та забезпечував себе шляхом вчинення умисних корисливих злочинів, є дитиною-сиротою, не одружений, раніше судимий. Заподіяні збитки засудженими не відшкодовано.

Обставинами, що пом'якшують покарання, районний суд правильно визнав вчинення ОСОБА_3 13.09.2010 року шахрайства стосовно ОСОБА_10, 09.12.2010 року крадіжки майна ОСОБА_8, 14.12.2010 року крадіжки майна ОСОБА_11 у неповнолітньому віці, а також щире каяття та визнання вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, також те, що з раннього дитинства він був позбавлений опіки та знаходився у будинку для дітей сиріт, даний злочин вчинив до постановлення вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2011 року, яким він засуджений за ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі та, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів вважає можливим пом’якшити йому покарання на підставі ст.69 КК України і призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів З урахуванням всіх обставин справи і даних про особу засудженого колегія суддів вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, у зв’язку з чим засудженого необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановленням йому іспитового строку на підставі ст.75 КК України.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, -

У Х В А Л И Л А:

          Апеляції прокурора який затвердив обвинувальний висновок, захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок стосовно ОСОБА_3 –без зміни.

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 7 листопада 2011 року щодо призначення покарання ОСОБА_4 змінити.

Пом’якшити призначене йому покарання і вважати його засудженим за ч.3 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2011 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

          На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 повідомляти кримінально –виконавчу інспекцію про зміну місця роботи, проживання, навчання.

          Звільнити ОСОБА_4 з-під варти з залу суду негайно.

          В решті вирок стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни.

Судді: