Справа №2а-726//07
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 вересня 2007 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Саган В.М.
при секретарі Макода Ю.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Борисполя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка про стягнення недоплаченого грошового забезпечення за безперервну службу та грошової компенсації замість продовольчого пайка, -
ПОСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка в якому просить стягнути недоплачене грошове забезпечення з травня 2003 року та провести виплату грошової компенсації замість продовольчого пайка, посилаючись на те, що відповідачем проводилась виплата надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.03 „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України..." та Інструкцією про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 149 від 26.05.03, з 01.05.03 року в неповному обсязі. Також позивач просить суд, зобов"язати Військовий інститут Київського національного університету ім. Тараса Шевченка провести виплату грошової компенсації замість продовольчого пайка, згідно постанови Кабінету Міністрів України №316 від 12.03.1996 року "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань" в період з березня 2000 року по грудень 2006 року на загальну суму 40427 гри.
Позивач до суду не з'явився, надавши заяву, в якій на позові наполягає та просить слухати справу в його відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, надав заяву в якій позов не визнав та просив слухати справу у відсутності його представника і просив в позові відмовити.
Суд, дослідив, проаналізував, оцінив всі зібрані по справі докази в їх сукупності, і дійшов висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Указу Президента України №389 від 05.05.2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу», пунктом 1 була встановлена щомісячна надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення. Умови і порядок виплати зазначеної надбавки викладені в інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в ЗС України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року №149 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.2003 р. за №411/7732). Розмір зазначеної надбавки грошового забезпечення залежить від вислуги років.
ОСОБА_1 вислуга за безперервну військову службу станом на 01.05.2003 року складає понад 20 років. Відповідно до Указу Президента України, надбавка з 01.05.03 р. повинна була виплачуватись позивачу у розмірі 30% від грошового забезпечення, але надбавка виплачувалась у заниженому розмірі.
Встановлені обставини суперечать вимогам ст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є соціальною та правовою державою. Всі державні органи, їх посадові особи, об'єднання громадян та інші суб'єкти права повинні діяти в межах Конституції та відповідно до законів України. Це правило вводиться в ранг конституційного принципу ( ст. ст. 6, 8 Конституції України).
Згідно розрахунку Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, грошове забезпечення відповідача з 2003 по 2005 pp. складалось, без урахувань в повному обсязі щомісячної надбавки за безперервну військову службу в ЗС України, встановленої Указом Президента України від 05.05.03 №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної Прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу».
Таким чином, розрахунок грошового забезпечення позивача з 2003 по 2005 pp. був занижений. В подальшому, відповідно положенню про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України (затверджено Наказом Міністра оборони України від 05.03.01 №75) до вислуги років військовослужбовцям для виплати їм відсоткової надбавки зараховується в календарному порядку періоди військової служби на посадах офіцерського складу, прапорщиків, військовослужбовців надстрокової військової служби, які проходять службу за кордоном.
Відповідно до витягу з особової справи про проходження військової служби безперервна вислуга, позивача, станом на 01.05.2003 року, складає понад 20 років - надбавка повинна складати 30 відсотків.
Таким чином, з 01.05.03 p., позивач щомісячно не доотримував грошове забезпечення.
Як вбачається з витягу роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення за 2003-2005рр., суми виплачувались в заниженому розмірі, за безперервну службу.
Внаслідок неналежного виконання вищевказаних Указів Президента України та Наказів Міністра оборони України
позивачу за період з 01.05.03 р. не нараховано і не виплачено частину грошового забезпечення.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про соціальний І правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах визначених законодавством України.
Тому позивача, як громадянина України, було безпідставно обмежено в праві на одержання більшого грошового забезпечення.
Крім того , ОСОБА_1. має право на отримання грошової компенсації за продовольче забезпечення згідно постанови №316 від 12.03.1996 року "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань" в період з березня 2000 року по грудень 2006 року на загальну суму 40427 грн.
Відповідно до розрахунку виданого, ОСОБА_1., в період з березня 2000 року по грудень 2005 року він харчуванням та пайком не забезпечувався, компенсацію замість пайка не отримував, що суперечить вимогам ст. ст. 2 та 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до вищезгаданої Постанови до 10.03.2000 року позивач забезпечувався продовольчим пайком по нормі №7 (згідно посади), а з 11.03.2000 року Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних засобів" від 17.02.2000 року, була припинена дія ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців." в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або, по їх бажанню, грошової компенсації.
Крім того, відповідно до ст. ст. 2 та 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що ніхто не має права обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах визначених законодавством України, і Держава гарантує матеріальне та інше забезпечення військовослужбовців у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі, а право позивача на отримання грошової компенсації за продовольче забезпечення визначене постановою №316 від 12.03.1996 року "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань"
На підставі викладеного, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2004 від 17.03.2004 року та рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року, керуючись ст ст. 55, 56 Конституції України, ст ст. 7, 71, 86, 159, 161, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовільнити.
Визнати неправомірними дії командування Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка щодо невиплати ОСОБА_1 грошової надбавки за безперервну службу.
Зобов'язати командування Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка здійснити ОСОБА_1:
перерахунок недосплаченого грошового забезпечення в повному обсязі з 01.05.03 року в розмірах вказаних в Указі Президента України від 05.05.200 року №389/2003 року
Визнати дії командування Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка по виплаті ОСОБА_1. грошової компенсації за продовольче забезпечення згідно Постанови Кабінету Міністрів України №316 від 12.03.1996 року
"Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань" незаконними.
Зобов'язати командування Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка здійснити ОСОБА_1:
- виплату компенсації за продовольче забезпечення в сумі 40427 грн. (сорок тисяч чотириста двадцять сім грн.).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження з подальшою подачею апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.