Справа № 22ц-1439/2006 Головуючий у першій інстанції -
Мамонова О.Є.
Категорія - цивільна Доповідач - Шевченко В.М.
РІШЕННЯ Іменем України
05 жовтня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого - судді Шевченка В.М.
суддів Бойко О.В., Редьки А.Г.
при секретарі Вареник О.М.
з участю ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2.,
ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 09 вересня 2005 року по справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2006 року .ОСОБА_1 м. Чернігова від 09 вересня 2005 року та винести нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_1. Свої вимоги мотивує тим, що предметом спору є аліменти на утримання повнолітньої дитини, а тому позовну заяву повинен був подавати сам ОСОБА_1 Суд не дослідив всі обставини справи. Так, ОСОБА_1 закінчив ПТУ та мав професію, яка дозволяла йому мати самостійний заробіток. Також апелянт не погоджується з тим, що аліменти стягнуті в розмірі 1/4 частини заробітку, оскільки звичайно вони стягуються в твердій грошовій сумі. Крім того, суд не з'ясував матеріальне становище сторін, не прийняв до уваги, що відповідач має нерегулярний доход, має хронічні захворювання.
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_1. аліменти на утримання сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі V4 частини всіх видів
1
заробітку щомісяця, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 06.12.2005 року до 30.06.2007р. Стягнуто з ОСОБА_1. 51 грн. держмита на користь держави.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1. просила стягнути з ОСОБА_1. аліменти в розмірі 1\2 частини його заробітку щомісяця на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1. на період навчання з 01.09.2004р. до 30.06.2007р. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що син поступив до Чернігівського кооперативного технікуму на денне відділення і її заробітної плати не вистачає на харчування, оплату комунальних послуг та навчання.
Відповідач позов не визнав, посилаючись, що він оплатив перший семестр навчання сина в Чернігівському кооперативному технікумі, за другий семестр оплатить пізніше, коли приїде у відпустку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1. перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 19.04.2001р. Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є студентом 2 курсу Чернігівського кооперативного технікуму денної форми навчання (з 01.09.2004р. по 30.06.2007р.). Враховуючи відсутність у відповідача інших утриманців, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання сина в розмірі /4 частини всіх видів заробітку щомісяця.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., ОСОБА_1., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на денному відділенні Чернігівського кооперативного технікуму по 30 червня 2007 року (а.с.4). Відповідач працює і має матеріальне становище, що дозволяє йому утримувати дитину. Відповідно до ст.199 СК України батьки зобов'язані утримувати повнолітню дитину до 23-х років, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення аліментів з відповідача на утримання повнолітнього сина у зв'язку із продовженням навчання у навчальному закладі відповідає положенням зазначеної статті.
Разом з тим, вирішуючи вимоги про розмір аліментів, суд не врахував положень, визначених правилами ст.ст.182, 200 СК України, за якими суд повинен враховувати як стан здоров'я, так і матеріальне становище як одержувача, так і платника аліментів та інші обставини, які мають істотне значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 має цілий ряд захворювань, у зв'язку з чим йому рекомендовано відновлювальне лікування. Крім того, ОСОБА_2 проживає в м. Ноябрськ за договором найму жилого приміщення, власного житла не має. Зазначені обставини потребують від відповідача матеріальних витрат. Надані відповідачем докази
2
на підтвердження ним своїх заперечень проти визначеного судом розміру аліментів та відсутності у нього можливості сплачувати аліменти в розмірі 1\4 частки заробітку нічим не спростовані. Висновок суду першої інстанції при визначенні розміру аліментів не відповідає зібраним по справі доказам і ч.2 ст.182СК України.
Узагальнюючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_1. на утримання сина Семенеця О.В. належить стягнути аліменти у розмірі 1\2 частки всіх видів його заробітку щомісяця.
У зв'язку з наведеним, оскільки зменшується розмір стягнення, рішення суду підлягає зміні.
Доводи апеляційної скарги про те, що розмір аліментів необхідно визначити у твердій грошовій сумі, є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 має постійний заробіток і стягнення аліментів з нього у частці від його заробітку не викликає труднощів.
Керуючись ст.ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 301, 303, 304, п.З ст.307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2005 року, стягнувши з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користьОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, в розмірі 1\2частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 06.12.2004р. до 30.06.2007р.
В решті зазначене рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
З